Справа № 307/4395/24

Провадження № 2/307/1072/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Гримут Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Буштинської селищної ради в особі виконавчого комітету Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гримут Тетяна Василівна, звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Буштинської селищної ради в особі виконавчого комітету Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. 19 грудня 1998 року, між відповідачем та матір`ю дитини ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2014 року по справі № 648/765/14-ц шлюб між відповідачем та ОСОБА_3 було розірвано. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. Мати дитини ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Позивачка по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною сестрою померлої матері дитини ОСОБА_3 , тобто тіткою дитини.

23 лютого 2022 року наказом Служби у справах дітей та соціального захисту населення Станіславської сільської ради Херсонської області влаштовано малолітню дитину, позбавлену батьківського піклування в сім`ю ОСОБА_1 . Тітка стала надійним опікуном для свого племінника, без коливань прийняла його до свого дому. Вона дала дитині необхідний комфорт, тепло, їжу, турботу та безпеку. Відповідач з дитиною не проживає вже більше 10 років. Весь цей час позивачка допомагала покійній матері дитини з вихованням та утриманням сина. Протягом 10 років відповідач життям дитини не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у його вихованні. Позивачка ОСОБА_1 на даний час як ВПО зареєстрована з дитиною ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 проживає спільно з чоловіком ОСОБА_5 , на утриманні яких перебуває її племінник ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актом обстеження житлово-побутових матеріальних умов проживання. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між позивачкою, її чоловіком та дитиною завжди усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей, батько участі в цій сфері життя дитини не приймав та не приймає як і в будь - якій іншій сфері її життя, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових матеріальних умов сім`ї та свідченнями ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які є сусідами позивача.

Висновок про стан здоров`я дитини на даний час відображає чудовий стан його фізичного та психічного здоров`я, а це завдяки уважному піклуванню та турботі позивачки. Позивачка, яка є тіткою з великою відповідальністю, приділяє увагу здоров`ю свого племінника. Позивачка до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, також у позивачки добрий стан здоров`я, що підтверджується відповідним висновком. Рішенням Білозерського районного суду Закарпатської області у справі № 648/784/14-ц від 01 квітня 2014 року з відповідача стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини. Оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , то позивачкою по справі було подано заяву до суду про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2024 року по справі № 648/784/14-ц заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі про стягнення аліментів було задоволено. Відповідач ОСОБА_2 має значну заборгованість з несплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки батько дитини не сплачує аліменти, то станом на 01 липня 2024 року існувала та продовжує існувати заборгованість у розмірі 203085 грн. 18 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів. Вказана заборгованість виникла через систематичну несплату аліментів, які відповідно до законодавства України є власністю дитини, і які є необхідними для дитини, його навчання, розвитку і життєзабезпечення.

Таким чином, сума неустойки ( пені ), що підлягає стягненню відповідача за період часу з 01 вересня 2018 по 11 жовтня 2024 становить 1 625 953 грн. З урахуванням положень ст . 196 СК України, яка передбачає, що розмір пені, що підлягає стягненню за аліменти, не може бути більше 100 % заборгованості, слід стягнути з відповідача на користь позивача в розмірі 203 085 гривень 18 копійок. Розрахунок проведений згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року (справа № 572 / 1762 / 15 - ц).

Відповідач ОСОБА_2 ще за життя матері дитини без жодних вагань надав нотаріальну заяву в якій не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно його малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надав згоду на усиновлення його дитини, що підтверджується нотаріально засвідченою заявою від 08 лютого 2022 року, за реєстровим № 29, хоча ніхто не намагався усиновити його дитину. У нотаріальній заяві відповідач навіть вказав, що добровільно і безумовно відмовляється від батьківських прав відносно свого сина. Важливо підкреслити, що дитина не є розмінною монетою або власністю, яку можна відкинути, якщо це потрібно. Дитина - це самостійна особистість, яка має право на захист своїх інтересів, зокрема, на здоров`я та благополуччя. Відмова батька від дитини, підкреслює відсутність відповідальності та те, що батько розглядає дитину як обтяжливий обов`язок, що свідчить про відсутність емпатії та бажання взяти на себе батьківську відповідальність. Нотаріальну заяву відповідач надав 08 лютого 2022 року покійній матері дитині ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка, яка являється рідною сестрою матері дитини, навіть не дивлячись на те, що батько фактично відмовився від дитини намагалась налагодити контакт батька з дитиною, про що свідчать попередження надіслані 15 серпня 2023 року позивачкою на адресу реєстрації відповідача та на фактичну адресу місця проживання, проте ніякої реакції так і не послідувало, хоча відповідачу було вручено попередження особисто, що в котрий раз свідчить про те, що відповідачу байдуже на долю власного сина (попередження з квитанціями про відправлення, бланками - описами та рекомендованим повідомленням про вручення додаються). Вищевказане підтверджує, що відповідач по справі ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків і це я його винною поведінкою, яка шкодить інтересам дитини.

Враховуючи викладене, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Призначити опукіном малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 01 вересня 2018 року по 11 жовтня 2024 року в сумі 203 085, 18 грн.

05 листопада 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

19 лютого 2025 ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 просили позовну заяву задовольнити з підстав викладених у ній.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Представник третьої особи, Орган опіки та піклування Буштинської селищної ради в особі виконавчого комітету Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явилася, згідно поданої заяви просила розгляд справи проводити у її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

У судовому засіданні, в присутності психолога, було заслухано малолітнього ОСОБА_9 який пояснив, що проживає в с-щі Буштино, Тячівського району, Закарпатської області з тіткою ОСОБА_10 та її чоловіком ОСОБА_11 . Проживає в с-щі Буштино приблизно рік, до того проживали у м. Тячів. Близько двох років тому, вони приїхали у Закарпатську область, а до того проживали в с. Станіслав, Херсонської області також з тіткою та її чоловіком ОСОБА_11 . З татом він не проживав та не дуже добре його знає. Востаннє тата бачив рік тому. Після цього, тато йому не телефонував, не надсилав йому подарунки та грошові кошти. Тітка добре до нього ставиться не ображає його. З татом спілкуватися він не хоче так, як тато вживає алкогольні напої. Одного разу він бачив як тато ображав маму і кричав на неї та штовхав. Тато був на похороні мами, але до нього не підходив. Коли почалася війна і він жив під окупацією разом із тіткою і ОСОБА_11 , то батько не хотів його забрати. Він не заперечує щодо позбавлення батька батьківських прав.

Вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки, думку дитини, дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_12 (прізвище дружини після одруження: ОСОБА_12 ) перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 грудня 1998 року, який рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2014 року розірвано (а.с.30,35).

Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого 02 червня 2011 року Станіславською сільською радою Білозерського району Херсонської області (а.с. 27).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 16 лютого 2022 року, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - с-ще Білозерка, Херсонської області, про що складено відповідний актовий запис за № 79 (а.с.34).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_12 , її батьками зазначено ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (а.с.28).

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_18 вбачається, що батьками зазначено ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (а.с.29).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 позивачка ОСОБА_18 та ОСОБА_19 зареєстрували шлюб 03 липня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Білозерського районного управління юстиції Херсонської області, про що зроблено актовий запис № 37. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу: ОСОБА_18 (а.с.31).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого 01 березня 2013 року, ОСОБА_19 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті - с-ще Білозерка, Херсонської області, про що складено відповідний актовий запис за № 16 (а.с.33).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 позивачка ОСОБА_21 та ОСОБА_22 зареєстрували шлюб 08 жовтня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції у Херсонській області, про що зроблено актовий запис № 114. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу: ОСОБА_21 (а.с.32).

Згідно наказу Служби у справах дітей та соціального захисту населення Станіславської сільської ради Херсонської області №01 від 23 лютого 2022 року «Про тимчасове влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сім`ю ОСОБА_1 » тимчасово влаштовано малолітню дитину, позбавлену батьківського піклування в сім`ю ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_2 .

З листа Компетентного органу з питань захисту дітей Станіславської сільської ради №393/04-69 від 28 травня 2022 року рідна тітка ОСОБА_1 персонально несе відповідальність за життя та здоров`я її рідного племінника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого померла мама ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язується вживати всіх заходів для безпечного перебування дитини, влаштовувати її до навчальних та виховних закладів, проводити за не. догляд та здійснювати її повне утримання, розпоряджатися грошовими виплатами, які призначені для дітей на її утримання, вживати всіх заходів для безпечно перебування дитини разом із нею, представляти інтереси дитини, а також забезпечити її повноцінне життя в Україні, що підтверджується підписом позивачки (а.с.41).

Відповідно до довідок від 24 листопада 2023 року №2114-7001931536 та № 2114-7001931553 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживають за адресою АДРЕСА_1 (а.с.25-26).

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області по справі № 648/784/14-ц від 01 квітня 2014 року з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно від дня подачі позову (21.02.2014 року) до досягнення дитиною повноліття (а.с.36).

На виконання рішення суду видано виконавчий лист № 684/784/14-ц, на підставі якого, відкрито ВП № 43060020 у Білозерському відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2024 року по справі № 648/784/14-ц заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі про стягнення аліментів було задоволено. Замінено сторону стягувача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виконавчому провадженні № 43060020 по цивільній справі № 648/784/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, на її правонаступника, а саме особу, з якою проживає дитина - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану за адресою АДРЕСА_2 , наразі взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою АДРЕСА_3 ) (а.с.38-39).

З акту обстеження житлово-побутових матеріальних умов проживання складеного депутатом Буштинської ТГ Михалчич О.В. від 28 листопада 2023 року громадянки ОСОБА_1 , яка зареєстрована як ВПО та проживає за адресою: АДРЕСА_1 спільно з чоловіком ОСОБА_5 , на утриманні яких перебуває їх племінник ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 відвідує Буштинську гімназію №2. Зі слів учителів він успішно навчався і має зразкову поведінку. Батько з дитиною не проживає, участі у вихованні дитини не приймає. При перевірці встановлено, що житлова площа становить 50 кв.м, загальна площа - 75 кв.м. Будинок з цегли, кімнати сухі, світлі та наявні всі необхідні меблі, побутова техніка. Благоустрій будинку - газ, свердловина, каналізація, опалення - газовий котел та газова колонка (а.с.42).

Згідно акту обстеження умов проживання складеного в.о. начальника Відділу у справах дітей Буштинської селищної ради - Орос І.М. від 31 січня 2024 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 проживає тітка ОСОБА_1 , ОСОБА_22 , племінник ОСОБА_4 .. Умови проживання хороші, в будинку наявне електро-, водо-, газопостачання. Будинок обладнаний меблями та побутовою технікою. Для виховання та розвитку дитини створено хороші умови, ОСОБА_4 має окрему кімнату для навчання та відпочинку. Стосунки в сім`ї щирі та доброзичливі. Тітка ОСОБА_1 піклується про свого племінника та займається його вихованням (а.с.43).

Висновками про стан здоров`я КНП «Тячівська консультативна поліклініка» від 23 листопада 2023 року підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є здоровими (а.с.49-50).

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» вбачається, що відносно ОСОБА_1 відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи непогашеної судимості, про розшук (а.с.51).

З довідки №49 від 10 квітня 2023 року Дулівської гімназії імені С.Вайди Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно навчається в 5 класі із 30 січня 2023 року. Також згідно характеристики від 17 травня 2023 року вбачається, що ОСОБА_4 навчається в гімназії з грудня 2022 року, переїхавши з Херсонської області, Білозерського району села Станіслав. Має статус внутрішньо переміщеної особи. Мама ОСОБА_4 померла, батько не позбавлений судом батьківських прав, але нотаріально відмовився від дитини. Хлопчик проживає з тіткою ОСОБА_1 , яка вправно справляється з обов`язками мами. Оскільки хлопчик не має батьків, він потребує особливої уваги, яку стараються йому приділити рідні, вчителі, однокласники. ОСОБА_1 бере активну участь у шкільному та особистому житті дитини. Спілкується із вчителями, класним керівником, однокласниками, товаришами ОСОБА_4 . Хвилюється за його навчання та виховання. Відвідує загальношкільні та класні батьківські збори. Допомагає хлопчику морально, матеріально та фізично. ОСОБА_4 відповідає тітці взаємністю, допомагає у господарських справах, бере участь у справах сім`ї. Свою тітку вважає матір`ю і називає мамою (а.с.52-53).

Із психологічної характеристики емоційного стану дитини виданої Буштинським ліцеєм №2 Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 грудня 2023 року відомо, що за результатами проведених досліджень ступінь психологічної та фізіологічної комфортності, емоційний фон та можливість підтримки зв`язків з навколишнім середовищем знаходиться у оптимальному функціональному стані. ОСОБА_4 перебуває в нормальному емоційному стані, приводів для занепокоєння немає. Під час бесіди з психологом ліцею проявив себе контактною та відкритою дитиною, яка мас багато захоплень та активностей поза шкільним часом. Тітка усіляко підтримує дитину, піклується про фізичний, психологічний та емоційний комфорт. Йде на контакт з усім шкільним колективом, проявляє зацікавленість в навчальних досягненнях дитини. Підготовку до виконання домашніх завдань постійно здійснює тітка дитини. ОСОБА_4 важко переніс втрату матері та весь час про неї згадує. Про батька при розмові згадує та говорить про нього тільки з негативної сторони. При розмові психолога з дитиною встановлено, що батько ще за час життя матері не проживав з ними та участі вихованні хлопчика жодного не брав (а.с.54).

Відповідно до характеристики виданої ФОП ОСОБА_26 вбачається, що ОСОБА_1 з 04 грудня 2023 року працює кухарем. На роботі старанна, до поставлених завдань відноситься сумлінно та виконує їх вчасно. Також дисциплінована, вихована, готова надати допомогу іншому, дружелюбна. За час роботи на кухні не допускала порушень трудової дисципліни, дотримувалась правил внутрішнього трудового розпорядку (а.с.55).

Із характеристики виданої Буштинською селищною радою Тячівського району Закарпатської області №123 від 04 грудня 2023 року вбачається, що громадянка ОСОБА_1 народилась в Херсонській області, Білозерського району, с.Станіслав, с.Станіслав, з 25 січня 2023 року зареєструвалась як ВПО та проживає разом з чоловіком ОСОБА_5 зареєстровані як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , разом виховують племінника ОСОБА_4 , який на даний час перебуває на утримані. Сім`я проживає у орендованому будинку з усіма зручностями. Умови проживання задовільні. Скарг стосовно ОСОБА_1 до селищної ради не надходило. Громадський порядок не порушує. З сусідами та односельчанами не конфліктує, приймає активну участь в громадській діяльності селища. Характеризується з позитивної сторони (а.с.56).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Білозерського відділу ДВС у Херсонському районі Херсонської області від 17 липня 2024 року за №25872 вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01 липня 2024 року становить 203085,18 грн. (а.с.59-60).

15 серпня 2023 року ОСОБА_1 надіслала попередження ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та попередила, що у випадку незміни ставлення до виховання та утримання сина, буде змушена звернутись до суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, яке ОСОБА_2 отримав 13 вересня 2023 року (а.с.63).

Із заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої приватним нотаріусом Херсонського районного нотаріального округу Херсонської області 08 лютого 2022 року в реєстрі № 29, вбачається, що він добровільно і безумовно відмовляється від батьківських прав відносного малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Україна, Херсонська область, Білозерський район село Станіслав і висловлює згоду на позбавлення його батьківських прав та усиновлення його дитини у подальшому у відповідності з чинним законодавством України (а.с.57).

Висновком органу опіки та піклування Буштиснької селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 10 січня 2025 року №17-21/01 вирішено, дати згоду на позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.107-108).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 150 СК України, передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно частини 4 статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" вказано, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

В абзаці 2 п. 16 тієї ж Постанови визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав, відповідно до но-правовий акт № 2947-III від 10.01.2002">ст. 166 СК України, є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька та матері, так і для дитини.

На думку суду, з урахуванням наведених вище норм Закону, встановлено, що позивачкою та її представником по справі надано достатньо переконливих і зважених аргументів, які можуть вважатись виправданими для розірвання сімейних зв`язків між батьками та дитиною і будуть відповідати насамперед інтересам дитини.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, в розумінні ст.ст.12,81 ЦПК України, на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 байдуже ставиться до сина ОСОБА_4 , на які позивачка посилається, як на підставу задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Позивачкою та її представником доведено ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, не сприяє у забезпеченні дитини необхідного медичного догляду та лікування, не забезпечує харчуванням, що негативно впливає на його фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з сином в обсязі необхідному для його нормального самоусвідомлення, не проявляє заінтересованість у його подальшій долі, не дає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, тощо.

В судовому засіданні не встановлені об`єктивні перешкоди для відповідача ОСОБА_2 у належному вихованні сина, що свідчить про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

Емоційний зв`язок між відповідачем ОСОБА_2 та сином ОСОБА_4 фактично відсутній, відповідач не виявляє до свого сина батьківського піклування, не відвідує його та не цікавиться його долею.

Отже, встановлені обставини вказують на злісне ухилення відповідачем ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків щодо виховання сина, оскільки відповідач не забезпечує законних прав дитини на нормальні умови життя, не приймає участі в його утриманні та не цікавиться життям дитини.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Враховуючи встановлені та досліджені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 буде відповідати інтересам дитини, а тому позовні вимоги позивачки у частині про позбавлення відповідача ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у випадку, якщо відношення відповідача зміниться, що буде підтверджуватись належними доказами, можливим є поновлення батьківських прав в порядку, передбаченому статті 169 Сімейного кодексу України.

З приводу вимоги позивачки про призначення її ОСОБА_1 опікуном, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 58 Цивільного кодексу України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно ч.1 ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

Статтею 61 ЦК України визначено, що орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу

Частиною 3 ст. 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно подання Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області №17-08/10 від 28 січня 2025 року надано згоду на встановлення ОСОБА_1 опікуном над малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.116).

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у цій частині, встановивши опіку над малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначивши опікуном над ним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Що стосується вимоги позивачки про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів з відповідача ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. ст.150, 157 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Відповідно до частини 1 статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України, не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, а навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 %.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Суд зауважує, що тлумачення статті 196 СК України, дає підстави для висновку про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Перелік причин, з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Ухиленням від сплати аліментів належить вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Положенням частини 1 ст. 179 СК України, визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Наявність заборгованості зі сплати аліментів підтверджує те, що дитина була позбавлена майна, що належить їм за законом. Стягнення пені за прострочення виконання аліментних зобов`язань є механізмом захисту порушеного права дитини на належне утримання.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що підтверджує наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Суд також наголошує, що обов`язок відповідача з утримання дитини виник з моменту її народження, а отже з цього часу є відомим для нього. Відповідачем не надано доказів про те, що він як батько надавав або пропонував допомогу на утримання дитини у виді грошової і (або) натуральної форми, що могло б бути враховано під час вирішення питання про безпідставність нарахування неустойки. Так само не зазначено і не надано доказів неспроможності сплачувати аліменти своєчасно та з поважних причин.

Згідно з розрахунком суми неустойки за прострочення сплати аліментів, наданого позивачкою, розмір пені за прострочення сплати аліментів на дитину за період з 01 вересня 2018 року по 11 жовтня 2024 року становить 1 625 953,00 грн. (а.с.62).

Натомість сукупний розмір заборгованості з 01 вересня 2018 року по червень 2024 року, на яку нараховувалася пеня, складає 203 085,18 грн. Тому з урахуванням того, що розмір пені не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, а отже одержувач аліментів має право на стягнення 203 085,18 грн. пені.

Висновки щодо застосування відповідних норм права були викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №711/679/21 (провадження № 61-18434св21), від 19 жовтня 2022 року у справі № 465/4115/20-ц (провадження № 61-5095св22).

Тому приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову у цій частині та стягнення з відповідача на користь позивачки неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини у розмірі, заявленому позивачкою.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ст. 169 Сімейного кодексу України, він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Встановити опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительку АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 203 085 (двісті три тисячі вісімдесят п`ять) грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 грн. 20 коп. сплаченого нею судового збору.

Стягнути ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1211 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , житель: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, адреса місцезнаходження: 90556, с-ще Буштино, вул. Головна, 91, Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 26465966.

Суддя М.Д.Стецюк