Справа № 758/5385/25

3/758/2864/25

Категорія 305

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Київ

06 травня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП стосовно

неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду м. Києва надійшли справи про адміністративні правопорушення стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 №758/5385/25 (провадження 3/758/2864/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та №758/5390/25 (провадження 3/758/2868/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП.

13 квітня 2025 року о 17 годині 05 хвилин за адресою: м. Київ. вул. Спаська, 5, ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, а саме горілку «Гетьман», 0,5 л, 40% обор. на вулиці, чим порушив чинне законодавство та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Крім цього, 13 квітня 2025 року о 17 годині 05 хвилин за адресою: м. Київ. вул. Спаська, 5, ОСОБА_1 порушив публічний порядок, слухав російську музику, чим своїми діями принизив людську гідність та громадську мораль, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

У судовому засіданні, в присутності законного представника ОСОБА_2 , яка є його матір`ю ОСОБА_3 провину в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП визнав. Щодо винуватості за ст. 173 КУпАП заперечив та вказав, що в той день він уперше в житті вживав алкогольний напій, горілку, з особами, з якими познайомився в той же день. Зазначив, що музику, яка звучала з портативної колонки він не вмикав, пісні не обирав та не регулював гучність звуку.

Пояснив, що в день події випив близько 200 мл горілки, в зв`язку з чим, уперше в житті перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння та не контролюючи в повній мірі свої дії відреагував на зауваження сторонньої особи сміхом. Вказав, що вважає, що за перебування поряд із особами, які слухають російську музику відповідальність в законодавстві України не передбачена. З указаними особами перебував лише в зв`язку з вживанням алкогольних напоїв, до використання портативної колонки жодного відношення не має, окрім того, що перебував у компанії відповідних осіб.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Ч. 1 ст. 178 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Так, Верховний Суд у Постанові від 27.06.2020 року по справі №536/2056/16-а роз`яснив, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях і появі в громадських місцях у п`яному вигляді.

Згідно Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV, громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Іншим видом дій, які утворюють об`єктивну сторону цього правопорушення, є поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми. Сам факт появи у п`яному вигляді у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною не є підставою для притягнення до відповідальності.

Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Винність ОСОБА_1 у вищезазначеному адміністративному правопорушенні встановлена дослідженими доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 14 квітня 2025 року серії ВАД № 627195, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14 квітня 2025 року, який вказав, що 13 квітня 2025 року, о 17 годині, за адресою: Контрактова площа, зустрівся з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з якими познайомився 11 березня 2025 року. Після зустрічі прийняли рішення спільно розпити алкогольні напої, в подальшому направились за адресою: АДРЕСА_2 . Прибувши за вказаною адресою їх покликав раніше невідомий хлопець приблизно 20 років, який запросив його та його знайомих спільно вжити алкогольний напій. В подальшому цей невідомий хлопець направився в магазин «Varus», який розташований за адресою: вул. Костянтинівська та повернувся з магазину з алкогольним напоєм, а саме з водкою «Гетьман», 0,5 літри, після чого почали вживати вищезазначений алкогольний напій.

Щодо наявності складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд зазначає наступне.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що призвели до порушення громадського порядку і спокою громадян. Означені, передбачені диспозицією ст. 173 КУпАП стани: "порушення громадського порядку" та "порушення спокою громадян" є обов`язковими альтернативними елементами об`єктивної сторони дрібного хуліганства.

Стаття 173 КУпАП не вказує на порушення публічного порядку, слухання російської музики, що принижує людську гідність та громадську мораль в якості самостійного елементу об`єктивної сторони означеного правопорушення. При цьому, закон взагалі не містить нормативного визначення поняття "публічний порядок". Предмет оціночного судження - "публічний порядок" - широкий та нормативно не визначений. Тому, зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення від 14 квітня 2025 року. серія ВАД №627193 формулювання "публічний порядок" слід оцінювати за визначеним в диспозиції ст. 173 КУпАП нормативними ознаками: "інші подібні до нецезурної лайки в громадських місцях чи образливого чіпляння до громадян дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян".

Проте, доказів, що ОСОБА_2 13 квітня 2025 року о 17 годині 05 хвилин за адресою: м. Київ. вул. Спаська, 5, вчинено подібні до нецензурної лайки в громадських місцях чи образливого чіпляння до громадян дії, які порушили громадський порядок, або порушили спокій громадян не надано.

Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння: нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

"Інші подібні дії" у розумінні статті 173 КУпАП є різноманітними. Вони можуть включати в себе (але не обмежуються): вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображенням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення ВАД №627193 від 14 квітня 2025 року не містить відомостей щодо ознак порушень діями ОСОБА_1 громадського порядку та спокою громадян, що передбачено ст. 173 КУпАП. Так, формулювання посадовою особою у відповідній графі протоколу складу адміністративного правопорушення, фактично з об`єктивної сторони не відповідає диспозиції ст. 173 КУпАП (порушив публічний порядок, слухав російську музику, чим своїми діями принизив людську гідність та громадську мораль).

В ході розгляду даного протоколу встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено потерпілих.

Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Вчинення даного правопорушення передбачає обов`язкову наявність потерпілих, громадський порядок і спокій яких порушено.

Наявний в матеріалах справи протокол не розкриває суть адміністративного правопорушення, не містить інформації про потерпілих, свідків, будь-яких даних, які б вказували на ознаки вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

У відповідності до п. 4 ст. 1 Закону України «Про культуру», діяльність у сфері культури (культурна діяльність) - творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, освітня, культурно-дозвіллєва та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян.

Ч. 1 ст. 6 Закону України «Про культуру» вказує, що громадяни мають право на: свободу творчості, доступ до культурних цінностей, культурної спадщини і культурних благ.

Так, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про культуру» , передбачає, що заклади та працівники культури вільно розповсюджують та популяризують з дотриманням вимог законодавства твори літератури і мистецтва, самостійно визначають репертуар, програми, зміст і форми гастрольно-концертної, виставкової, бібліотечно-інформаційної та іншої діяльності у сфері культури. У випадках, визначених законом, діяльність закладів та працівників культури на території України, визначена цією частиною, може бути обмежена. Тобто, відповідна норма визначає коло суб`єктів чия діяльність у сфері культури має бути обмежена у випадках, визначених законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 15 вищевказаного Закону України, забороняється на території України публічне виконання, публічний показ, публічна демонстрація, публічне сповіщення (доведення до загального відома, в тому числі через будь-які засоби зв`язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за її власним вибором) фонограм, відеограм та музичних кліпів, які: містять зафіксоване виконання музичного недраматичного твору з текстом, здійснене співаком (співачкою), який є або був у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (далі - держава-агресор), за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є або на момент смерті були громадянами України і не мають (не мали на момент смерті) громадянства держави-агресора, та/або вироблені фізичною особою та/або юридичною особою, яка на момент їх оприлюднення була, відповідно, громадянином або зареєстрована в державі, яку в будь-який час визнано державою-агресором. Тобто, відповідна норма визначає перелік заборонених дій з окремими культурними об`єктами, пов`язаними з громадянами держави-агресора.

Таким чином, заборонено на території України саме активні дії: публічне виконання, публічний показ, публічна демонстрація, публічне сповіщення окремих культурних об`єктів, пов`язаних із громадянами держави-агресора. Доказів же дій, вчинених ОСОБА_1 матеріали провадження не містять, не підтверджуються матеріалами справи та заперечується ОСОБА_1 належність йому портативного пристрою, вчинення ним дій з обрання відповідних музичних творів тощо.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ст. 3 Конституції України передбачає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 23 Конституції України зазначає, що кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов`язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

У відповідності до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі й закріпленою в статті 62 Конституції України.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

У свою чергу, уповноважені представники правоохоронних органів, в межах своєї компетенції, повинні перевіряти та надавати оцінку фактам щодо можливого порушення правопорядку із обов`язковим дотриманням вимог законодавства.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП і не підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.

Згідно з ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Відповідно до ст.24-1 КУПАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу.

1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого.

2) попередження.

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

З урахуванням особи правопорушника та характеру вчиненого правопорушення, до неповнолітнього ОСОБА_1 слід застосувати захід впливу, передбачений ст. 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді попередження.

Дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, суд вважає за необхідне об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , які перебувають у провадженні судді Денисова О.О., виходячи з таких підстав.

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають порядок об`єднання справ про адміністративне правопорушення, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою).

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року і Протоколи 1,2,4,7,11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод (п. п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

Враховуючи наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання порядку об`єднання справ в одне провадження, суд доходить висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону - за правилами, закріпленими в КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

З огляду на те, що стосовно ОСОБА_1 складено два протоколи про вчинення ним двох адміністративних правопорушень, які розглядаються одним і тим же органом (судом), та їх розгляд призначений на 06 травня 2025 року, суд дійшов висновку про необхідність об`єднання адміністративних матеріалів №758/5385/25 (провадження 3/758/2864/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та №758/5390/25 (провадження 3/758/2868/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП в одне провадження для спільного розгляду.

Водночас, варто зазначити, що тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України. Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись: 24-1, ст.173, ч. 1 ст. 178, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП та застосувати до нього захід адміністративного впливу у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. О. Денисов