Справа № 1-806/2011р.

                                                           ВИРОК

                                                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26.12.2011                                                                                          м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

      судді - Беспрозванного О.В.

      при секретарях –Онищенко М.В., Дубової К.В.,

      за участю прокурорів –Рум’янцева О.В., Горсточенко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, раніше засудженого:

03.05.2006р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.03.2007р. даний іспитовий  строк було скасовано та ОСОБА_1 був направлений для відбуття покарання згідно вироку суду, звільнився 31.03.2011 року за відбуттям строку покарання,

проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

                                               В С Т А Н О В И В:

02.09.2011 року, приблизно о 03.30 год., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, знаходячись на автостоянці супермаркету «Південний Буг», в районі пересічення вул. Комсомольської та пр. Леніна в м. Миколаєві, без застосування фізичного насильства, шляхом ривка, відкрито викрав у гр. ОСОБА_2 золотий ланцюжок плетивом «змійка»вагою 7 грам вартістю 1960 грн., що знаходився в неї на шиї. На ланцюжку знаходився золотий кулон у вигляді ангелу вагою 4,5 грама вартістю 1260 грн. Тим самим ОСОБА_1 відкрито викрав майно ОСОБА_2, спричинив їй матеріальну шкоду на суму 3220 грн.

Підсудний ОСОБА_1 у ході судового розгляду вину свою визнав повністю та показав, що дійсно він при вищевикладених обставинах 02.09.2011 року, приблизно о 03.30 год., знаходячись на автостоянці супермаркету «Південний Буг», в районі пересічення вул. Комсомольської та пр. Леніна в м. Миколаєві, без застосування фізичного насильства, шляхом ривка, викрав у гр. ОСОБА_2 золотий ланцюжок з кулоном.

Крім визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина в інкримінованому йому діянні підтверджується наступними зібраними по справі доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показаннями свідка ОСОБА_3, який у судовому засіданні показав, що 02.09.2011р., приблизно о 03.30 год., він разом зі своїм другом ОСОБА_4 проходили через автостоянку супермаркету «Південний Буг», у цей момент він почув крик дівчини «Допоможіть!». Він повернувся та побачив як від дівчини у сторону вул. 9-а Слобідська відбігав раніше незнайомий йому хлопець (ОСОБА_1О.). Дівчина кричала та звала на допомогу. Тоді він з ОСОБА_4 зрозуміли, що дівчині потрібна допомога та побігли за ОСОБА_1. Наздогнали вони його в одному з дворів, коли той сховався у палісаднику, однак викрадених речей при ньому не було.

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_4, які він надав у судовому засіданні.

- протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у ході якої потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що саме ОСОБА_1 зірвав в неї з шиї золотий ланцюжок з золотим кулоном, не застосовуючи при цьому фізичного насильства /а.с. 26, 27/.

Оцінюючи докази, зібрані по справі в їхні сукупності, суд вважає, що органами досудового слідства правильно кваліфіковані дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 186 ч.2 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він раніше засуджувався, не працює, характеризується посередньо, психічно та фізично здоровий.

Призначаючи вид і розмір покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості їм скоєного –скоєння тяжкого злочину, його особу, обставини справи, що пом'якшують відповідальність, - визнання вини та каяття у скоєному, а також, що обтяжують відповідальність, - скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння, і вважає, що, з урахуванням викладеного, покарання йому необхідно призначити у вигляді позбавлення волі.   

Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення з підсудного спричиненої злочином матеріальної шкоди у сумі 3220 грн. підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

                                                        ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Обчислювати покарання ОСОБА_1 з 02.09.2011 року.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу йому залишити попереднім –взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди 3220 гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту вручення його копії засудженому.

Суддя: підпис.                                                                            ОСОБА_5