Справа № 22-ц-4523/06р.                           Головуючий 1-ї інстанції - Козирева Г.М.

Категорія : поновлення порушеного                         Доповідач - Шевченко Н.Ф.

права.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня   2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого    -    Малійської С.М.

суддів                        -   Шевченко Н.Ф., Бобровського В.В.

при секретарі   -    Білицькій Ю.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення порушеного права, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення 1/2 частини затрат по встановленню в'їздних воріт та огорожі, стягнення моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

03 травня 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, уточненими в процесі розгляду справи та прийнятими судом, до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про поновлення порушеного права, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення 1/2 частини затрат по встановленню в'їздних воріт та огорожі, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилався на те, що після встановлення Харківським районним судом Харківської області від 29.11.99р. порядку користування земельною ділянкою між співвласниками, відповідач ОСОБА_2 порушив межу, земельної ділянки, виділеної йому у користування, зменшивши її розмір, чим позбавив його можливості встановити огородження, спричинив моральну шкоди у зв'язку з порушенням його прав власника. Просив поновити його порушене право та усунути перешкоди в користуванні виділеною йому земельною часткою шляхом поновлення межі між виділеними їм у користування земельними частками, стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 доповнив свої вимоги позовом до співвласника ОСОБА_3 про поновлення права користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що відповідач зніс ворота №2, які були розташовані на їх спільній земельній ділянці та переніс вбиті державним виконавцем стовпи, чим зменшив розмір його земельної ділянки.

У остаточно уточнених вимогах просив стягти з відповідачів грошові компенсації по спорудженню огорож між земельними частками, частки вартості

воріт та зобов'язати ОСОБА_3 зняти мотузки для білизни з двору спільного користування, не порушувати правила утримання собак, зрівняти з поверхнею двору виступаючий на 20 см каналізаційний люк.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 червня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення районного суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його вимог, посилаючись на те, що воно постановлене з істотним порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без врахування інтересів співвласників будинку.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 - 273/1000 частини, ОСОБА_2 - 236/1000 частини і ОСОБА_3 - 491/1000 частини (а.с.8).

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 29 листопада

1999  року між співвласниками, тобто сторонами по справі, був встановлений

порядок користування земельною ділянкою, відповідно якому ОСОБА_1, на

належну йому частину у спільній власності, виділено у користування земельну

ділянку площею 302.0 кв.м. У спільному користуванні з ОСОБА_2 залишена

частина земельної ділянки площею 6 кв.м, а у спільному користуванні з

ОСОБА_3 залишена частина двору площею 80 кв.м., а також підхід до

каналізаційної ями площею 10 кв.м. (а.с.9-11).

Рішенням   Харківського районного суду Харківської області від 5 грудня

2000  року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1. до ОСОБА_3 про

поновлення порушеного права користування спільною земельною ділянкою (а.с.31-

32).

В установленому законом порядку виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, чи порядок користування цим майном, сторони не проводили.

Тому суд дійшов правильного висновку про відсутність у позивача підстав для стягнення із співвласників грошової компенсації вартості частини в*їздних воріт, огорожі та інших робіт по благоустрою майна. До проведення виділу вважається, що всі покращення по благоустрою свого житла співвласник проводить для власних потреб.

Що стосується доводів апелянта про необґрунтованість рішення районного суду стосовно каналізаційного люку, то ці аргументи судова колегія знаходить безпідставними, оскільки доказів про порушення технічних норм при його облаштуванні суду не надано.

Безпідставним вважає судова колегія й посилання апелянта на те, що не задоволені його вимоги по стягненню з відповідачів понесених ним витрат по оренді зварювального апарату, електроінструменту та інших витрат, у зв'язку з установкою воріт та огорожі. Вказаним доводам дана належна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.209, 303,304, 307,308, 313,314,315, 317, 319 ЦПК України судова колегія

увалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею чинності безпосередньо до Верховного Суду України.