Справа № 1-762/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 року                                                                                м.Рівне

Рівненський міський суд

головуючий    Герасимчук М.К.,

при секретарі   Стельмах І.І.,

з участю прокурора    Станкевича О.К.,

захисника ОСОБА_1,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу про обвинувачення

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Хмелівка Березнівського району Рівненської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої,  не заміжньої, не судимої, мешканки АДРЕСА_1, -

за ст. 186 ч. 2 КК України, -

               в с т а н о в и в :

          20 травня  2011 року, після 19 год., ОСОБА_2,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поблизу Рівненської кондитерської фабрики по вул. Хмільна, 30 в м.Рівне, погрожуючи застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров"я потерпілої, відкрито викрала з сумки неповнолітньої ОСОБА_3 мобільний телефон "Нокіа 1208" вартістю 214 грн. 50 коп. з сім картою мобільного оператора "Київстар" вартістю 25 грн. та 11 грн., заподіявши останній  матеріальну шкоду в розмірі 250 грн. 50 коп.          

          Допитана судом ОСОБА_2 повністю визнала  себе винною у вчиненні злочину за обставин, вказаних у вироку, суду  показала, 20 травня  2011 року, ввечері, поблизу Рівненської кондитерської фабрики по вул. Хмільна, 30 в м.Рівне, погрожуючи застосуванням насильства,  відкрито викрала з сумки неповнолітньої ОСОБА_3 мобільний телефон  та 11 грн. Повністю відшкодувала шкоду потерпілій.  У вчиненому щиро розкаялася.

          При вирішенні питання про обсяг дослідження доказів у порядку ч.3 ст. 299 КПК України, ОСОБА_2 та учасники судового розгляду погодилися  з недоцільністю дослідження доказів, які підтверджують вчинення підсудною злочину за обставин, вказаних у вироку.  При цьому вони завірили суд, що розуміють наслідки своєї згоди та неможливість в подальшому оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

          Сумнівів у добровільності такої згоди та істинності їх позиції у суду немає.

          Наведеними доказами встановлена винність ОСОБА_2 у  відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої.

Її дії вірно  кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України.

          Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка  повністю визнала свою вину, добровільно і повністю відшкодувала збитки, щиро розкаялася.   

Необхідним та достатнім для виправлення підсудної може бути покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого  за ст. 186 ч. 2  КК України та призначити покарання   у виді  4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбуття покарання звільнити з випробуванням на 1 рік.

          Запобіжний захід ОСОБА_2  до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази,  які  повернуті потерпілій на відповідальне зберігання, рахувати  повернутими за належністю.

          Судові витрати, пов'язанні з проведенням експертизи - 112 грн. 56 грн., віднести за рахунок держави.

          Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 15 діб.

                    Суддя –