Дата документу Справа № 22-а-1756/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 а- 1756/11 Головуючий у 1 інстанції: Кочева І. В.
Суддя-доповідач: Денисенко Т. С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:
головуючого: Боєвої В.В.,
суддів: Денисенко Т.С.,
Коваленко А.І.,
при секретарі: Волчановій І.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок надбавки до пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом.
В позовній заяві зазначав , що відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року „Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни.
Згідно ст. 6 цього Закону з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак відповідач такі виплати не проводив.
З цих підстав просив визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України щодо нездійснення перерахунку та невиплати надбавки до пенсії та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної суми допомоги „Дітям війни” з 2007 року по день розгляду справи .
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2010 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправними дії УПФУ у Василівському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та не виплаті позивачу надбавки до пенсії як дитині війни, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити позивачу надбавку до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22.12.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 22.01.2010 року суму пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати, з відрахуванням отриманих сум підвищення до пенсії у вказаний період. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області просить скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні.
В силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус "дитини війни", позивачу з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначалось та виплачувався частково у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" змінено, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту").
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зміст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не коригувався та її дія на 2009 -2010 роки законами України не була зупинена.
Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.00, в якому міститься роз’яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у зазначений в період повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Передбачене ч.3 ст.28 цього Закону застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус "дитини війни", передбачений ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.
Виходячи з наведених норм, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що в періоди з 22.12.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 22.01.2010 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що вказаний Закон не обмежує встановлене право осіб, що мають статус дитини війни, на отримання підвищення до пенсії наявністю фінансування, держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи повно та всебічно з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, і ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області відхилити.
Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий:
Суддя: