У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді Бондаренко Н.В.
суддів:Демянчук С.В., Шимківа С.С.
секретаря судового засідання Приходько Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 11 жовтня 2011року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 11 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивачка вказує на те, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи, є таким що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції не вірно дав оцінку показам свідків, що допитувались у судовому засіданні та наявним в матеріалах справи письмовим доказам, не звернув уваги на те, що розповсюджена відповідачкою інформація є неправдивою, стосується її особистого життя, є такою що ображає її честь та гідність, в результаті чого знизився її авторитет серед знайомих та мешканців будинку, в якому вона проживає. Неправомірними діями відповідача їй спричинена матеріальна та моральна шкода.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове про задоволення її позову в повному об’ємі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки не підлягає задоволенню, виходячи із таких підстав.
Розглядаючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції керувався положеннями ст.23, ст.280, ст.297 ЦК України та прийшов до висновку, що за наданими доказами не встановлено факту вчинення протиправних дій відповідачкою по відношенню до позивачки, а допитані свідки не підтвердили порушення її гідності та честі.
З такими висновками суду погоджується і судова колегія.
Так, звертаючись до суду з даними позовними вимогами, позивач керувався положеннями ст.23, ст.280, ст.297 ЦК України та просив задовольнити її вимоги шляхом стягнення з відповідачки матеріальної у сумі 379грн. та моральної шкоди у сумі 5000 грн.
..........................................................................................................................................
Справа 22-2123-11 Головуючий у суді І інстанції -Панас О.В.
Доповідач –Бондаренко Н.В.
Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими.
Як встановлено судом першої інстанції за матеріалами справи, між позивачем, яка є головою ОСББ «Терен», та відповідачкою, мешканкою будинку, в якому створене дане об’єднання, виникли особисті неприязні стосунки через критичні висловлювання ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_3, як голови об’єднання та привселюдне обговорення рішення суду по трудовій справі останньої, яке набрало законної сили.
Відповідно до роз’яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
Суд першої інстанції правильно врахував природу виниклого конфлікту між сторонами, а також те, що позивач є головою об’єднання співвласників і відповідно публічною особою на місцевому рівні.
Відповідно до положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
З обмеженнями, зазначеними у ч. 2 ст. 10 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, свобода гарантується не лише для позитивно сприйнятих і необразливих висловлювань, але й для таких, що ображають, обурюють, викликають неспокій, шокують і хвилюють державу або будь-яку частину її населення, цього потребують плюралізм, толерантність і відкритість демократичного суспільства
З врахуванням таких вимог законодавства, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність порушень честі та гідності позивача та спричинення матеріальної та моральної шкоди.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що факт порушення особистих немайнових прав позивачки, на підставі наданих у справі доказів, свого підтвердження не знайшов.
Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстав для його скасування немає.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Бондаренко Н.В.
Судді Демянчук С.В.
Шимків С.С.