Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-5083/11 Головуючий у 1-й інстанції: Васецька В. В.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Боєвої В.В.,
суддів Коваленко А.І.,
Денисенко Т.С.,
при секретарі: Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, міське управління земельних ресурсів Запорізького регіонального філіалу ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»про зобов’язання видати державний акт про право власності на земельну ділянку , технічне завдання на виготовлення державного акту та підписати реєстраційну картку на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку, зареєструвати виданий державний акт про право власності на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, міське управління земельних ресурсів Запорізького регіонального філіалу державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах про зобов'язання видати державний акт про право власності на земельну ділянку, технічне завдання на виготовлення державного акту та підписати реєстраційну картку на виготовлення державного акту про право власності на земельну ділянку, зареєструвати виданий державний акт про право власності на земельну ділянку.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено та визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для обслуговування дачного будинку та господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1.
22 квітня 2010 року Прокурор Комунарського району м. Запоріжжя звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2010 року заяву Прокурора Комунарського району м. Запоріжжя про перегляд рішення за новоявленими обставинами було задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2007 року скасовано.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2010 року справу було передано за підсудністю на розгляд до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2011 року ухвала Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2010 року була скасована, а справа направлена на новий розгляд.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2011 року провадження у справі закрито, а позивачу роз’яснено право звернутись із позовом в порядку, передбаченому КАС України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами залишити без розгляду.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Бондаренко О.Л., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як установлено судом, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, міське управління земельних ресурсів Запорізького регіонального філіалу державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах про зобов'язання видати державний акт про право власності на земельну ділянку, технічне завдання на виготовлення державного акту та підписати реєстраційну картку на виготовлення державного акту про право власності на земельну ділянку, зареєструвати виданий державний акт про право власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що відповідач відмовив передати йому у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1, на якому розташований належний йому житловий будинок літ. А-1. Тобто оскаржував рішення відповідача, який під час вирішення зазначеного питання діяв як суб’єкт владних повноважень.
Згідно п. 1 та п.3 ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспрюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 1 ч.1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно –правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Аналогічні роз’яснення містяться в рішенні Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини 1 ст.143 Конституції України, пунктів "а","б","в","г" ст. 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України положень пунктів "а","б","в","г" ст. 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб’єкти владних повноважень; положення п.1 ч.1 ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Така ж позиція висловлена у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2 "Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", яким внесено зміни до п.2 вказаної постанови і зазначено, що не розглядаються у порядку цивільного судочинства спори, зокрема, щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з п.п. 1, 3 ч.1 ст. 17 КАС віднесено до компетенції адміністративного суду.
Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 150 Конституції України - рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, у тому числі є обов'язковим до врахування усіма судами України при вирішенні спорів.
Зважаючи на те, що заявлені ОСОБА_2 вимоги про зобов'язання видати державний акт про право власності на земельну ділянку, технічне завдання на виготовлення державного акту та підписати реєстраційну картку на виготовлення державного акту про право власності на земельну ділянку, пов’язані з виконанням органом місцевого самоврядування управлінських функцій у сфері земельних відносин, суд, керуючись п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, дійшов до правильного висновку про необхідність закриття провадження у справі на тій підставі, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність зазначеного судового висновку.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2011 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: