УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Фоміна Ю.В.,
суддів Зав'язуна СМ., Михайловського В.1.,
з участю прокурора Селюченко І.І.,
потерпілої ОСОБА_2,
адвоката ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, засудженого ОСОБА_1, на вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 07.06.2007 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,
засуджено:
· за ч.2 ст.358 КК України на 4 роки позбавлення волі;
· за ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України на 2 роки позбавлення волі;
· за ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України на 1 рік позбавлення волі;
· за ч.3 ст.358 КК України на 2 роки обмеження волі;
· за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього виконання певних обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.
Стягнуто із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2 3000 гривень заподіяної моральної шкоди.
Справа №11-547/2007 Головуючий у суді 1-ої інстанції ЯнчукН.П.
Категорія ст.ст.358 ч.2,358 ч.3, 27 ч.3, 358 ч.2, Доповідач у суді 2-ої інстанції Зав'язуй С.М.
15 ч.3, 190 ч.2 КК України
Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів при наступних обставинах.
Весною 2005 року ОСОБА_1., з метою заволодіння шляхом обману та зловживання довірою державною квартирою АДРЕСА_1, належній Житомирській міській раді, у котрій він та його родина тимчасово проживали на підставі укладеного з наймачем квартири ОСОБА_4. договору найму від 15.05.2004 року, звернувся до паспортиста КВЖРЕП № 13 розташованого по проїзду Ак. Тутківського 15 в м. Житомирі ОСОБА_5. з питанням його реєстрації у вказаній квартирі, маючи на меті в подальшому підробити необхідні для цього документи. Не здогадуючись про злочинні наміри останнього паспортист пояснила, що для реєстрації необхідна згода всіх дорослих осіб зареєстрованих в даній квартирі.
В невстановлений слідством час та місці, за попередньою змовою з особою, щодо якою матеріали з кримінальної справи 20.02.2006 року виділені в окреме провадження, з метою підробки та подальшого використання даних підроблених документів останньою, за допомогою комп'ютерної техніки, виготовив чистий бланк тимчасового посвідчення особи громадянина України. Після цього, вклеїв у вказаний бланк фотокартку вищевказаної особи жіночої статті на яку, за допомогою комп'ютерної техніки наніс фіктивну печатку, вказав фіктивний номер, дату та установу, яка видала документ, а саме : „ № 78, видане Житомирським MB УМВС України в Житомирській області 13.08.2005 року", а також вказав дійсне прізвище, ім'я та по батькові наймача квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2
З метою можливості використання підробленого посвідчення у нотаріуса, ОСОБА_1. внизу в графі „ особистий підпис" та „ підпис, прізвище, ініціали посадової особи" виконав за них надумані підписи.
15 серпня 2005 року ОСОБА_1. надав особі, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, підроблене тимчасове посвідчення особи громадянина України на ім'я ОСОБА_2 та направив цю особу до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6, офіс якої знаходиться по вул. Л. Толстого 1-а в м. Житомирі. Діючи в рамках попередньої змови із ОСОБА_1., вказана особа у приватного нотаріуса ОСОБА_6 видала себе за ОСОБА_4, надавши для підтвердження фіктивне тимчасове посвідчення особи громадянина України. При цьому, висловила бажання на написання заяви про надання згоди на реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, зміну умов договору найму вказаної квартири з визнанням наймачем -ОСОБА_1 та переоформленням на останнього особового рахунку на квартиру. ОСОБА_6 не здогадуючись про злочинний намір вказаної особи, пересвідчившись, що обличчя даної особи відповідає обличчю зображеному на фотокартці вказаного тимчасового посвідчення і на ньому наявні всі необхідні реквізити, не знаючи , що зміст посвідчення не відповідає дійсності і воно підроблене, будучи введеною в оману, нотаріально оформила на стандартних бланках серії ВСІ номер 515701 та серії ВСІ номер 515702 заяви про надання
згоди ОСОБА_2 на реєстрацію ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1, зміну умов договору найму з визнанням наймачем * квартири - ОСОБА_1, з дозволом переоформлення на нього особового рахунку даної квартири. При цьому, нотаріус ОСОБА_6 засвідчила підпис вищевказаної особи, який був виконаний від імені ОСОБА_2
Тайм чином, ОСОБА_1., діючи в рамках попередньої злочинної змови з особою, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, організував повторне підроблення документів, а саме: нотаріально оформлених датованих 15.08.2005 р. заяв про надання згоди ОСОБА_2 на реєстрацію ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1, зміну умов договору найму, визнанням наймачем з дозволом переоформлення на нього особового рахунку даної квартири.
Цього ж дня, ОСОБА_1. з метою заволодіння квартирою АДРЕСА_1 шляхом обману та зловживання довірою, зайшов до кабінету паспортиста КВЖРЕП № 13 та надав останній для його реєстрації нотаріально посвідчену заяву серії ВСІ номер 515701 про начебто надання згоди ОСОБА_2 на його реєстрацію. Достовірно знаючи, що дана заява оформлена на підставі фіктивного документу і відповідно являється підробленою, використав завідомо підроблений документ. Паспортист ОСОБА_5., не здогадуючись про дійсні наміри ОСОБА_1 роз'яснила вимоги чинного законодавства України щодо реєстрації громадян пояснивши, що на підставі однієї заяви провести реєстрацію неможливо.
Після цього ОСОБА_1. надав особі, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, раніше спільно підроблений документ -тимчасове посвідчення особи громадянина України на ім'я ОСОБА_2 та знову направив її до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вказана особа знову видала себе за ОСОБА_4 і висловила бажання внести зміни до заяви про надання згоди на реєстрацію ОСОБА_1 за адресою :АДРЕСА_1, а саме : вказати словосполучення як „ч.1ена моєї родини". Приватний нотаріус ОСОБА_6, не здогадуючись про злочинний умисел вказаної особи, будучи введеною в оману, внесла зміни до вказаної заяви виконаної на стандартному бланку серії ВСІ номер 515701, датованої 15.08.2005 p., а саме після слів „ОСОБА_1" власноручно написала „як ч.1ена моєї родини" та засвідчила своєю печаткою.
Таким чином, ОСОБА_1., діючи в рамках попередньої злочинної змови з особою, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, організував повторне підроблення документу, а саме нотаріально оформленої заяви про надання згоди ОСОБА_2 на реєстрацію ОСОБА_1, начебто як ч.1ена її родини, в квартирі АДРЕСА_1, датованої 15.08.2005 р.
Через два-три дні після цього, в серпні 2005 року ОСОБА_1. з метою заволодіння шляхом обману та зловживанням довірою квартирою АДРЕСА_1, прийшов до паспортиста КВЖРЕП №13 та для реєстрації надав останній нотаріально посвідчену заяву серії ВСІ номер 515701
про надання згоди ОСОБА_4. на його реєстрацію з нотаріально посвідченою допискою „як ч.1ена родини". Достовірно знаючи, що дана заява-оформлена на підставі фіктивного документу і відповідно являється підробленою, використав завідомо підроблений документ. Паспортист оглянувши дану заяву, відмовила ОСОБА_1. в реєстрації оскільки останній не пред'явив нікого документу, що він являється ч.1еном родини ОСОБА_2
ОСОБА_1 у невстановлений час та місці, за попередньою змовою з особою, щодо якої матеріали кримінальної справи 20.02.2006 року виділені в окреме провадження, з метою підробки та подальшого особистого використання підроблених документів, за допомогою комп'ютерної техніки, виготовив свідоцтво про його шлюб з ОСОБА_4. НОМЕР_5 до якого за допомогою комп'ютерної техніки вніс свої анкетні дані та анкетні дані ОСОБА_2 Продовжуючи свої злочинні дії, діючи в рамках попередньої злочинної змови з вказаною особою, за допомогою невстановленої комп'ютерної техніки наніс на бланк свідоцтва про шлюб печатку та штамп відділу реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, вказав актовий запис та дату видачі документу , а саме: „№1121, дата видачі 04.09.2005 року". Після цього останній керуючи вчиненням даного злочину, наказав вищевказаній особі внизу в графі „підпис керівника державного органу реєстрації актів цивільного стану" виконати за нього підпис, що остання і зробила. Після цього, ОСОБА_1. за допомогою невстановленої техніки наніс на аркуш паспорту громадянина України НОМЕР_1 виданого на його ім'я Корольовським РВ УМВС 16.08.1997 року відбиток відповідного штампу про його шлюб з ОСОБА_4. Усвідомлюючи, що він повторно підробляє документ з метою подальшого особистого використання, власноручно заповнив позиції даного штампу, вказавши дату, запис акту, з ким зареєстрований шлюб та власноручно виконав підпис за начальника відділу.
Таким чином, ОСОБА_1. за попередньою змовою з особою, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, з метою подальшого особистого використання повторно підробив документи, а саме свідоцтво НОМЕР_2 про його шлюб з ОСОБА_4. видане 04.09.2005 року та паспорт громадянина України НОМЕР_3 виданий на його ім'я Корольовським РВ УМВС 16.08.1997 року .
У вересні 2005 року ОСОБА_1., маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, а саме вищевказаною квартирою, зайшов до кабінету паспортиста КВЖРЕП № 13, що розташований по проїзду Ак.Тутківського 15 в м. Житомирі. З метою реєстрації надав останній завідомо підроблене свідоцтво про шлюб з ОСОБА_4. НОМЕР_4, і як підтвердження надав паспорт громадянина України, виданий на його ім'я де малася відмітка про шлюб з ОСОБА_4. Розуміючи , що вони є підробленими, тим самим використав завідомо підроблені документи. Паспортист ОСОБА_5., не здогадуючись про злочинний умисел останнього, не маючи підстав відмовляти ОСОБА_1., пересвідчившись, що наданих для реєстрації документах малися всі необхідні реквізити, зняла з них копії та в подальшому з метою реєстрації ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 подала їх до паспортного відділу Корольовського району м.Житомира. На підставі поданих паспортистом документів було зареєстровано ОСОБА_1 у вказаній квартирі та поставлено у паспорті, виданому на його ім'я відповідний штамп реєстрації.
У вересні 2005 року ОСОБА_1., отримавши свій паспорт громадянина України із відміткою про реєстрацію його в АДРЕСА_1, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, а саме вищевказаною квартирою, зайшов до кабінету паспортиста КВЖРЕП №13, що розташований по проїзду Ак. Тутківського, 15 в м. Житомирі. З метою переоформлення особового рахунку вказаної квартири на його ім'я, надав останній нотаріально посвідчену заяву серії ВСІ 515702 про зміну умов договору найму квартири АДРЕСА_1, з визнанням його наймачем даної квартири замість ОСОБА_2 та дозволом останньої на переоформлення на нього особового рахунку. Достовірно знаючи, що даний документ було оформлено на підставі фіктивного документу, а відповідно він являється підробленим, тобто використав завідомо підроблений документ. Паспортист ОСОБА_5., оглянувши надану заяву, та не здогадуючись про злочинні наміри останнього, пояснила ОСОБА_1. які документи необхідні для переоформлення особового рахунку квартири на його ім'я, в тому числі і нотаріально посвідчена копія свідоцтва про шлюб.
26 вересня 2005 року ОСОБА_1., маючи на меті заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, а саме державною квартирою АДРЕСА_1, зайшов до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_7., офіс якого розташований по вул.Перемоги, 3 в м. Житомирі та з метою засвідчення копії документа, надав нотаріусу свідоцтво про його шлюб з ОСОБА_4. на бланку НОМЕР_5, видане 04.09.2005 року, достовірно знаючи, що воно являється підробленим, тобто використав завідомо підроблений документ. В свою чергу ОСОБА_7, не здогадуючись про злочинні наміри останнього, будучи введеним в оману, пересвідчившись в наявності необхідних реквізитів документа зробив з нього фотокопію та засвідчив її своїм підписом і печаткою, зробивши при цьому відповідну відмітку в акті реєстрації нотаріальних дій.
Таким чином, ОСОБА_1. організував повторне підроблення документу, а саме нотаріально посвідченої копії свідоцтва про шлюб з ОСОБА_4. на бланку НОМЕР_5, видане 04.09.2005 року.
На початку жовтня 2005 року, ОСОБА_1. маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, а саме державною квартирою АДРЕСА_1, зайшов до кабінету паспортиста КВЖРЕП №13, що розташований по проїзду Ак. Тутківського, 15 в м.Житомирі. З метою переоформлення особового рахунку вказаної квартири на його ім'я надав останній відповідні довідки та нотаріально посвідчену копію свідоцтва про шлюб з ОСОБА_4. НОМЕР_4, достовірно знаючи, що вона посвідчена на підставі підробленого документу і відповідно являється підробленою, тим самим використав завідомо підроблений документ.
Паспортист ОСОБА_5., не здогадуючись про злочинний умисел останнього, сприймаючи щирість його намірів, не маючи підстав відмовляти ОСОБА_1., пересвідчившись, що на наданих документах малися всі необхідні реквізити, забрала їх та з метою переоформлення особового рахунку квартири АДРЕСА_1 з дійсного наймача ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 надала їх до відділу житлового - комунального господарства Управління житлово-комунального господарства міської ради м. Житомира. У вказаному відділі працівниками було проведено перевірку під час якої встановлено, що у наданих на переоформлення особового рахунку документах допущено описку у вигляді неправильного запису площі квартири, тому вказані документи планували повернути на доопрацювання у КВЖРЕП №13 м.Житомира. Однак 12.10.2005 року до м.Житомира із Росії приїхала дійсний наймач квартири ОСОБА_4. і дізнавшись про злочинні дії ОСОБА_1, разом із паспортистом КВЖРЕП №13 ОСОБА_5. забрала вказаний пакет документів з відділу житлово-комунального господарства Управління житлово-комунального господарства міської ради м.Житомира.
Таким чином, ОСОБА_1 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки його дії були викриті, тобто вчинив незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, а саме державною квартирою АДРЕСА_1, вартістю 21693 грн. 57 коп., чим завдав би Житомирській міській раді значної матеріальної шкоди на вищевказану суму.
На вирок суду надійшли апеляції прокурора, який затверджував обвинувальний висновок та засудженого.
В апеляції прокурором поставлено питання про скасування вироку суду першої інстанції з постановлениям нового вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а також з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості та обставинам вчинених засудженим злочинів.
Прокурор вважає, що судом першої інстанції зайво двічі кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ст.27 ч. З, 358 ч.2 КК України. Просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним та засудити за ч.2 ст.358 КК України на З роки позбавлення волі; за ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч.3 ст.358 КК України на 2 роки обмеження волі; за ч.3 ст.15, ч.2 ст.190 КК України на 4 роки обмеження волі. На підставі ст.70 КК України визначити остаточне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_1. в своїй апеляції посилається на неправильність застосування до нього кримінального закону. Вважає, що в його діях відсутній склад злочину, досудове та судове слідство було проведено однобічно, стягнення з нього на користь ОСОБА_2 моральної шкоди є безпідставним. У
зв'язку з цим, просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити за недоведеністю його вини у скоєні вказаних злочинів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, його захисника, які підтримали свою апеляцію та заперечили щодо задоволення апеляції прокурора, пояснення потерпілої та думку прокурора, які заперечили проти апеляції засудженого, апеляцію прокурора підтримали, обговоривши доводи апеляцій, вивчивши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, в задоволенні апеляції засудженого слід відмовити з таких підстав.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин заначених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні і належно оцінених судом.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 „Про практику призначення судами кримінального покарання", передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта як готування до злочину чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами (частини) статті КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.
Усупереч роз'ясненню, вирішуючи питання про кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1, суд першої інстанції припустився помилки - зайво двічі кваліфікував його дії та призначив йому покарання за ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України.
Відповідно до встановлених у справі фактичних обставин злочину, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого за ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України - як умисні дії, що виразились в організації підробки документів, з метою подальшого використання, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб. За цією кваліфікацією в резолютивній частині вироку суд правильно призначив засудженому покарання за ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України - 2 роки позбавлення волі. Водночас повторна кваліфікація дій засудженого в мотивувальній та резолютивній частинах вироку за ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України (але вже без кваліфікуючої ознаки „за попередньою змовою групою осіб") та призначення покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, є безпідставними.
В решті вироку кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 та ч.3 ст.15, ч.2 ст.190 КК України є правильною, доводи викладені в апеляції засудженого з цього приводу - необгрунтовані.
Викладені в апеляції прокурора твердження про те, що засудженому призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненим злочинам та особі засудженого, не можна визнати обгрунтованими.
Вирішуючи це питання суд виходив з вимог ст.65 КК України, ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого та з урахуванням всіх обставин справи.
Суд у вироку в повній мірі урахував ступінь тяжкості вчинених засудженим злочинів, які є середньої тяжкості, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин. Враховуючи ці обставини, а також особу засудженого, який є молодого віку, раніше не судимим, працює, характеризується позитивно, суд правильно прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, у зв'язку з чим, обгрунтовано звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75, 76 КК України.
Твердження в апеляції засудженого ОСОБА_1 про непричетність його до вчинення інкримінованих йому злочинів безпідставні і спростовуються доказами, яким суд дав належну оцінку.
У вироку суд належним чином проаналізувавши, обгрунтовано визнав показання потерпілої ОСОБА_2 правдивими, а показання засудженого як такі, що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Так, згідно показань потерпілої ОСОБА_2 вона з 21.07.2005 року по 11.10.2005 року перебувала за межами України. Повернувшись в м.Житомир, вона випадково дізналась від паспортиста КВЖРЕП №13 ОСОБА_5., що ОСОБА_1., подав фіктивне свідоцтво про шлюб з нею та ряд фіктивних нотаріально посвідчених заяв до КВЖРЕП №13, на підставі яких його незаконно прописали в квартирі АДРЕСА_1, наймачем якої вона являється. Крім того, ОСОБА_1. подав ці ж підроблені документи до міськвиконкому м.Житомира для переоформлення особового рахунку квартири з її імені на своє.
Показання потерпілої підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_5., ОСОБА_8., ОСОБА_9., Щербакової І.А., Шатковської О.Ф. Доводи засудженого про не врахування судом показань свідків ОСОБА_5., ОСОБА_10. та ОСОБА_11. є необгрунтованими, оскільки в дійсності вказані показання свідків судом взяті до уваги.
В ході досудового слідства ОСОБА_4 правильно було визнано потерпілою по справі, оскільки злочинні дії засудженого зачіпали її права і законні інтереси та заподіяли їй моральну шкоду.
Вчинення засудженим ОСОБА_1. організації підробки документів і їх використання підтверджується: висновком експерта №93 від 15.02.2006 року згідно якого встановлено, що відтиск печатки в свідоцтві про шлюб ОСОБА_1 з ОСОБА_4. нанесені з порушення вимог технології струменево-крапельним способом із застосуванням кольорової копіювально-множувальної
техніки; висновком експерта №100 від 16.02.2006 року згідно якого встановлено, що в заяві для реєстрації за місцем проживання від 09.09.2005 року текст та підпис виконані ОСОБА_1.; висновком експерта №101 від 16.02.2006 року згідно якого встановлено, що підписи в аркуші реєстру нотаріальних дій приватного нотаріуса ОСОБА_7. навпроти реєстраційних Номерів 16155 та 16156, виконані ОСОБА_1.; висновком експерта №102 від 18.02.2006 року згідно якого, підписи у двох нотаріально посвідчених заявах, виконані від імені ОСОБА_2, виконані не ОСОБА_4., а іншою невстановленою особою; висновком експерта №103 від 17.02.2006 року згідно якого, підписи в реєстрі нотаріальних дій приватного нотаріуса ОСОБА_6 навпроти номерів 1109 та 1110 виконані від імені ОСОБА_2, виконані не ОСОБА_4., а іншою невстановленою особою; висновком експерта №105 від 15.02.2006 року згідно якого, підпис в свідоцтві про одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виконано не ОСОБА_12., а іншою невстановленою особою.
Згідно показань свідка ОСОБА_7. вбачається, що 26.09.2005 року він на прохання ОСОБА_1 нотаріально засвідчив копію зняту з оригіналу свідоцтва про одруження ОСОБА_1 з ОСОБА_4. та зареєстрував цю дію в реєстрі нотаріальних дій, про те, що свідоцтво про шлюб є фіктивним він не знав.
Свідок ОСОБА_5. в судовому засіданні показала, що всі документи -заяви від імені ОСОБА_2, свідоцтво про шлюб між ОСОБА_4. та ОСОБА_1., які в послідуючому виявились фіктивними, до КВЖРЕП №13 для реєстрації та переоформлення особового рахунку подавались особисто ОСОБА_1.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про відсутність в його діях замаху на незаконне заволодіння квартирою, а наявність наміру лише зареєструватися в квартирі, спростовуються його подальшими після реєстрації цілеспрямованими діями щодо переоформлення особового рахунку квартири, що є обов'язковою стадією для послідуючої приватизації квартири. Ці злочинні дії засудженого не були доведені до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки були викриті потерпілою.
Судом першої інстанції істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку не допускались.
При вирішенні питання про відшкодування ОСОБА_4. моральної шкоди, суд дотримався вимог ст.ст.64, 323, 328 КПК України, ст.23 ЦК України, врахувавши характер вчинених ОСОБА_1. діянь і характер страждань потерпілої.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити частково. Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 7 червня 2007 року змінити. Виключити з вироку засудження ОСОБА_1 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі як зайве.
В решті вирок залишити без зміни.