Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 6327 / 2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Гончаренко П.П.
Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
5 грудня 2011 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.,
Суддів: Кочеткової І.В.,
Стрелець Л.Г.,
При секретарі: Мосіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 05 травня 2011 року по справі позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року Банк звернувся до суду із вищевказаним позовом,
Зазначав, що 29.10.2007 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №014/17-16/7274-11, за яким відповідачеві був наданий кредит у розмірі 10 000 грн. строком на 36 місяців з кінцевим терміном погашення 29.10.2010 року, зі сплатою 24% річних. Погашення кредиту та сплата відсотків за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіку, який є невід’ємною частиною договору. За порушення строків внесення регулярних платежів п.10.1 Договору передбачено нарахування пені у розмірі 0,5% від простроченої заборгованості за кожний день затримки.
Кредитний договір забезпечений порукою ОСОБА_5, який зобов’язався відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі таких зобов’язань.
На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов’язання не виконував, належні до сплати щомісячні платежі у відповідності до графіку погашення кредиту не вносив.
Посилаючись на зазначені обставини, Банк просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором, яка станом на 25 листопада 2009 року склала 5202,19 грн., із яких непогашена сума кредиту 4 492,00 грн., несплачені проценти 330,70 грн., нарахована пеня 379,49 грн.
Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 5 травня 2011 року позов задоволений.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору в сумі 5202,19 грн., а також 172 грн. компенсації судових витрат.
Ухвалою Запорізького районного суду міста Запоріжжя від 28 вересня 2011 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі про зміну судового рішення і зменшення суми стягнення до 2802 грн. ОСОБА_3 зазначив, що при визначені розміру заборгованості за кредитним договором суд не врахував внесені ним на рахунок Банку з грудня 2009 по вересень 2010 року платежі на погашення заборгованості на загальну суму 2 400 грн.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
За змістом ст.ст.1054, 1050 ч.2, 554 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору або закону.
У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Встановлено, що 29 жовтня 2007 року між Банком і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №014/17-16/7274-11, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит в 10 000 грн. зі сплатою 24% річних і строком повернення не пізніше 8 жовтня 2010 року (а.с.4-6).
За умовами договору погашення кредиту здійснюється щомісячними платежами у відповідності з графіком, який є невід’ємною частиною договору. (п.1.1 Договору).
У відповідності з чинним законодавством позичальник здійснює погашення заборгованості в наступному порядку: нарахована пеня; комісія; заборгованість за процентами; заборгованість за кредитом (п.3.6 Договору).
За порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочення (п.10.1 Договору).
Кредитний договір забезпечений порукою ОСОБА_5., який зобов’язався перед банком відповідати за кредитним договором ОСОБА_3 як солідарний боржник (а.с.7-8).
На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов’язання не виконував, передбачені умовами договору платежі вносив несвоєчасно і не в повному розмірі, внаслідок чого станом на 25 листопада 2009 року утворилась заборгованість за тілом кредиту 4 492 грн., 330 грн. 70 коп. –зі сплати процентів, 379, 49 коп. - нарахованої пені , а всього 5 202 грн. 19 коп. (а.с.9).
Зазначена сума заборгованості відповідно до вимог ст.ст.1054, 1050 ч.2, 554 ЦК України стягнута з боржника і поручителя в солідарному порядку на вимогу кредитора.
Розмір заборгованості відповідача підтверджений розрахунками, доданими банком до позовної заяви.
Проте, як вбачається із платіжних документів, доданих ОСОБА_3 до заяви про перегляд заочного рішення і до апеляційної скарги, останнім до ухвалення судового рішення, а саме: 22 грудня 2009 року, 22 лютого 2010 року, 31 березня 2010 , 24 червня 2010 року, 30 липня 2010 року і 2 вересня 2010 року було здійснено 11 платежів на загальну суму 2 400 грн. (а.с.64-66).
Вказані суми платежів при визначенні заборгованості за кредитним договором не були враховані судом першої інстанції, що призвело до неправильного визначення розміру боргу.
Викладене свідчить про неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а тому оскаржуване рішення відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає зміні.
З урахуванням вимог ст. 534 ЦК України і п.3.6 Кредитного договору внесені боржником платежі на суму 2 400 грн. підлягають зарахування на погашення нарахованих станом на 25 листопада 2009 року пені на суму 379 грн. 49 коп.; заборгованість за процентами –330 грн. 70 коп.; заборгованість за кредитом –1689 грн. 81 коп. Таким чином, розмір непогашеної заборгованості за тілом кредиту станом на 25 листопада 2009 року складає 2 802 грн. 19 коп., які і підлягають солідарному стягненню з боржників на підставі ст. ст.1054, 1050 ч.2, 554 ЦК України.
Відповідач ОСОБА_5 рішення суду першої інстанції не оскаржив. Проте, оскільки поручитель відповідно до договору поруки і вимог ст.554 ЦК України несе солідарну з ОСОБА_3 відповідальність за кредитним договором, рішення суду першої інстанції підлягає зміні і стосовно іншого співвідповідача –поручителя боржника.
В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, підстав для його зміни судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст.307, 309,313, 317 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 05 травня 2011 року в цій справі змінити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором №014/17-16/7274-11 від 29 жовтня 2007 року, яка станом на 25 листопада 2009 року складається із заборгованості за тілом кредиту і становить 2 802 грн. 19 коп.
У стягненні нарахованої станом на 25 листопада 2009 року заборгованості зі сплати відсотків на суму 330 грн.70 коп., пені у сумі 379 грн. 49 коп. і боргу за тілом кредиту у сумі 1 689 грн.81 коп., а всього 2 400 грн. –відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: