Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 5467 / 2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Живлакова Г.О.
Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
УХВАЛА
Іменем України
15 листопада 2011 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.,
Суддів: Кочеткової І.В.,
Стрелець Л.Г.,
При секретарі: Семенчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року по справі позовом ОСОБА_3 до Приазовської районної державної адміністрації, третя особа ТОВ «Агротіс»про визнання відмови незаконною та визнання права власності на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання відмови незаконною та визнання права власності на земельну ділянку.
Зазначала, що у липні 2007 року звернулася до голови Приазовської районної державної адміністрації із заявою про надання у приватну власність земельної ділянки, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району, за межами населеного пункту.
07 серпня 2007 року листом Приазовської районної державної адміністрації у задоволенні заяви було відмовлено у зв'язку з тим, що земельна ділянка знаходиться в оренді.
Посилаючись на те, що відмовою адміністрації порушено її конституційне право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, просила визнати такі дії незаконними і визнати право власності на земельну ділянку, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області.
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року позов задоволено. Визнано незаконною відмову Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області у передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 19999,98 кв.м для ведення особистого селянського господарства на території Степанівської Першої сільської ради, Приазовського району, Запорізької області з відповідними координатами.
Прокурор Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області звернувся до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яки в позові відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
За змістом з ч. І ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу, зокрема, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно зі ст.15 ч. 1 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У відповідності до роз'яснень Верховного Суду України, що містяться у п.2 Постанови Пленуму від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного суду України № 2 від 19 березня 2010 року) за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єктом права власності на землі державної власності, згідно з частиною першою статті 5 Земельного кодексу України, є держава яка реалізує це право через відповідні органи державної влади. Такими органами на місцях є, зокрема, районні державні адміністрації, повноваження яких у галузі земельних відносин визначені статтею 17 Земельного кодексу України. Зокрема, до таких повноважень відноситься і розпорядження землями в межах визначених цим Кодексом. В аналогічному порядку питання щодо повноважень районних державних адміністрацій врегульовані й Законом України "Про місцеві державні адміністрації (стаття 21).
У відповідності до ст. 17 ч. 1 п.1 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів-відповідні органи виконавчої влади.
Зважаючи на це, положення п. "а" ст. 17 Земельного кодексу України у частині повноважень районної державної адміністрації відповідно до цього Кодексу вирішувати питання про розпорядження землями державної власності, у тому числі передачі земельних ділянок державної власності у власність громадян, треба розуміти так, що при вирішенні таких питань районні державні адміністрації діють як суб'єкти владних повноважень.
Таким чином, земельна ділянка, на отримання якої претендувала позивач, розташована за межами населеного пункту і є державною власністю, а тому розпорядження нею входить до повноважень місцевої державної адміністрації.
Положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюються юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади - районною державною адміністрацією як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Аналіз наведених норм законодавства та позовних вимог свідчить, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно вирішення питання щодо розпорядження землями державної власності.
Справа за позовом до такого суб'єкта належить до компетенції адміністративних судів.
За таких обставин вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю, з роз'ясненням позивачеві його права подати вказаний позов в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 307,310,314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Прокурора Приазовського району в інтересах держави в особі Управління Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області задовольнити частково.
Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року в цій справі скасувати і провадження у справі закрити.
Роз'яснити ОСОБА_3, що вона має право подати вказаний позов в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: