Дата документу       Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 5676 / 2011 р.                                                Головуючий у 1 інстанції: Дмитрієва М.М.

       Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2011 року                                                            м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    Савченко О.В.,

Суддів:               Кочеткової І.В.,

                           Стрелець Л.Г.,

При секретарі:   Посник Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батьків,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що їй 67років, вона пенсіонерка, одержує пенсію в розмірі 799 грн., якої не вистачає на проживання і лікування, тому потребує матеріальної допомоги від дочки у розмірі ј частки всіх видів заробітку щомісяця.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2011 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання її матері ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частки всіх доходів щомісячно, починаючи з 08.04.2011 року довічно.

Стягнуто з ОСОБА_3 в доход держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн.

Не погоджуючись з рішенням районного суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов’язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків, що передбачено ч.1 ст.204 СК України.

Встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється пенсіонеркою, перебуває на обліку в Комунарському УПФУ міста Запоріжжя і отримує пенсію у розмірі 799 грн. 80 коп., що нижче встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с.6).

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, являється донькою позивача,  має постійне місце роботи ВАТ „Запоріжжяобленерго”, її середній заробіток складає 2 412, 29 грн. на місяць (а.с.5).

Допустимих доказів того, що позивач ухилялася від виконання своїх батьківських обов’язків, відповідач суду не надала, а тому підстави, передбачені ст. 204 СК України, для звільнення її від обов’язку утримувати непрацездатну матір  відсутні.

Суд першої інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи та надавши оцінку доказам, не врахував, що визначення розміру аліментів залежить від матеріального та сімейного стану сторін та при цьому повинно враховуватися можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, що передбачено ст.205 СК України.

Зважаючи, що позивач має інших працездатних дітей, які також мають обов’язок по утриманню пристарілої матері, яка потребує матеріальної допомоги, а також ту обставину, що на утриманні відповідача знаходиться неповнолітній син, ІНФОРМАЦІЯ_3, колегія вважає за можливе на підставі ст.309 ЦПК України зменшити визначений судом першої інстанції  розмір утримання з 1/6 до 1/8 частки всіх видів заробітку відповідача.  

Боргові зобов’язання відповідача перед житлово-комунальними службами і іншими особами не звільняють останню від обов’язку надавати матеріальну допомогу непрацездатній матері.

Додані до апеляційної скарги письмові пояснення сусідів про неналежну поведінку позивача в побуті, не являються достатньою підставою для висновку, що остання ухилялася від своїх  батьківських обов’язків. Зазначені письмові пояснення надані апелянтом з порушенням ст.131 ЦПК України. В порядку, передбаченому ст. 179,180 ЦПК України сусіди сторін судом не допитувалися, про кримінальну відповідальність  за завідомо неправдиві показання не попереджались, а тому відповідно до ст.59 ч.1 ЦПК їх письмові свідчення являються недопустимими доказами і судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які являються безумовною підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового –про  відмову у позові.

При подачі апеляційної скарги апелянтом не сплачені судові витрати у розмірі 145 грн. 50 коп., які складаються із витрат по сплаті судового збору у сумі 25 грн. 50 коп. і витрат по сплаті ІТЗ у розмірі 120 грн., а тому на підставі ст.88 ЦПК України вони підлягають стягненню з апелянта за результатами розгляду апеляційної скарги.             

Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2011 року в цій справі змінити в частині визначення розміру стягуваних аліментів, зменшивши її з 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до 1/8 ( однієї восьмої ) частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 145 грн. 50 коп. судових витрат.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте  може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: