Справа № 22-Ц-4863/2006 р.                                              Головуючий 1 інст. - Гайдук Л.П.

Категорія - відшкодування шкоди                                 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційно­го суду Харківської області в складі:

головуючого                          - Малійської С.М.

суддів                                     -  Шевченко Н.Ф.

-  Івах А.П.

при секретарі                          -  Білицькій Ю.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеля­ційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського ра­йонного суду м. Харкова від 13 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ЗО вересня 2005 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до суду до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої їй внаслідок неправомірних дій відповідача.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що 11 грудня 2002 року відповідач побив її, завдавши легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою коротко­часний розлад здоров'я у зв'язку з чим вона проходила курс лікування, витрачала кошти на медикаменти та морально страждала. Тому просила стягти з ОСОБА_1 188 грн., витрачених на придбання ліків, транспортні витрати у сумі 66 грн.05 коп., послуги на ко­піювання документів - 12 грн.90 коп., поштові послуги у сумі 34 грн.50 коп. та на від­шкодування моральної шкоди 5000 грн.

Справа розглянута у відсутність відповідача у заочному порядку.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2006 року по­зовні вимоги задоволені частково.

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. на відшкодування матеріальної шко­ди стягнуто 188 грн., та на відшкодування моральної шкоди - 1000 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 24 травня 2006 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, провадження по справі закрити.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матері­али справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволен­ню за таких підстав.

Відповідно ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з*явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне зна­чення для правильного вирішення справи.

Матеріали справи свідчать, що приймаючи рішення щодо заочного розгляду справи у відсутність відповідача, суд виходив з того, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Проте такі висновки спростовуються наявними матеріалами.

Так із повідомлення на аркуші справі 37 про вручення поштового відправлення вбачається, що вказаним рекомендованим листом ОСОБА_1 районним судом направ­лялась копія ухвали, а не повістка, яка було отримана дружиною Уваровою 14 лютого 2006 року, тобто уже після розгляду справи по суті.

Відправником поштового повідомлення на ім*я ОСОБА_1, яке знаходиться на аркуші справи 38, є ВАТ «ТЕМ», а не районний суд.

Тому і вказане поштове відправлення не можна вважати як належне повідомлен­ня відповідача про час та місце розгляду справи.

Інших доказів про вручення ОСОБА_1. судових повісток з викликом до суду про час та місце розгляду справи по суті, матеріали справи не містять.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 в частині відшкодування понесених витрат на придбання ліків, суд виходив з того, що ці вимоги підтверджені актом судово-медичного огляду та медичною документацією. Проте такі висновки зроблені без враху­вання вимог, передбачених главою 5 Цивільно-процесуального Кодексу України.

Акт судово-медичного огляду у справі взагалі відсутній. Як вбачається із протоко­лу судового засідання не досліджувався він і у суді першої інстанції.

Тому посилання на нього як на доказ є грубим порушенням Цивільно-процесуального Кодексу.

Не належним чином оформлені копії чеків на аркушах справи 5-8, оскільки вони не завірені в установленому порядку.

Немає можливості встановити причинний зв*язок між переліком ліків на копіях чеків та призначенням лікаря, оскільки виписка із історії хвороби позивачки у справі від­сутня.

Крім того, суд не навів обгрунтувань застосування Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року, в той час як правовідносини виникли коли діяв Цивільний Кодекс УРСР.

Ураховуючи, що суд неправильно застосував матеріальний та процесуальний закон рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги правових обгрунтувань не містять.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2006 року ска­сувати.

Справу направити на новий розгляд іншим суддею.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена у касаційному по­рядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її прого­лошення.

Головуючий

Судді: