Справа № 22ц/1413                                            Головуючий у суді 1-ї інстанції: Мельник М.Л.

Категорія 39                                                        Доповідач: Рафальська І.М.:

УХВАЛА

Іменем України

15 серпня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М.. суддів Зарицької Г.В., Снітка CO., при секретарі Сухоребрій Т.А., з участю представника КБ „ПриватБанк",

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі цивільну справу за заявою З AT комерційний банк „ПриватБанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 коштів за апеляційною скаргою заявника на ухвалу судді Володарськ-Волинського райсуду Житомирської області від 7 травня 2007 року,

встановила:

У квітні 2007 року закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" звернулося із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1. заборгованості за кредитним договором 3447 грн. 61 коп. Посилалося на те, що боржник, в порушення умов договору, укладеного 4.08.2005р., та вимог ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредитку, тому борг, який складається з заборгованості за кредит - 2497,60 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом - 950,01 грн., слід стягнути з боржника в судовому порядку. Просив також стягнути з нього судові витрати.

Ухвалою судді Радомишльського райсуду Житомирської області від 7 травня 2007 року у прийнятті заяви відмовлено та роз'яснено право на звернення до суду для вирішення спору у позовному порядку.

У апеляційній скарзі заявник просить ухвалу судді скасувати, оскільки вважає її незаконною, а справу направити на новий розгляд; посилається на порушення норм процесуального та матеріального права. На його думку, суд не врахував, що заявлені вимоги випливають з кредитного договору, розмір заборгованості підтверджується письмовими розрахунками та помилково вважав, що в даному випадку є спір про право.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Крім цього, слід врахувати, що вимоги, передбачені ч.1 ст.96 ЦПК України, мають бути документально підтверджені та безспірні, тобто не має викликати сумнівів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів.

Законодавець визначив, що для видачі судового наказу, докази, що подаються заявником, мають бути безспірнимй, тобто свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби у дослідженні таких доказів.

Зі змісту заявлених вимог вбачається спір про право, який повинен вирішуватися у позовному провадженні, оскільки крім безспірних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, заявник просив видати судовий наказ і щодо вимог про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом, хоча безспірних доказів на підтвердження цих платежів не надано.

У наказному провадженні не може розглядатись спір про право.

За таких обставин суддя прийшов до правильного висновку, відмовивши у прийнятті заяви З AT КБ „ПриватБанк" та роз'яснивши право на звернення до суду для вирішення спору у позовному порядку.

Доводи апеляційної скарги висновків судді не спростовують.

Підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" відхилити.

Ухвалу судді Володарськ-Волинського райсуду Житомирської області від 7 травня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.