Справа № 22-Ц-4939/06 Головуючий 1 -ї інстанції - Сиротніков Р.Є.
Категорія : забезпечення позову. Доповідач - Шевченко Н.Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Малійської С.М.
суддів - Шевченко Н.Ф., Івах А.П.
при секретарі - Білицькій Ю.Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу судді Московського районного суду м. Харкова від 11 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИЛА:
11 липня 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5про витребування майна із чужого незаконного володіння на загальну суму 76860 грн.
На забезпечення позову ОСОБА_4 просив накласти арешт на спірне майно, яке знаходиться у відповідачки за адресами : АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2..
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11 липня 2006 року заява ОСОБА_4 задоволена. Накладено арешт на спірне майно в кількості 28 пунктів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати ухвалу суду про накладення арешту на майно, яке належить їм на праві власності та знаходиться у їх квартирі, оскільки оскаржувана ухвала порушує їх майнові інтереси. До участі у справі вони залучені не були. Відповідачка у їх квартирі не зареєстрована та не мешкає.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Накладаючи арешт на спірне майно в кількості 28 пунктів, яке знаходиться за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Проте такі висновки є передчасними та зроблені у порушення вимог цивільно-процесуального закону.
Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд може вжити заходи забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі. Вказаною нормою закону встановлені вимоги, щодо форми та змісту вказаної заяви.
Матеріали справи свідчать, що така заява позивача відсутня. Вказівка у п.2 позовної заяви про накладення арешту на майно не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки не містить обгрунтувань накладення арешту на майно у квартирах де мешкають особи, які до участі у справі не залучені.
Тому така ухвала не може бути залишена в силі.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова
колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 11 липня 2006 року скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає оскільки не перешкоджає подальшому провадженню по справі.