ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши у письмовому провадженні справу за скаргою ОСОБА_1 про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2006 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі - УМВС України в Житомирській області),

в с т а н о в и л а:

У липні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії УМВС України в Житомирській області, посилаючись на порушення його прав під час затримання та невирішення його звернень у встановленому законом порядку. Просив визнати ці дії працівників міліції УМВС України в Житомирській області неправомірними та зобов'язати УМВС України в Житомирській області поновити його порушені права.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2004 року скаргу ОСОБА_1залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків до 2 листопада 2004 року.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 2 листопада 2004 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 27 грудня 2004 року, скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 2 листопада 2004 року та апеляційного суду Житомирської області від 27 грудня 2004 року на підставі частини 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України.

У скарзі про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2006 року ОСОБА_1, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, ставить питання про її скасування та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищим адміністративним судом України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 через те, що оскаржені ухвали не перешкоджають провадженню у цій справі, тому відповідно до частини 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України вони не підлягають оскарженню.

Проте з таким висновком Вищого адміністративного суду України погодитися не можна.

Згідно з вимогами частини 5 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали про залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.

Частиною 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Таким чином, нормами Кодексу адміністративного судочинства України позивачу надано право оскарження ухвал суду про повернення позовної заяви як в апеляційному, так і в касаційному порядку.   

З огляду на викладене висновок касаційного суду про те, що ухвала суду про повернення позовної заяви не перешкоджає подальшому провадженню у справі і тому не може бути оскарженою в касаційному порядку, є помилковим.

Отже, ухвала Вищого адміністративного суду України від 17 квітня      2006 року не ґрунтується на вимогах процесуального закону, є незаконною і підлягає скасуванню, а справа - направленню до Вищого адміністративного суду України для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Керуючись статтями 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України         

п о с т а н о в и л а:

Скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 квітня у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2006 року скасувати, а справу направити до Вищого адміністративного суду України для вирішення питання прийняття касаційної скарги.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.