Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-563/11 Головуючий у першій інстанції
Категорія ст.204 КУпАП Мосейко Я.В.
Доповідач: Імберова Г.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2011 р. м. Запоріжжя
Суддя Апеляційного суду Запорізької області Імберова Г.П., за участю ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Пологівського районного суду Запорізької області від 05 серпня 2011 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працююча начальником відділу кадрів ПАТ Пологівський ОЕЗ, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. на користь держави,
встановила:
Як зазначено в постанові, ОСОБА_2, працюючи начальником відділу кадрів ПАТ «Пологівський ОЕЗ», будучи посадовою особою, з 28.01.2011р. порушила порядок працевлаштування громадянина Російської Федерації ОСОБА_4, який працював на підприємстві по документам, термін дії яких закінчився 28.01.2011р.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю у її діях події та складу адміністративного правопорушення.
При цьому вказала, що в порушення вимог ст.ст.268 та 277-2 КУпАП вона не була повідомлена про час та місце розгляду справи, справа була розглянута у її відсутності.
В порушення вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП в постанові суду не вказано строк дії яких документів, за якими працював ОСОБА_4, закінчився 28.01.2011р. та яким чином це призвело до порушення нею порядку працевлаштування зазначеного працівника.
Крім того, судом не було враховано, що ОСОБА_4 вже був працевлаштований, оскільки його прийнято на ПАТ «Пологівський ОЕЗ»на посаду інженера –будівельника ще 28.11.2008р. При укладенні договору вказаним працівником було надано необхідні документи. З огляду на це нею не було порушено порядок працевлаштування іноземців.
Крім того, вона як службова особа –начальник відділу кадрів згідно з посадовою інструкцією не має повноважень на прийняття на роботу чи звільнення з роботи, а отже не є суб’єктом правопорушення, та не може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Також судом були порушені норми ст.ст.38 та 247 КУпАП, оскільки на момент розгляду справи сплинув строк накладення адміністративного стягнення.
Вислухавши ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію, перевіривши матеріали справи, додаткові докази, аргументи наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Доводи в апеляції ОСОБА_2 про те, що вона не є суб’єктом правопорушення, не заслуговують уваги, оскільки, працюючи начальником відділу кадрів, згідно її посадової інструкції, на неї покладено обов’язок оформлення на роботу іноземних громадян в Україні.
Крім цього, доводи в апеляції про закінчення строків накладання адміністративного стягнення також є необґрунтованими, так як правопорушення було виявлено 28.07.2011 року, а постанова суду винесена 05.08.2011 року.
Разом з тим, інші доводи ОСОБА_2 в апеляції є переконливими.
Так, суддя, в порушення вимог ст.268, 277-2 КУпАП про розгляд справи про адміністративне правопорушення не сповістив особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим позбавив права ОСОБА_2 на справедливий судовий розгляд, передбачений ст.6 Конвенції про захист прав людини.
Крім цього, статтею 245 КУпАП визначено завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення. Таким, зокрема, є: своєчасне, всебічне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Однак суддя цих вимог не дотримався, розглянув справу однобічно та неповно, без з’ясування істотних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з постанови суду, рішення про наявність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, прийнято без дотримання вимог ст.ст.252, 289 КУпАП.
Суд в постанові не навів жодного доказу, на основі якого він прийшов до висновку про те, що дії ОСОБА_2 містять в собі ознаки складу правопорушення, передбаченого ст.204 КУпАП, а лише вказав, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані правильно.
Разом з тим, долучені до справи матеріали, додаткові докази свідчать про наступне.
Так, відповідно до положень Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні»від 01.11.1999 року №2028, підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності і господарювання та іноземні суб’єкти господарської діяльності, що діють на Україні, можуть використовувати працю іноземців лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, який оформляється і видається Державним центром зайнятості Мінпраці або за його дорученням відповідними центрами зайнятості АРК, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на підприємстві, в установі, організації, які запросили іноземця на певну посаду.
Як вбачається з долучених матеріалів, особистої справи, громадянин Росії ОСОБА_4 мав дозвіл Пологівського центру зайнятості на працевлаштування на ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод»і був прийнятий тимчасово на посаду інженера-будівельника відділу капітального будівництва з 28.11.2008 року по 28.02.2009 року (наказ №273-к від 28.11.2008 року), а згідно наказу №49-к від 27.02.2009 року ОСОБА_4 прийнятий на постійне місце роботи і на теперішній час продовжує працювати.
Висновок суду про те, що ОСОБА_2 порушила порядок працевлаштування громадянина Росії ОСОБА_4, який працював на підприємстві по документах, термін яких закінчився 28.01.2001 року, є необґрунтованими, оскільки згідно Закону України №2491-111 від 07.06.2001 року «Про імміграцію», тимчасова посвідка «на постійне проживання», яка видана 28.07.2004 року на ім’я ОСОБА_4, обмеження строку не має, а дійсна безстроково.
За таких обставин рішення суду про визнання винною ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.204 КУпАП, не може залишатись в силі та підлягає скасуванню, а справа закриттю провадженням за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП
п о с т а н о в и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Пологівського районного суду Запорізької області від 05 серпня 2011 року про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст.204 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя: