Дата документу             Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 ц –6480/ 11                  Головуючий у 1 інстанції: Щербань Л.С.

          Суддя-доповідач: Денисенко Т. С.                                                                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14  грудня 2011 року          м. Запоріжжя

             Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:          Боєвої В.В.,

суддів:          Денисенко Т.С.,

Панкеєва С.В.,

при секретарі:          Посник Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області  від 09 листопада  2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року ОСОБА_3  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.

В позовній заяві зазначала, що з 12.08.1985 року по 22.10.2010 року  вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу ними було нажито наступне майно: мотоцикл «Дніпро»у 1989 році за 3000 грн., бак під рідке паливо у 1990-1991 році вартістю 2000 грн., 2 баки під зерно у 1992 -1993 році по ціні 6000 грн., будівельні матеріали: дерев’яний брус, дошки, труби, цегла, 2 рулони сітки «рабиці», арматура, металева ванна на загальну суму 5000 грн., 25 вуликів разом з бжолосім’ями на суму 25000 грн., алюмінієвий бак у 1995 році вартістю 1000 грн., 2 алюмінієвих каструлі на суму 200 грн., палас вартістю 400 грн., 2 доріжки на суму 600 грн., 8 дерев’яних стільців на суму 800 грн. В добровільному порядку відповідач не бажає поділити спільне нажите майно.

З цих підстав просила виділити їй будівельні матеріали, 1 бак під зерно, алюмінієвий бак, 1 алюмінієву каструлю, палас, 4 дерев’яні стільці на загальну суму 7900 грн., інше майно залишити у власності відповідача. Також просила стягнути на її користь з відповідача різницю між вартістю отриманого ним майна в сумі 16100 грн.   та витребувати  у відповідача скриню, що належить їй на праві приватної власності.   

  Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області  від 09 листопада   2011 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4  подала   апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення  судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4, заперечення відповідача ОСОБА_5,   обговоривши  доводи  апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи,  колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Аналогічне положення закону було закріплено й у ст. 22 КпШС України, який діяв до 1 січня 2004 року, але був чинний на час набуття сторонами спірного майна.

Як установлено судом, ОСОБА_3 перебувала з  ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі з 12 серпня 1985 року по 22 жовтня 2010 року. Проте, фактичні шлюбні відносини були ними припинені за 10 років до    розірвання їх шлюбу. Рішенням Оріхівського районного суду від 10 червня 2011 року був вирішений спір між сторонами про поділ спільного майна –будівельних матеріалів, використаних ОСОБА_3 для будівництва житлового будинку та господарських споруд.

Позивачка зазначала, що в період шлюбу ними було нажито наступне майно: мотоцикл «Дніпро»у 1989 році за 3000 грн., бак під рідке паливо у 1990-1991 році вартістю 2000 грн., 2 баки під зерно у 1992 -1993 році по ціні 6000 грн., будівельні матеріали : дерев’яний брус, дошки, труби, цегла, 2 рулони сітки  «рабиці», арматура, металева ванна на загальну суму 5000 грн., 25 вуликів разом з бджолосім’ями на суму 25000 грн., алюмінієвий бак у 1995 році вартістю 1000 грн., 2 алюмінієвих каструлі на суму 200 грн., палас вартістю 400 грн., 2 доріжки на суму 600 грн., 8 дерев’яних стільців на суму 800 грн.  

Проте відповідач такі позовні вимоги не визнав.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними у п. 22 та п. 23 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»від 21.12.2007 року, N 11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 10  та ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачка не  довела суду обсягу спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства,   час придбання   та вартість майна, що підлягає поділу, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю.

Доводи апелянта про те, що такі висновки спростовує наданий  талон на гарантійний ремонт мотоцикла з коляскою,  в якому зазначена дата продажу - 03.02.1990 року, не спростовують висновки суду, оскільки відомостей   про реєстрацію мотоцикла  в органах ДАІ та про його дійсну вартість     позивачка не надала суду і  не заявляла клопотань про   забезпечення доказів  - витребування таких даних у зв’язку зі складнощами їх подання.

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області   від 09 листопада   2011 року по цій справі залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена  в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: