08.12.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1679/2011р. Головуючий у першій
інстанції Фисюк О.І.
Категорія 37 Доповідач у апеляційної
інстанції Лівінський С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Лівінського С.В.,
суддів: Колбіної Т.П., Клочка В.П.,
при секретарі: Шевченко О.В.
за участю: представника позивача – ОСОБА_3,
представника відповідача – ОСОБА_4,
представника заявника апеляційної скарги – ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 01 вересня 2011 рок по цивільній справі за позовом Севастопольської міської державної адміністрації до ОСОБА_7, третя особа Фороська селищна Рада м. Ялти, про визнання заповіту недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2011 року Севастопольська міська державна адміністрація (далі СМДА) звернулась до суду до ОСОБА_7, третя особа Фороська селищна Рада м. Ялти, у якому просила визнати недійсним заповіт, складений 31 жовтня 2006 року від імені ОСОБА_8 на користь відповідача ОСОБА_7.
Вимоги позову мотивовані тим, що спірний заповіт був посвідчений з порушенням Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 25.08.1994 року, а саме у зазначеному заповіті відсутні зазначення дати та місця народження заповідача. Крім того, відповідно до висновку Науково-дослідчого експертно-криміналістичного центру при УМВД України в м. Севастополі № 2/150 від 07.10.2010 року встановлено, що підпис у заповіті від імені ОСОБА_8 в графі «розпис про отримання оформленого документу» на листі № 89 книги реєстрації нотаріальних дій Фороської селищної Ради та в двох екземплярах заповіту виконані не ОСОБА_8, що свідчить про відсутність наміру останнього у складанні спірного заповіту.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 01 вересня 2011 року позовні вимоги СМДА задоволені. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_6, яка участі у розгляді справи не брала, але суд вирішив питання про її права та обов’язки, ставиться питання про скасування рішення суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суду перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки заповіт складений з порушенням вимог закону, він має бути визнаний недійсним.
З таким висновком погоджується колегія суддів.
Відповідно до ст. 1233, 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, особисто.
Згідно з вимогами ст. 1247, 1251 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем, посвідчений та підлягає державній реєстрації. Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Статтею 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це право, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_8, який був власником квартири АДРЕСА_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 На підставі заповіту, складеного від імені ОСОБА_8, посвідченому 31 жовтня 2006 року керуючим справами виконавчого комітету Фороської селищної Ради м. Ялти АРК (а.с. 7), відповідач ОСОБА_7 отримала свідоцтво про право на спадщину – квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Заявник апеляційної скарги ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2008 року є власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с. 47).
При таких обставинах колегія суддів визнає, що спір, що виник між сторонами, зачіпає права ОСОБА_6 і вона повинна була бути залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.
Разом з тим, довід апеляційної скарги про те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справа, як на підставу скасування рішення суду, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки у даному випадку законодавець позбавив право апеляційного суду скасувати рішення та направити його на новий розгляд до суду першої інстанції, а урівноваженням прав особи, у таких випадках, є її можливість подати до апеляційного суду всі докази, які вона могла подати до суду першої інстанції, а також нова оцінка наявних доказів у справі з урахуванням її позиції.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність недійсності заповіту колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони суперечать наданим позивачем доказам, зокрема висновку експерта (а.с. 16-20) про те, що підпис в заповіті виконаний не ОСОБА_8, що, в свою чергу, підтверджує те, що заповіт складений заповідачем не особисто. Незважаючи на те, що експертиза була призначена в межах кримінальної справи, суд правомірно прийняв її до уваги як належний та допустимий доказ.
Ті обставини, на які також посилається ОСОБА_6, що позивачу неодноразово відмовляли в задоволенні позовів про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання спадщини відумерлою, преюдиційного значення для даного спору не мають, тому колегією суддів також відхиляються. Заінтересованість Севастопольської МДА в задоволенні заявлених вимог полягає у тому, що саме внаслідок визнання заповіту нікчемним, позивач буде мати право на порушення питання про визнання спадщини відумерлою та визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому, з огляду на викладене, колегія суддів робить висновок, що, правильно врахувавши обставини справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч. 1 ст.308, ст.ст.313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 01 вересня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ С.В. Лівінський
Судді /підпис/ Т.П. Колбіна
/підпис/ В.П. Клочко
Згідно з оригіналом.
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя Т.П. Колбіна