20  вересня 2006 року                                                                                  м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Гуменюк В.І.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення  Ялтинського міського суду АР Крим від 23 травня 2005 року та рішення апеляційного суду АР Крим  від 14 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою і стягнення грошової суми, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, санаторія «Соснова роща» про визнання недійсними приватизації, свідоцтва про право власності на житло, свідоцтва про право власності за заповітом, договорів дарування від 14 березня 2001 року та від 14 лютого 2003 року, усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У 1999 році ОСОБА_5 звернулась із позовом до ОСОБА_1 про вселення та розподіл квартири в натурі, мотивуючи вимоги тим, що квартира належить їй та відповідачу у рівних частках на праві приватної власності. Рішенням Ялтинського міського суду від 09 березня 2000 року позов задоволено. У березні 2001 року вона подарувала свою частку квартири ОСОБА_4, а останній 14 лютого  2003 року подарував її ОСОБА_2. Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 02 грудня 2003 року рішення Ялтинського міського суду від 09 березня 2000 року скасовано та справу направлено на новий розгляд. 17 лютого 2004 року протокольною ухвалою за заявоюОСОБА_5 її призвіще було змінено на ОСОБА_3, у зв′язку з укладенням шлюбу. Також проведена заміна позивача на ОСОБА_2, оскільки на момент розгляду справи він був власником квартири.

ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартири АДРЕСА_1 згідно висновку експерта від 30 жовтня 1999 року, виділити йому у користування кімнату  площею 17,6 кв.м. і ½ частину веранди, а ОСОБА_1 кімнату площею 11,7 кв.м. і    ½ частину веранди, залишивши у загальному користуванні кухню, ванну, санвузол і коридор. Також просив стягнути з відповідача половину витрачених коштів на ремонт  місць спільного користування у сумі 12501 грн. і понесені судові витрати у вигляді витрат на послуги адвоката та державне мито - 625 грн.

ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом, у якому прсив визнати недійсними приватизацію квартири АДРЕСА_1 і виданого свідоцтва про право власності на квартиру від 12 березня 1997 року, свідоцтво про право власності за заповітом від 12 серпня 1998 року на ім′я ОСОБА_5, договору дарування від 14 березня 2001 року, укладеного між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 і від 14 лютого 2003 року, укладеним між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, а також просив усунути перешкоди у користуванні спірної квартири шляхом передачи йому ключів від квартири, вселити його у квартиру та стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду - 10000 грн. і 10000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 23 травня 2005 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визначено між ним та ОСОБА_1 порядок користування  квартирою АДРЕСА_1.  У решті позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково. Вселено ОСОБА_1 у вищевказану квартиру та зобов′язано ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у її користуванні. У решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду АР Крим від 14 червня 2006 року рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 23 травня 2005 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди скасовано. Позов  ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 500 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, у решті позову відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Касаційна скарга необґрунтована. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Передбачених законом підстав неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права не встановлено. 

Керуючись пунктом 5 частини 3, частинами 4, 5  статті 328 ЦПК України, 

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про визначення порядку користування квартирою і стягнення грошової суми, за зустрічним позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, санаторія «Соснова роща» про визнання недійсними приватизації, свідоцтва про право власності на житло, свідоцтва про право власності за заповітом, договорів дарування від 14 березня 2001 року та від 14 лютого 2003 року, усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, відшкодування  матеріальної та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити  ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

          Суддя Верховного Суду України                                                           В.І. Гуменюк