Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 6793 / 2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Сидоренко Ю.В.
Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
23 грудня 2011 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.,
Суддів: Кочеткової І.В.,
Боєвої В.В.,
При секретарі: Мосіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16 листопада 2011 року по справі позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, третя особа: Дніпрорудненська державна нотаріальна контора Запорізької області про поновлення строку для прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 21.08.1995 року помер його батько - ОСОБА_6, після смерті якого залишився житловий будинок АДРЕСА_1.
Спадкоємцями першої черги являлися дружина померлого ОСОБА_5, а також діти –позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4
В нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк він не звернувся, оскільки вважав, що вся спадщина перейде вдові померлого.
Проте навесні 2010 року йому стало відомо, що спадковий будинок ще у 1997 році був оформлений на доньку померлого ОСОБА_4
Посилаючись на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті батька, просив про його продовження, а після уточнення позовних вимог –про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 16 листопада 2011 року ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового ОСОБА_3 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції правильно визначено, що спірні правовідносини регулюються Цивільним Кодексом Української РСР, оскільки спадщина відкрилася до 1 січня 2004 року.
Пленум Верховного Суду України в п. 1 своєї постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз’яснив, що відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 550 Цивільного кодексу Української РСР, строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін ОСОБА_6, після смерті якого залишився житловий будинок в селі Балки, Василівського району, Запорізької області (а.с.8,10).
Про смерть батька позивач був добре обізнаний, приїздив на його поховання, брав участь у поминальних обрядах на дев’ять і сорок днів, один рік, що не оспорювалося ним у суді першої інстанції.
В порядку ст.549 ЦК УРСР спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняла його донька відповідач ОСОБА_4, якій 31 травня 1996 року державна нотаріальна контора видала свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок (а.с.41).
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини після смерті батька, позивач посилався на те, що проживав за межами Запорізької області і вважав, що будинок після смерті батька успадкувала його вдова ОСОБА_5
Згідно роз’яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", при вирішенні питання поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, суду обхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Ураховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін, слід погодитися з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини.
Проживання з 1985 року по 2008 рік позивача в Криму, проходження у лютому-березні 1996 року стаціонарного курсу лікування з приводу забиття головного мозку не являються непереборними, об’єктивними і істотними труднощами, які б унеможливлювали звернення спадкоємця до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в установлені законом строки або до суду за захистом порушеного права протягом розумного строку, але, в усякому разі, не через п’ятнадцять років після відкриття спадщини.
Укладання матір’ю сторін як членом сім’ї власника житла у 2005-2007 роках договорів про надання комунальних послуг не являється підставою для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і не може бути підставою для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору і являються безумовною підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16 листопада 2011 року в цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: