УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "27" грудня 2011 р. справа № 18/5007/119/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

   судді  Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:       не з'явився;

від відповідача:  Ярмолицький І.Ф. - директор;

розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирбудтранс" (м.Житомир) < В особі(назва) > 

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" (м.Житомир)

про визнання права власності на підвал бензозаправки

Позивач звернувся з позовом про визнання за ним права власності на підвал бензозаправки загальною площею 64,5кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, 17. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він є власником підвального приміщення АЗС  літ."З" по вул.Промисловій, 17 в м.Житомирі, площею 64,5 кв.м., що підтверджується реєстраційним посвідченням,  на якому  здійснені відмітки про відчуження окремих частин першого поверху АЗС на підставі договорів купівлі-продажу; вказує, що при відчуженні будівлі АЗС спірне підвальне приміщення ним не передавалось  та знаходиться у власності та на балансі ПАТ "Житомирбудтранс".

Представник позивача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового розгляду позивач повідомлявся належним чином (про що свідчить розписка представника позивача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.37, 43, 79).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.50-52),  в якому зокрема,  відповідач посилається на те, що в результаті купівлі-продажу він набув право власності на цілісний майновий комплекс АЗС, а  підвальні приміщення є невід'ємною частиною АЗС. При цьому відповідач посилається на обставини, встановлені під час судового розгляду справи №6/143-НМ за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирбудтранс" до Житомирської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" про визнання частково недійсним рішення від 28.03.2008р. №589 та визнання недійсним договору оренди від 23.06.2008р. №040820900288. Зазначає, що під час судового розгляду справи №6/143-НМ було спростовано посилання позивача, що він є власником підвального приміщення АЗС та встановлено, що підвальні приміщення, які позивач вважає своїми, та які не відчужувались під час продажу попередніми власниками, є невід'ємною частиною основного приміщення об'єкту нерухомості, а не відокремленою його частиною, отже не підлягає реєстрації права власності як окремого об'єкту нерухомого майна.

Під час розгляду справи судом оглядались матеріали справи №6/143-НМ за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирбудтранс" до Житомирської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" про визнання частково недійсним рішення від 28.03.2008р. №589 та визнання недійсним договору оренди від 23.06.2008р. №040820900288.

Також ухвалами суду в судові засідання викликався представник КП "Житомирське обласне міжміське БТІ", якого було зобов'язано надати для огляду в судовому засіданні інвентаризаційну справу на об'єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, 17. Однак, представник КП "Житомирське обласне міжміське БТІ" в судові засідання не з'являвся, інвентаризаційну справу для огляду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається  за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оглянувши матеріали господарської справи №6/143-НМ, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи,  наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 22 лютого 1994 року за №012-АО створено ВАТ "Житомирбудтранс" та передано до його статутного фонду цілісний майновий комплекс ДП "Житомирстройтранс" (а.с.16).

27.05.1994р. виконкомом Житомирської міської ради було зареєстровано Відкрите акціонерне товариство "Житомирбудтранс", яке є правонаступником Державного підприємства "Житомирстройтранс", що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.25).

Позивачем визначено, що до складу майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Промислова 17 увійшли наступні об'єкти: адмінбудівля літ."А";  майстерня літ. "Б";  майстерня літ. "В"; склад літ."Г"; зварювальний цех літ. "Д"; мийка літ. "Е"; прохідна літ. "Ж"; бензозаправка літ. "З"; овочесховище літ. "И"; пожежні резервуари, позначені на плані "ІІ"  і  "ІІІ".

Приміщення АЗС за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, 17 належало на праві власності ВАТ "Житомирбудтранс" (позивач), що підтверджується договором купівлі-продажу від 05.04.2002р. (а.с.86-87) та реєстраційним посвідченням від 17.10.2001р. (а.с.18 на звороті).

Згідно договору купівлі-продажу №1 від 23.08.1996р. ВАТ "Житомирбудтранс" продало  ТОВ "Кальміус" частину автозаправної станції АЗС, а саме приміщення №5 площею 9,9м.кв. та приміщення №6 площею 6,3м.кв. (всього загальною площею 16,2м.кв.)  (а.с.88-91).

Пунктом 1.1 договору визначено, що разом з приміщенням були продані резервуари для зберігання палива в кількості 3 шт.; трубопроводи довжиною 161 м, острівки під паливно розподільчими колонками.

Надалі право власності на вищевказані приміщення №№ 5, 6, а також  майно набували: ТОВ "Спектр", ПП "Кам'яна квітка", ТОВ "Ганеш".

24.05.2007р. на підставі договору купівлі-продажу ТОВ "Яркон" (відповідач) придбало у власність у ТОВ "Ганеш" частину приміщення АЗС (приміщення №5 та приміщення №6)  літ."3" загальною площею 16,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Промислова,17 (а.с.64-65). Пунктом 1.1. договору також передбачено, що разом з правом власності на приміщення переходить до покупця право власності на відповідні комунікації: тепло-, енерго-, газо-, водопостачання.

Зазначене приміщення належало ТОВ "Ганеш" на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу 07.03.2006р. за №1114, яке зареєстроване в Державному реєстрі правочинів 07.03.2006р. за №1183134 та КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 24.03.2006р. №584321 (п.1.2 договору купівлі-продажу).

Згідно акту приймання-передачі від 29.05.2007р.  ТОВ "Ганеш" передав ТОВ "Яркон" приміщення АЗС, загальною площею 16,2 м кв, трубопровід для подачі ПММ, 2 ємності об'ємом 73 м куб, ємність об'ємом 50 м куб; площадки під паливно-відпускні колонки - 5 шт та освітлення АЗС на залізобетонних стовпах з навісом (а.с.67).

Цього ж дня, 24.05.2007р. ТОВ "Яркон" відповідно до договору  купівлі-продажу приміщення  придбало  у фізичної особи - ОСОБА_1   приміщення АЗС  загальною площею  42,3м.кв. (разом із відповідними комунікаціями: тепло-, енерго-, газо-, водопостачання), що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, 17 (а.с.58-59, 61). Вказане приміщення належало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 05.04.2002р.,  за яким ВАТ "Житомирбудтранс" (позивач) продав ОСОБА_1 частину автозаправної станції - приміщення цегляне загальною площею 49,1м.кв. (а.с.86-87).   

Таким чином, як вказують матеріали справи, в результаті укладення договорів купівлі-продажу  від 24.05.2007р. ТОВ "Яркон" набуло право власності на приміщення АЗС загальною площею 58,5м.кв. та на трубопровід для подачі ПММ, 2 ємкості  об'ємом 75 м куб, ємність об'ємом 50 м куб; площадки під паливно-відпускні колонки в кількості  5 шт. та на освітлення АЗС на залізобетонних стовпах з навісом.

Право власності ТОВ "Яркон" на приміщення АЗС зареєстровано Комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації", про що свідчать Витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.06.2007 року №14991955, 14991835 (а.с.62, 66).

23.06.2008р.  ТОВ "Яркон" та Житомирська міська рада строком на  5 років уклали договір оренди землі за адресою м.Житомир, вул.Промислова, 15 (стара адреса: вул.Промислова, 17).

Позивач не заперечує, що відповідач набув право власності на приміщення загальною площею 58,5 м кв. В той же час, позивач  наголошує, що підвальні приміщення не відчужувались.

Незважаючи на те, що у відповідача немає правовстановлюючих документів на підвальне приміщення, на думку позивача, ТОВ "Яркон" не визнає право власності на них і ВАТ "Житомирбудтранс", вважаючи, що останні є невід'ємною частиною автозаправної станції. В підтвердження своєї думки позивач посилається на рішення господарського суду від 27.11.2009р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2011р. по справі 6/143-НМ.

Позивач зазначив, що на майновий комплекс ВАТ "Житомирбудтранс" було видане реєстраційне посвідчення, яке і є правовстановлюючим документом і, на якому робились відмітки про відчуження окремих частин  автозаправної станції.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності за Відкритим акціонерним товариством "Житомирбудтранс" на підвал бензозаправки загальною площею 64,5кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, 17.

Стаття 316 Цивільного кодексу України  визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, на яку посилається позивач як на правову підставу свого позову, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, позов про право власності подається у випадках, коли належне певній особі або набуття цією особою право не визнається, оспорюється іншою особою  або  у  разі відсутності в неї документів (у зв'язку з їх втратою), що засвідчують належність їй такого права.

Вказана норма спрямована на захист існуючого права та передбачає право саме власника на звернення до суду. При цьому, підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлюючі документи. Перелік таких документів наведено у додатку №2 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5.

Так, матеріали справи містять Реєстраційне посвідчення, яким було посвідчено право власності позивача на цілісний майновий комплекс, розташований у м.Житомирі по вул.Промисловій, 17 (а.с.18).

Однак, посилання позивача на те, що він є власником підвального приміщення АЗС, розташованого за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, 17, не доведені позивачем та спростовуються матеріалами справи №6/143-НМ.

Так, господарський суд Житомирської області розглянув справу 6/143-НМ за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирбудтранс" до Житомирської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" про визнання частково недійсним рішення від 28.03.2008р. №589 та визнання недійсним договору оренди від 23.06.2008р. №040820900288.

27.11.2009 р. по даній справі було винесено рішення про відмову в позові, яке залишено в силі постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2011р. (а.с.9-14), яка в свою чергу залишена без змін постановою Вищого господарського суду України  від 27.09.2011р.  

Зокрема, судами встановлено, що інвентаризаційною справою на приміщення АЗС №16894 (а.с.53-61)  підвальне приміщення,  як окремий об'єкт  нерухомості, не виділене. Не було виділене воно і в приватизаційних документах позивача. Правовстановлюючі документи на підвальне приміщення позивачем не надані.  

Відповідно до ст.35 ч.2 ГПК України, факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори), під  час розгляду однієї справи, не доводяться  знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.   

Згідно листа КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" від 06.11.2009р. та від 14.04.2010р. (а.с.82-85)  право власності на будівлю АЗС літ "З" по вул.Промисловій, 17 в м.Житомирі зареєстроване за ТОВ "Яркон". Згідно проведених технічно-інвентаризаційних робіт під будівлею АЗС літ."З" по вул.Промисловій, 17 в м.Житомирі знаходиться підвальне приміщення загальною площею - 64,5 кв.м., яке  є   складовою  частиною речі до будівлі АЗС  літ."З"

Приписами ч.1 ст.187 ЦК України передбачено, що складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню. (ч.2 ст.187 ЦК України).

За приписами ст.188 ЦК України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Отже, як вже встановлено судами, підвальне приміщення по вул.Промисловій, 17, є складовою частиною АЗС та призначене для її обслуговування.

Крім того, Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації  права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим Наказом Мінюста від 07.02.2002р. №7/5, передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам у разі виділення окремого об’єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об’єктів (будинків, будівель або споруд), окрім випадків, коли такі об’єкти є приналежністю головної речі, складовою частиною речі або утворюють з іншими об’єктами складну річ.  

При цьому у позивача відсутнє Свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомого майна, приміщення підвалу  площею 64,5 кв.м.

За таких обставин, на підставі договорів купівлі-продажу від 24.05.2007р. ТОВ "Яркон" набув права  власності на цілу частину приміщення АЗС по вул.Промисловій, 17.  

Реєстраційне посвідчення, на яке посилається позивач, не є належним доказом на підтвердження належності позивачеві на праві власності спірного майна.

Також твердження позивача, що підвальне приміщення АЗС знаходяться на його балансі, не заслуговують на увагу, оскільки  перебування майна на балансі не є підтвердженням права власності на майно.

Також, ПАТ "Житомирбудтранс" у позовній заяві в обґрунтування позову  посилається на  висновок судової будівельно-технічної експертизи №311-312 від 25.02.2011р., в якому зазначено про те, що підвальні приміщення можуть використовуватись як окремі виробничо-складські приміщення. Однак у справі №6/143-НМ, в якій призначалась вищевказана експертиза, суд не розцінив як доказ на підтвердження права власності позивача на підвальне приміщення АЗС  висновок судової будівельно-технічної експертизи №311-312 від 25.02.2011р., відповідно до якого підвальні приміщення можуть використовуватись як окремі виробничо-складські приміщення; зазначений висновок судової експертизи жодним чином не підтверджують права власності позивача на спірне підвальне приміщення, а лише відокремлює його з технічної точки зору, при цьому, як зазначалось вище, останнє являється складовою частиною АЗС, що не спростовано жодними доказами.

З огляду на викладене, в порядку ст.392 ЦК України, позивач не надав належних та допустимих доказів достатніх вважати його власником підвального приміщення, і, як наслідок у суду відсутні підстави вважати, що його права порушені.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приписами ст.32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

З огляду на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту приналежності йому на праві власності спірного майна, тому вимога про визнання права власності на підвал бензозаправки є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Соловей Л.А.      

                                                                     Повне рішення складено  03 січня 2012 року  

Віддрукувати: < Поле для текста >  

1 - в справу

2 - позивачу

3-відповідачу (рек. з повід.)

< Текст > 

 27.12.11