Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - Іващука В.Я.,
суддів: Баглика С.П., Шпинти М.Д.,
за участю прокурора Клімашевич Н.О.,
засудженого ОСОБА_1 та його захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7,
потерпілої ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_9,
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та його захисника - ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_10, захисників засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_3, ОСОБА_2 на вирок Млинівського районного суду від 27 квітня 2010 року,-
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, студент 5 курсу РДГУ , раніше не судимий , не одружений ,-
- засуджений: за ст. 146 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі;
за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - на роки і
шість місяців позбавлення волі;
- за ст. 189 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - на два
роки позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 призначено - два роки і шість місяців позбавлення.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, житель АДРЕСА_2, автослюсар в ПП Наумчука, не одружений, раніше судимий : 2 травня 2006 року Рівненським міським судом за ч.2 ст. 189, ч.3 ст. 189, ч.1 ст. 187, ст.71 КК України на чотири роки і один місяць позбавлення волі; 23 вересня 2008 року постановою Сарненського районного суду замінено не відбуту частину покарання на виправні роботи за місцем роботи - на один рік один місяць і 19 днів з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави щомісячно, -
засуджений:
- за ст. 146 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі;
- за ст. 186 ч.2 КК України - на чотири роки позбавлення волі;
- за ст. 189 ч.2 КК України - на три роки позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 призначено - чотири роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за попереднім вироком і остаточно засуджено ОСОБА_4 на чотири роки і десять днів позбавлення волі.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 житель АДРЕСА_3, працюючий, одружений та має на утриманні малолітню дитину та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, раніше не судимий,-
- засуджений за ст. 146 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі;
- за ст. 186 ч.2 КК України із застосування ст. 69 КК України –на два роки і шість місяців позбавлення волі;
- за ст. 189 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України –на два роки позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 призначено - два роки і шість місяців позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 визнані вині і засуджені за те, що вони 10 вересня 2009 року приблизно о 19 год., поблизу кафе „Левада” в селі Перевередів Млинівського району, Рівненської області, за попередньою змовою між собою, незаконно позбавили волі ОСОБА_8, силоміць помістивши потерпілу в салон автомобіля „ Nissan Primera”, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження.
Цього ж дня, приблизно о 20 год., перебуваючи в салоні зазначеного автомобіля, на автошляху від села Береги Млинівського району до смт. Демидівка Рівненської області, засуджені за попередньою змовою між собою, відкрито заволоділи мобільним телефоном ОСОБА_8 марки „Samsung Z –400„ , при цьому ОСОБА_6 і ОСОБА_4 завдали потерпілій декілька ударів у різні частини тіла та спричинили матеріальну шкоду на суму 838,95 грн.
Продовжуючи, свої злочинні дії, на автошляху від села Пляшева Радивилівського району до смт. Демидівка Рівненської області, ОСОБА_1,
за попередньою змовою з ОСОБА_4 і ОСОБА_6, висловлюючи ОСОБА_8 погрозу застосування фізичних страждань та зґвалтування, вимагав негайної передачі золотих виробів та передачі йому в майбутньому грошових коштів у сумі 3500 євро, спричинивши потерпілій легкі тілесні ушкодження, заволодівши її майном на загальну суму
3036,58 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 12 жовтня 2010 року вирок суду першої інстанції змінено. З резолютивної частини вироку виключено покликання суду щодо засудження ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 за ч.2 ст.146 КК України. Постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим за ч.2 ст.186, ч.2 ст.189, ст.70 КК України на чотири роки позбавлення волі. В решті вирок суду залишено без зміни.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 14 квітня 2011 року ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 12 жовтня 2010 року, щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.
На вирок суду подані апеляції, в яких:
- засуджений ОСОБА_4 покликається на однобічність досудового і судового слідства та суворість призначеного покарання. Вказує на те, що судом порушено вимоги ст.29 КК України. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в інший суд. Його захисник - ОСОБА_5 покликається на невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи та на суворість призначеного покарання ОСОБА_4 Вважає, що суд безпідставно прийшов до висновку що ОСОБА_4 заволодів майном потерпілої і перешкоджав їй вийти з автомобіля. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;
- засуджений ОСОБА_6 покликається на незаконність вироку суду і вважає, що справа розглянута з порушенням вимог КПК України. Просить вирок суду змінити, закрити провадження по справі за ч.2 ст.146 КК України за відсутністю складу злочину. Виключити з вироку суду покликання на вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, повторно, з корисливих мотивів та пом’якшити покарання із застосуванням ст.ст.69, 75,76 КК України;
- захисник ОСОБА_10 покликається на однобічність досудового та судового слідства та на суворість призначеного ОСОБА_6 покарання, оскільки суд, не врахував, що він судиться вперше, щиро розкаявся у вчиненому та своїми діями сприяв у розкритті злочину, позитивно характеризується, потерпіла не має до нього жодних претензій. Просить вирок суду змінити та обрати засудженому покарання не пов’язане з позбавленням волі;
- захисник ОСОБА_3 покликається на незаконність вироку суду. Вважає, що суд не врахував те, що засуджений раніше не судимий, позитивно характеризується, помирився з потерпілою, яка не має до нього жодних претензій. Просить обрати засудженому покарання не пов’язане з позбавленням волі;
- захисник ОСОБА_2 покликається на суворість призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання, оскільки він раніше не судимий, позитивно характеризується, повністю відшкодував заподіяні злочином збитки.
Просить застосувати до засудженогост.75 КК України.
Прокурор, який подав апеляцію, її відкликав згідно листа від 8 вересня 2010 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та їх захисників ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3, які підтримали подані апеляції, пояснення потерпілої та її представника- ОСОБА_9 які підтримали клопотання про пом’якшення покарання засудженим, думку прокурора про відмову в задоволенні апеляцій засуджених та їх захисників, провівши частково судове слідство, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених та їх захисників підлягають до задоволення частково з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, у вчиненні умисних дій, які полягали у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої та погрозою застосування такого насильства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у вчиненні умисних дій, які полягали у вимозі передачі чужого майна (вимагання ) з погрозою насильства над потерпілою, вчинені за попередньою змовою групою осіб, повторно, ґрунтується на перевірених в судовому засіданні доказах, яким судом дана повна та всебічна оцінка.
Самі засуджені, як на досудовому слідстві так і в суді першої інстанції вину свою у вчиненні інкримінованих їм злочинів визнали частково та показали, що вони дійсно забрали у потерпілої коштовності в рахунок погашення збитків за спалений автомобіль ОСОБА_1 при цьому ніхто з них жодного насильства до ОСОБА_8 не застосовував.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, підсудні дали аналогічні показання. Проте, ствердили, що за перебігом часу вже не пригадують деталі даної події. Щиро каються у вчиненому та просять не обирати їм суворої міри покарання.
Крім часткового визнання, своєї вини засудженими, їх винуватість у вчиненому, стверджується об’єктивними доказами по справі.
Так, потерпіла ОСОБА_8 ( на даний час змінила прізвище на Мілевська) під час її допиту в суді апеляційної інстанції повністю ствердила свої показання дані нею як на досудовому так і судовому слідстві (т.1 а.с.44-49 та т.3, а.с. 118-121). Як вбачається із показань потерпілої, саме засуджені діючи узгоджено між собою застосовуючи до неї психологічне та фізичне насильство відкрито заволоділи її мобільним телефоном, при цьому ОСОБА_6 і ОСОБА_4 завдали їй декілька ударів в різні частини тіла та спричинили матеріальну шкоду на суму 838,95 грн.
Згодом засуджені діючи за попередньою змовою між собою висловлюючи ОСОБА_8 погрозу застосування фізичних страждань та зґвалтування, вимагали негайної передачі золотих виробів, які були на ній та в майбутньому грошових коштів у сумі 3500 євро, спричинивши їй тілесні ушкодження, заволоділи її майном на загальну суму 3036,58 грн.
На даний час засуджені відшкодували заподіяні їй злочином збитки і вона до них не має жодних претензій.
Свої показання потерпіла ствердила під час проведення відтворення обстановки та обставин події (т.2, а.с.22-28).
Під час пред’явлення осіб для впізнання потерпіла впевнено вказала на ОСОБА_6., ОСОБА_4 та ОСОБА_1, як таких, що пограбували її та вчинили відносно неї насильницькі дії з метою вимагання від грошей (т.1, а.с.54,62,72).
Характер та локалізації тілесних ушкоджень, які потерпіла отримала від даного злочину встановлена висновком судово-медичної експертизи (т.1 а.с.134-135).
За таких обставин колегія суддів вважає, що дії засуджених ОСОБА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за ч.2 ст.186 та ч.2 ст.189 КК України кваліфіковані вірно.
Разом з тим, дії засуджених судом неправильно кваліфіковані за ч.2 ст.146 КК України, оскільки їхні дії охоплюються ст.189 КК України і додаткової кваліфікації не потребують.
Крім того, із обвинувачення засудженим слід виключити ознаку повторності при кваліфікації їх дій за ч.2 ст.186 КК України, оскільки така не ставилася їм у провину в постанові про зміну обвинувачення у суді, тобто суд, у даному випадку вийшов за межі пред’явленого обвинувачення.
Призначаючи засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_6 покарання суд належними чином врахував тяжкість вчинених ними злочинів їх особи, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання і обґрунтовано прийшов до висновку про призначенням їм покарання із застосуванням ст.69 КК України
тобто нижче нижчої межі ніж передбачено санкціями ч.2 ст.186 та ч.2 ст.189 КК України.
Колегія суддів, в свою чергу враховує і те, що на даний час ОСОБА_1 фактично відбув покарання понад два роки позбавлення волі, а ОСОБА_6 майже 20 місяців, одружений та має на утриманні малолітню дитину.
Разом з тим, при призначенні покарання ОСОБА_4, суд першої інстанції не належним чином врахував те, що він щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, повністю відшкодував заподіяні злочином збитки і потерпіла не має до нього жодних претензій, на даний час відбув покарання понад два роки позбавлення волі і жодних негативних даних про його поведінку у справі не встановлено.
Сукупність наведених обставин, колегія суддів, вважає такими що пом’якшують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів та дають підстави призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями ч.2 ст.186 та ч.2 ст.189 КК України.
Разом з тим, колегія суддів не знаходить підстав для застосування до засуджених ст.75 КК України.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Млинівського районного суду від 27 квітня 2010 року стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 змінити.
Вважати засудженими:
- ОСОБА_1: за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України на два роки і три місяці позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 189 КК України із застосуванням ст.69 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, призначити ОСОБА_1 - два роки і три місяці позбавлення волі.
- ОСОБА_4 за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України на два роки і три місяці позбавлення волі;
- за ч.2 ст.189 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, призначити ОСОБА_4- два роки і три місяці позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Рівненського міського суду від 24 травня 2006 року та остаточно засудити ОСОБА_4 на два роки три місяці і десять днів позбавлення волі.
- ОСОБА_6 за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України на два роки позбавленні волі;
- за ч.2 ст.189 КК України із застосуванням ст.69 КК України на один рік і вісім місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, призначити ОСОБА_6 два роки позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без зміни, а подані у справі апеляції без задоволення.
Головуючий: підпис
Судді: Два підписи