24 жовтня 2006 року                                                                        м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права користування жилим приміщенням,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що з жовтня 2003 року він проживає в квартирі АДРЕСА_1 з дружиною та іншими членами своєї сім'ї, сплачує за утримання квартири. Посилаючись на те, що відповідач, який є наймачем цього жилого приміщення, відмовляється дати згоду на його реєстрацію в спірному жилому приміщенні, позивач просив суд задовольнити заявлені вимоги.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 квітня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 23 червня 2004 року, позов задоволено. 

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені в справі рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 23 червня 2004 року залишити без змін.

           Ухвала оскарженню не підлягає.