24 жовтня 2006 року                                                                        м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України та Кабінету Міністрів України, відкритого акціонерного товариства “Державний банк України” про стягнення вкладу,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що на відкритому компенсаційному рахунку в Дрогобицькому відділенні № 6307/018 Ощадного банку України знаходяться його грошові кошти, внесені в установи Ощадного банку України і складають на даний час з урахуванням співвідношення 10909,90 грн. Посилаючись на те, що Конституція України гарантує йому право повернення вкладу на першу вимогу, позивач просив суд зобов'язати відповідачів сплатити йому зазначені суми.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 5 липня 2004 року, в задоволенні позову відмовлено. 

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені в справі рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 5 липня 2004 року залишити без змін.

           Ухвала оскарженню не підлягає.