Справа  № 2-13/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 01 листопада 2011 року                        Шаргородський районний суд Вінницької області  

в складі: головуючого судді –     Славінської Н.Л.

при секретарі                                 Бабиній І.Д.

з участю представників:

позивача                                         ОСОБА_1

відповідачів                                   ОСОБА_2

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду справу за позовом  Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

19.01.2010 року АКІБ «УкрСиббанк» звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в Замостянський  районний суд м. Вінниці.

          20.01.2010 року провадження у зазначеній справі відкрито суддею Замостянського районного суду м. Вінниці Каленяком Р.А.

30.04.2010 року ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці зазначену цивільну справу направлено за підсудністю до Шаргородського районного суду Вінницької області.

          9.11.2010 року зазначена цивільна справа надійшла до Шаргородського районного суду.

В позові позивач зазначив, що 30.05.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 були укладені кредитні договори   №11353629000 (№11353629001) та №11354164000 (№11354164001), відповідно до яких відповідачці було надано кредити в сумі 37750 доларів США та 39000 доларів США до 27.05.2011 року та відсотковою ставкою за користування кредитами 14% річних.

Виконання вказаних договорів кредиту забезпечується договорами поруки з ОСОБА_4 від 30.05.2008 року, відповідно, за  №207803 та за №207953.

Розділом 1.3.  договорів кредиту встановлений обов’язок позичальника щомісячно сплачувати частину кредиту та відсотки за користування кредитом.

Позивач належно виконав взяті на себе зобов’язання, перерахувавши кошти на поточний рахунок відповідача, а відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов’язання, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.

15.10.2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 було укладено договори поруки, згідно яких поручитель несе відповідальність перед кредитором в сумі 50 грн. по кожному з кредитних договорів, укладених між позивачем та  ОСОБА_3

Станом на день складання позову за вище вказаними кредитними договорами рахується наступна заборгованість та штрафні санкції: - заборгованість за кредитами та нарахованими відсотками – 561634,64 грн.; - пеня – 5698,25 грн.; - неустойка – 1000 грн.; витрати по сплаті державного мита та ІТЗ – відповідно – 1700 грн. та 120 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитами та нарахованими відсотками – 561634,64 грн.;  пеню – 5698,25 грн.;  неустойку – 1000 грн.; витрати по сплаті державного мита та ІТЗ – відповідно – 1700 грн. та 120 грн.; стягнути з ОСОБА_5 на користь АКІБ «УкрСиббанк» згідно договорів поруки заборгованість за кредитами та нарахованими відсотками в сумі 100 грн.

Згідно заяви від 21.12.2010 року, яка долучена представником позивача в судовому засіданні 22.12.2011 року, ПАТ «УкрСиббанк», що є правонаступником  АКІБ «УкрСиббанк», уточнено позовні вимоги (а.с.213-217 т.І). В даній заяві позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк»: заборгованість за кредитним договором №11354164000 (№11354164001 від 5.02.2009 року у зв’язку із реструктуризацією боргу) від 30.05.2008 року у сумі: - заборгованість за кредитом – 32496,05 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 258782,29 грн., - заборгованість по процентах за користування кредитом  - 8166,77 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 65036,07 грн., - пеню – 1070,21 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 8522,62 грн., - неустойку – 500 грн.; заборгованість за кредитним договором №11353629000 (№11353629001) від 30.05.2008 року у сумі: - заборгованість за кредитом – 32301, 55 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 257233,39 грн., - заборгованість по процентах за користування кредитом – 8896,94 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 70850,78 грн., - пеню – 1154,76 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 9195,95 грн., - неустойку – 500 грн.; стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» згідно договорів поруки заборгованість за кредитами та нарахованими відсотками в сумі 100 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 грн. та по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що, згідно п.4.1. договорів кредиту, за порушення термінів погашення будь-яких грошових зобов’язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісії, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Відповідно до п.4.3. договорів кредиту та вимог ст.611 ЦК України, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф (неустойку) в сумі по 500 грн. по кожному договору, а також, при порушенні позичальником  вимог п.3.4.2. договорів кредиту, банк набуває права вимоги дострокового повернення кредиту  та нарахованих відсотків.

5.02.2009 року до вказаних вище договорів кредиту між позивачем та відповідачами було укладено додаткові угоди  щодо зміни умов кредитних договорів при реструктуризації  та додаткові угоди щодо зміни схеми погашення кредитів. Відповідно до даних угод про реструктуризацію було також змінено кінцеві терміни погашення кредиту: по договору №11354164000 (№11354164001 після реструктуризації від 5.02.2009) від 30.05.2008 року – до 26.05.2023 року; по договору №11353629000 (№11353629001) – до 27.05.2021 року.

Відповідачем проплати за договорами про надання кредиту було здійснено частково, у зв’язку із чим виникла прострочена заборгованість, тому позивач, відповідно до вимог ст.1050 ЦК України, вважає термін повернення кредитів таким, що настав, а кредити – обов’язковими до повернення.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за кредитними договорами становить 670621,10 грн.                

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, що діє за довіреністю від 4.01.2011 року (а.с.141 т.ІІ), позовні вимоги, викладені в заяві про уточнення позовних вимог, підтримав у повному обсязі, посилаючись на ті самі обставини. Просив позов задовольнити.  Суду пояснив, що відповідно до пунктів 1.5 кредитних договорів, укладених з ОСОБА_3, кредити позичальнику надано банком шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника №26208045401700, що підтверджується меморіальними валютними ордерами. Відповідно до ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Оскільки кредитними договорами передбачено, що кошти надаються шляхом зарахування їх на поточний рахунок позичальника, то після зарахування таких коштів на рахунок позичальника договори  є укладеними з моменту такого зарахування, а банк є таким, що виконав свої зобов’язання за договорами кредиту. Питання, яким чином використовувала ОСОБА_3 або уповноважені нею особи надані їй кредитні кошти, що були зараховані на її поточний рахунок, не стосується порядку укладення та виконання договорів кредиту банком.  Тому вважає посилання відповідачки про те, що вона не отримувала в банку валютних коштів за договорами кредиту, безпідставним, оскільки такі кошти були отримані нею шляхом перерахування банком  на її поточний рахунок. Крім того, вказане ствердження спростовується і тим, що відповідачка здійснювала погашення основного боргу і відсотків за користування кредитами, що вбачається із представлених розрахунків та заяв на переказ готівки, що додані до позовної заяви. Через 8 місяців після укладення договорів кредиту між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено додаткові угоди про реструктуризацію боргу. Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 отримала кошти за кредитними договорами шляхом їх перерахування на її поточний рахунок у банку, а також той факт, що відповідачка ними скористалася на власний розсуд. Той факт, що відповідно до висновку почеркознавської  експертизи, підпис на заяві про видачу готівки не належить ОСОБА_3, не спростовує факту отримання нею коштів, які були зараховані на її поточний рахунок. З’ясування того, чи уповноважена особа писала заяву на видачу готівки, чи ні – не є предметом даного спору, хоча з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 отримані кредитні кошти спрямувала на погашення заборгованості по кредиту в  цьому ж банку свого чоловіка – ОСОБА_4, що стверджував сам ОСОБА_4 Тому просить задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.

         Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також їх представник в судовому засіданні ОСОБА_2, що діє відповідно до довіреностей від 15.09.2011 року (а.с.147,148 т.ІІ), в судовому засіданні позов не визнали.

Відповідачка ОСОБА_3 суду пояснила, що 30.05.2008 року у відділенні банку в м. Жмеринка взагалі не була, коштів у іноземній валюті – доларах США від позивача не отримувала, на національну валюту – гривню ці кошти не обмінювала, хоча договори кредиту та додаткові угоди підписані нею.

Відповідач ОСОБА_4 суду пояснив, що 30.05.2008 року він знаходився у нотаріальній конторі в м. Шаргород і оформляв, як поручитель ОСОБА_3, з представником позивача договори застави та іпотеки по кредитних договорах, які укладала його дружина з позивачем, тому в відділенні банку в м. Жмеринка ні він, ні його дружина не перебували. Коштів у іноземній валюті від позивача його дружина ОСОБА_3 не отримувала, і не могла без його відома та його дозволу обмінювати валюту на українську гривню та погашати заборгованість по його кредитному договору, що був укладений між ним та позивачем у попередні роки.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_2 суду пояснив, що укладені договори кредиту між позивачем та відповідачкою пролонговано до 2021 і 2023 років, тому банк не набув права стягнення всієї суми по вказаних договорах. Крім того, позивачем не доведено факт отримання відповідачкою за кредитними договорами коштів у іноземній валюті, так як не доведено, що у відділенні банку на той час була наявна така сума доларів США, близько 76000 доларів США. Хоча кошти і були перераховані на рахунок відповідачки ОСОБА_3, що підтверджується меморіальними ордерами, але на заяві про видачу готівки від 30.05.2008 року підпис не ОСОБА_3, а іншої особи, що встановлено висновком експертизи. Цей факт підтверджує те, що кошти ОСОБА_3 не отримувала, а вони були обманним шляхом банком зараховані, але вже в гривні, а не в доларах, на рахунок ОСОБА_4, без відома і дозволу останнього. До того ж, проведені позивачем розрахунки не відповідають встановленим обставинам справи, так як невірно нараховано проценти, пеню, в розрахунках не відображено суму реального погашення відповідачкою ОСОБА_3 заборгованості по кредиту. Крім того, вважає, що вказані правочини, укладені між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3, є недійсними, так як укладені обманним шляхом, бо наміру укладати договори кредиту в іноземній валюті відповідачка не мала. У зв’язку із цим вважає, що  позов не може бути задоволено. Крім того, відповідачами надіслано звернення в правоохоронні органи з приводу підроблення підпису в заяві на видачу готівки від імені ОСОБА_3, тому будь-яке судове  рішення у даній справі до вирішення їх заяви в правоохоронних органах є передчасним.

Відповідач ОСОБА_5 в судові засідання не з’явився   по невідомій суду причині, хоча про час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, судові повістки направлені судом  на ім’я відповідача за місцем реєстрації проживання, зазначеним в  інформації, отриманій відповідно до вимог ч.3 ст.122 ЦПК України, причини неявки в суд – він не повідомив, заяв про відкладення судового засідання з поважних причин чи про розгляд справи у його відсутності – від відповідача до суду не надходило. Поштова кореспонденція, направлена на адресу відповідача повертається із відміткою пошти про причину повернення – за закінченням терміну зберігання, тобто з незалежних від суду причин. Тому, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що відповідач ОСОБА_5 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи та не з’явився в судове засідання без поважних причин.            

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Вирішуючи спір, суд встановив  факт укладення 30.05.2008 року договору про надання споживчого кредиту за №11354164000 між  Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»,  в особі начальника відділення №44 ОСОБА_6 та ОСОБА_3, згідно якого відповідачка отримала у позивача кредитні кошти в сумі 39000 доларів США терміном до 27.05.2011 року, з умовою  щомісячного погашення кредиту згідно графіка. Відсотки за користування кредитом сплачуються у розмірі 14% річних  (п.п.1.1., 1.2., 1.2.2., 1.3.1., 1.4. Договору)  (а.с.9-15 т.І).

Правонаступником АТ «УкрСиббанк» є ПАТ «УкрСиббанк» (а.с.245-253 т.І).

          Кошти в сумі 39000 доларів США отримані відповідачкою ОСОБА_3 від позивача шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, згідно умов п.1.5. Договору (а.с.10), що підтверджується меморіальними валютними ордерами від 30.05.2008 року (а.с.61 т.І). Факт зарахування вказаних коштів позивачем на поточний рахунок ОСОБА_3, тобто факт повного виконання умов договору кредиту з боку позивача,  відповідачкою та її представником  в судовому не спростовано.

          Відповідно до п.1.2.2. Договору за №11354164000 від 30.05.2008 року позичальник – ОСОБА_3 зобов’язана повернути кредит у повному обсязі в терміни та в розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору.     

          Згідно п.1.3. вказаного Договору встановлена плата за користування кредитом протягом перших 30 днів, рахуючи з дати видачі кредиту, у розмірі 14 відсотків річних. Строк сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця.

          Між позивачем та відповідачем було погоджено черговість погашення кредиту, що вбачається із п.1.6. Договору  за №11354164000.

          Так, в першу чергу погашаються прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення), в другу чергу погашаються строкові комісії, в третю чергу погашаються прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення), в четверту чергу – строкові проценти, в п’яту чергу погашається  прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення), в шосту чергу – строкова сума основного боргу, а в наступному – штрафні санкції за Договором.  З такими умовами черговості погашення заборгованості по договору кредиту відповідачка погодилася,  підписавши договір.

          Факт підписання вказаного договору кредиту за №11354164000  від 30.05.2008 року відповідачка в судовому засіданні не заперечувала.

Згідно п.1.2.2. Договору, кінцевий термін повернення кредиту – 27.05.2011 року.  

Пунктом 4.1. Договору кредиту передбачено, що у разі порушення позичальником строків погашення будь-яких його грошових зобов’язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та термінів сплати процентів чи комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в наступному порядку: - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена в гривні; - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості  виражена в іноземній валюті.

Позичальник, який порушив будь-яке із своїх зобов’язань, зобов’язаний сплатити банку неустойку в сумі 500 грн. (п.4.3 Договору).

Сторони при підписанні договору кредиту погодили, що банк може змінити розмір процентної ставки  в сторону збільшення у разі порушення позичальником кредитної дисципліни (зокрема, неналежного виконання умов договору кредиту), що передбачено п.5.2. договору.

5.02.2009 року до вказаного договору кредиту за №11354164000 від 30.05.2008 року позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №1 щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації (а.с.75-76 т.ІІ) та додаткову угоду №2 щодо зміни схеми погашення кредиту (а.с.77-78 т.ІІ), які підписані сторонами, що не заперечувала в судовому засіданні відповідачка.

Згідно даних додаткових угод було  перенесено строки виконання позичальником зобов’язань за договором №11354164000 на інший строк, а саме – до 26.05.2023 року (п.1.2. додаткової угоди №1) та змінено графік погашення кредиту (а.с.79-85 т.ІІ).

В забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором №11354164000 від 30.05.2008 року позивачем було укладено з ОСОБА_4  договір поруки від 30.05.2008 року за №207953, а також договір поруки з ОСОБА_5 від 15.10.2009 року без номера (а.с.29,33-34 т.І), згідно яких: поручитель ОСОБА_4 прийняв на себе зобов’язання у випадку невиконання  позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором  №11354164000 від 30.05.2008 року у повному обсязі (п.п.1.1, 1.4. договору поруки №207953), а поручитель ОСОБА_5 обмежений у відповідальності за невиконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань в розмірі 50 грн. (п.п.1.1, 1.3., 1.4 договору поруки від 15.10.2009 року).

Факт підписання вказаного договору поруки №207953 від 30.05.2008 року відповідачем ОСОБА_4 не заперечувався в судовому засіданні.

20.03.2009 року між позивачем та поручителем ОСОБА_4 підписано додаткову угоду №1 до договору поруки №207953 від 30.05.2008 року щодо згоди поручителя ОСОБА_4 забезпечувати змінені зобов’язання ОСОБА_3 по додаткових угодах  щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації та щодо   зміни схеми погашення кредиту відповідачкою (а.с.86 т.ІІ).

Факт підписання даної додаткової угоди відповідачем ОСОБА_4 не заперечувався в судовому засіданні.

Крім того, судом встановлено, що факт укладення 30.05.2008 року договору про надання споживчого кредиту за №11353629000 між  Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»,  в особі начальника відділення №44 ОСОБА_6 та ОСОБА_3, згідно якого відповідачка отримала у позивача кредитні кошти в сумі 37750 доларів США терміном до 27.05.2011 року, з умовою  щомісячного погашення кредиту згідно графіка. Відсотки за користування кредитом сплачуються у розмірі 14% річних  (п.п.1.1., 1.2., 1.2.2., 1.3.1., 1.4. Договору)  (а.с.19-25 т.І).

Правонаступником АТ «УкрСиббанк» є ПАТ «УкрСиббанк» (а.с.245-253 т.І).

          Кошти в сумі 37750 доларів США отримані відповідачкою ОСОБА_3 від позивача шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, згідно умов п.1.5. Договору (а.с.20), що підтверджується меморіальними валютними ордерами від 30.05.2008 року (а.с.60 т.І). Факт зарахування вказаних коштів позивачем на поточний рахунок ОСОБА_3, тобто факт повного виконання умов договору кредиту з боку позивача,  відповідачкою та її представником  в судовому не спростовано.

          Відповідно до п.1.2.2. Договору за №11353629000 від 30.05.2008 року позичальник – ОСОБА_3 зобов’язана повернути кредит у повному обсязі в терміни та в розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору.     

          Згідно п.1.3. вказаного Договору встановлена плата за користування кредитом протягом перших 30 днів, рахуючи з дати видачі кредиту, у розмірі 14 відсотків річних. Строк сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця.

          Між позивачем та відповідачем було погоджено черговість погашення кредиту, що вбачається із п.1.6. Договору  за №11353629000.

          Так, в першу чергу погашаються прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення), в другу чергу погашаються строкові комісії, в третю чергу погашаються прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення), в четверту чергу – строкові проценти, в п’яту чергу погашається  прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення), в шосту чергу – строкова сума основного боргу, а в наступному – штрафні санкції за Договором.  З такими умовами черговості погашення заборгованості по договору кредиту відповідачка погодилася,  підписавши договір.

          Факт підписання вказаного договору кредиту за №11353629000 від 30.05.2008 року відповідачка в судовому засіданні не заперечувала.

Згідно п.1.2.2. Договору, кінцевий термін повернення кредиту – 27.05.2011 року.  

Пунктом 4.1. Договору кредиту передбачено, що у разі порушення позичальником строків погашення будь-яких його грошових зобов’язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та термінів сплати процентів чи комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в наступному порядку: - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена в гривні; - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості  виражена в іноземній валюті.

Позичальник, який порушив будь-яке із своїх зобов’язань, зобов’язаний сплатити банку неустойку в сумі 500 грн. (п.4.3 Договору).

Сторони при підписанні договору кредиту погодили, що банк може змінити розмір процентної ставки  в сторону збільшення у разі порушення позичальником кредитної дисципліни (зокрема, неналежного виконання умов договору кредиту), що передбачено п.5.2. договору.

5.02.2009 року до вказаного договору кредиту за №11353629000 від 30.05.2008 року позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №1 щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації (а.с.62-63 т.ІІ) та додаткову угоду №2 щодо зміни схеми погашення кредиту (а.с.64-65 т.ІІ), які підписані сторонами, що не заперечувала в судовому засіданні відповідачка.

Згідно даних додаткових угод було  перенесено строки виконання позичальником зобов’язань за договором №11353629000 на інший строк, а саме – до 27.05.2021 року (п.1.2. додаткової угоди №1) та змінено графік погашення кредиту (а.с.66-70 т.ІІ).

В забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором №11353629000 від 30.05.2008 року позивачем було укладено з ОСОБА_4  договір поруки від 30.05.2008 року за №207803, а також договір поруки з ОСОБА_5 від 15.10.2009 року без номера (а.с.30,31-32 т.І), згідно яких: поручитель ОСОБА_4 прийняв на себе зобов’язання у випадку невиконання  позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором  №11353629000 від 30.05.2008 року у повному обсязі (п.п.1.1, 1.4. договору поруки №207803), а поручитель ОСОБА_5 обмежений у відповідальності за невиконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань в розмірі 50 грн. (п.п.1.1, 1.3., 1.4 договору поруки від 15.10.2009 року).

Факт підписання вказаного договору поруки №207803 від 30.05.2008 року відповідачем ОСОБА_4 не заперечувався в судовому засіданні.

20.03.2009 року між позивачем та поручителем ОСОБА_4 підписано додаткову угоду №1 до договору поруки №207803 від 30.05.2008 року щодо згоди поручителя ОСОБА_4 забезпечувати змінені зобов’язання ОСОБА_3 по додаткових угодах  щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації та щодо   зміни схеми погашення кредиту відповідачкою (а.с.72 т.ІІ) та договір про внесення змін №1 до іпотечного договору, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Шаргородського районного нотаріального округу Вінницької області від 30.05.2008 року по реєстру №816 щодо згоди іпотекодавця забезпечувати змінені зобов’язання (а.с.73-74 т.ІІ).

Факт підписання даної додаткової угоди та договору про внесення змін відповідачем ОСОБА_4 не заперечувався в судовому засіданні.             

          Відповідачка ОСОБА_3 з 5.02.2009 року та з 5.03.2009 року допускала постійні прострочення проплат по договорах кредитів по кредитах та відсотках за користування кредитом  (а.с.218-241 т.І).    

Оскільки відповідачка ОСОБА_3 з лютого та березня 2009 року не виконує взяті на себе зобов’язання по договорах кредитів, а проводила проплату тільки по прострочених процентах, після чого взагалі припинила проведення погашення заборгованості по кредитах, то виникла заборгованість по кредитах, яка, згідно розрахунку, складається з: по договору кредиту за  №11354164000 (№11354164001 від 5.02.2009 року у зв’язку із реструктуризацією боргу) від 30.05.2008 року із заборгованості за кредитом – 32496,05 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 258782,29 грн.,  заборгованості по процентах за користування кредитом  - 8166,77 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 65036,07 грн.,  пені – 1070,21 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 8522,62 грн., - неустойки – 500 грн.; по кредитному договору №11353629000 (№11353629001) від 30.05.2008 року складається із заборгованості за кредитом – 32301, 55 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 257233,39 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом – 8896,94 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 70850,78 грн., пені – 1154,76 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 9195,95 грн., неустойки – 500 грн.

Даний факт в судовому засіданні підтверджений   договорами про надання споживчого кредиту від 30.05.2008 року за №11354164000  та за №11353629000 (а.с.9-15, 19-25 т.І), графіками погашення кредиту   (а.с.16-17, 26-27 т.І), додатковими угодами №№1,2 до вказаних договорів кредиту щодо   зміни умов кредитного договору при реструктуризації (а.с.62-63 т.ІІ) та   щодо зміни схеми погашення кредитів (а.с.64-65 т.ІІ), розрахунком заборгованості по договорах про надання кредитів (а.с.218-241 т.І).  

Кінцевий термін повернення кредитів – до 26.05.2023 року (п.1.2. додаткової угоди №1 а.с.75-76 т.ІІ) та 27.05.2021 року (п.1.2. додаткової угоди №1 а.с.62-62 т.ІІ), але оскільки відповідачкою порушено графік погашення заборгованості за договорами кредиту, то банк набув право вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих відсотків, відповідно до розділу 6 Договорів кредиту.

Даному факту відповідають  правовідносини позики, а саме – кредиту, за договором якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається в письмовій формі (ст.1055 ЦК України).               

          Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором  (ст.1049 ЦК України).

          За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).

          Згідно ст.524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання у іноземній валюті.             

          Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.          

         Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526  ЦК України).

Відповідно до вимог ст.533 ЦК України, грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент у іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст.1048 ЦК України).   

          Згідно ст.ст.546,549-551 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.                      

          Відповідно до розрахунку позивача, проведеного на підставі договору кредиту, з умовами якого щодо нарахування процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов’язання відповідачка ОСОБА_3 погодилася, підписуючи договори кредиту, по договору кредиту за  №11354164000 (№11354164001 від 5.02.2009 року у зв’язку із реструктуризацією боргу) від 30.05.2008 року прострочені відсотки за користування кредитом  становлять 8166,77 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 65036,07 грн.,  пеня становить – 1070,21 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 8522,62 грн., - неустойка – 500 грн.; по кредитному договору №11353629000 (№11353629001) від 30.05.2008 року прострочені відсотки за користування кредитом становлять 8896,94 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 70850,78 грн., пеня – 1154,76 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 9195,95 грн., неустойка – 500 грн. (а.с.218-241 т.І).              

           Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.   

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України (ч.2 ст.1050 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором  за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст.553 ЦК України).               

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Відповідно до п.п.1.1, 1.4. договору поруки №207953 від 30.05.2008 року та п.п.1.1, 1.4. договору поруки від 30.05.2008 року за №207803, що укладені між позивачем та ОСОБА_4, поручитель ОСОБА_4 ознайомлений з умовами зобов’язань ОСОБА_3 і прийняв на себе зобов’язання у випадку невиконання  позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитними договорами  №11354164000  та №11353629000 від 30.05.2008 року у повному обсязі, тобто має нести із позичальником ОСОБА_3 солідарну відповідальність.

Поручитель ОСОБА_5 обмежений у відповідальності за невиконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань в розмірі 50 грн. (п.п.1.1, 1.3., 1.4 договорів поруки від 15.10.2009 року без номера), тому має нести часткову відповідальність за невиконання ОСОБА_3 зобов’язань за договорами кредиту  №11354164000  та №11353629000 від 30.05.2008 року, у розмірі 50 грн. по кожному договору, і в цілому в розмірі 100 грн.

           Оскільки  судом встановлено факт невиконання відповідачем ОСОБА_3 умов договорів про надання споживчого кредиту за №11354164000  та за №11353629000 від 30.05.2008 року, починаючи з лютого та березня 2009 року, не дивлячись на повідомлення позивача (а.с.59 т.І),  то невиконанням зобов’язання з боку відповідача  право ПАТ «УкрСиббанк» на належне виконання умов договорів та повернення суми кредитів і процентів за користування кредитами, згідно графіків погашення кредиту, порушено,  тому  підлягає судовому захисту.

Відтак,  позов підлягає задоволенню. Підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 А,О. на користь ПАТ «Укрсиббанк» в рахунок повернення боргу за договорами кредиту № 11354164000 від 30.05.2008 року та № 11353629000 від 30.05.2008 року в сумі 670 621,10 грн., яка складається: по кредитному договору №11354164000 від 30.05.2008 року – із заборгованості за кредитом в сумі 32496,05 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ складає 258782,29 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 8166,77 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ складає 65036,07 грн.,  пені в сумі 1070,21 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ складає  8522,62 грн., неустойки в сумі 500 грн.; по кредитному договору № 11353629000 від 30.05.2008 року – із заборгованості за кредитом в сумі 32301,55 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ складає 257233,39 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 8896,94 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ складає 70850,78 грн.,  пені в сумі 1154,76 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ складає  9195,95 грн., неустойки в сумі 500 грн. – а саме: з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно  на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договорами кредиту № 11354164000 від 30.05.2008 року та № 11353629000 від 30.05.2008 року   в сумі 670 521,10 грн.; з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсиббанк» в рахунок повернення боргу за договорами кредиту № 11354164000 від 30.05.2008 року та № 11353629000 від 30.05.2008 року в сумі 100 грн.

 Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно  на користь ПАТ «УкрСиббанк» судові витрати: по сплаті державного мита в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. (а.с.1-2 т.І).

При цьому, суд залишає по за увагою  ствердження відповідачів та їх представника в судовому засіданні про те, що: ОСОБА_3 не отримувала коштів від позивача в іноземній валюті – доларах США, так як на час укладення договорів кредитів 30.05.2008 року у відділенні №44 в м. Жмеринка не могло бути такої суми валюти – 37750 доларів США та 39000 доларів США; а також через те, що, відповідно до висновку почеркознавчої експертизи, заяву на видачу готівки підписала 30.05.2008 року не ОСОБА_3  

Вказане ствердження спростовується встановленими обставинами справи та доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зокрема, відповідно до умов п.1.5. договорів кредитів за №11354164000  та №11353629000 від 30.05.2008 року,  банк надає позичальнику ОСОБА_3 кредити шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника № 26208045401700. Факт підписання договорів кредиту відповідачка в судовому засіданні визнала, з умовами договорів кредиту була обізнана, а факт перерахування коштів банком на поточний рахунок ОСОБА_3 підтверджено в судовому засіданні меморіальними ордерами (а.с.60-61 т.І). Факт зарахування вказаних коштів позивачем на поточний рахунок ОСОБА_3, тобто факт повного виконання умов договору кредиту з боку позивача,  відповідачкою та її представником  в судовому не спростовано.

Відповідно до ч.2 ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відтак, виконанням зобов’язання позивача за договорами кредиту перед відповідачем ОСОБА_3 – є перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідачки, а не факт видачі їй даних коштів у наступному з її поточного рахунку готівкою чи у інший спосіб, що є вже розпорядженням відповідачкою коштами, отриманими у кредит, на власний розсуд.

Крім того, факт виконання банком своїх зобов’язань по договорах кредитів з ОСОБА_3 щодо перерахування коштів по договорах кредиту на її поточний рахунок підтверджується підписанням відповідачкою додаткових угод №№1,2 від 5.02.2009 року щодо зміни умов кредитних договорів при реструктуризації та щодо зміни схеми погашення кредитів. Факт підписання таких угод відповідачкою в судовому засіданні також визнано.

Також, факт виконання банком своїх зобов’язань по договорах кредитів з ОСОБА_3 щодо перерахування коштів по договорах кредиту на її поточний рахунок підтверджується тим, що відповідачка проводила часткове погашення заборгованості по договорах кредитів за №11354164000  та №11353629000 від 30.05.2008 року, що вбачається із розрахунку заборгованості (а.с.218-241 т.І), та підтверджується заявами на переказ готівки по погашенню заборгованості (а.с.178-203 т.ІІ).

Та обставина, встановлена висновком почеркознавчої експертизи №1568 від 4.08.2011 року (а.с.131-134 т.ІІ), що ОСОБА_3 не підписувала заяву на видачу готівки №49 від 30.05.2008 року, не спростовує попередніх висновків суду, оскільки факт отримання готівкових коштів з поточного рахунку відповідачки, куди вони були перераховані позивачем на виконання п.п.1.5. договорів кредитів, знаходиться по за межами предмету спору, а, відтак, по за межами судового розгляду у даній справі, тому не розглядається, так як стосується факту розпорядження відповідачкою коштами, отриманими в кредит від позивача, що є її правом – отримати кошти з свого поточного рахунку самій особисто чи через представника і розпорядитися ними на власний розсуд.

Так само, знаходиться по за межами предмету спору, а відтак, і по за межами судового розгляду у даній справі і не розглядається  факт наявності чи відсутності у відділенні №44 в м. Жмеринка валютних коштів в сумі 37750 доларів США та 39000 доларів США 30.05.2008 року, хоча наявність таких коштів підтверджується самим їх перерахуванням на поточний рахунок відповідачки, що встановлено меморіальними валютними ордерами (а.с.60-61 т І).

Крім того, суд залишає по за увагою ствердження представника відповідачів, що позивач не має права здійснювати кредитування у іноземній валюті, оскільки вказане ствердження спростовується відповідними ліцензіями та дозволами (а.с.187-197 т.І).

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_4 на те, що його дружина не мала наміру отримувати кредит у іноземній валюті, а тільки в гривні, і позивач надав кредити в доларах США обманним шляхом, оскільки таке ствердження спростовується тим, що відповідачка ОСОБА_3 підписала договори  кредиту №11354164000  та №11353629000 від 30.05.2008 року, що вона не заперечувала в судовому засіданні, була ознайомлена з умовами вказаних договорів, до суду з приводу визнання їх недійсними не зверталася.

Не може бути прийнято до уваги судом і ствердження представника позивача про те, що позивачем невірно проведено розрахунки відсотків за користування кредитними коштами та пені, оскільки воно спростовується тим, що відповідачка ОСОБА_3 підписала договори  кредиту №11354164000  та №11353629000 від 30.05.2008 року, чого вона не заперечувала в судовому засіданні, була ознайомлена з умовами вказаних договорів, в тому числі, з тими, що стосуються нарахування відсотків за користування кредитними коштами та пені, до суду з приводу визнання їх недійсними не зверталася. До того ж, як вбачається із розрахунків заборгованості (а.с.218-241 т.І), пеня позивачем нарахована в межах строків спеціальної позовної давності, що встановлені в ст.258 ЦК України, – тобто в межах одного року.

Крім того, суд залишає по за увагою ствердження представника відповідачів в судовому засіданні про те, що є передчасним ухвалення будь-якого судового рішення у даній справі  до прийняття правоохоронними органами рішення з приводу заяви ОСОБА_3 про те, що не вона підписала заяву на видачу готівки від 30.05.2008 року, оскільки розпорядження відповідачкою отриманими кредитними коштами виходить за межі судового розгляду і не стосується предмету спору у даній справі.         

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України і на підставі ст.ст.  524, 525, 526, 533, 536, 546, 549-551, 553-555, 610-612, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1052, 1054-1055, 1056-1 ЦК України,  суд

В И Р І Ш И В :

 Позов Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості – задовольнити.                      

       Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсиббанк» в рахунок повернення боргу за договорами кредиту № 11354164000 від 30.05.2008 року та № 11353629000 від 30.05.2008 року в сумі 670 621 (шістсот сімдесят тисяч шістсот двадцять одну) гривню 10 копійок, яка складається: по кредитному договору №11354164000 від 30.05.2008 року – із заборгованості за кредитом в сумі 32496,05 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ складає 258782,29 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 8166,77 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ складає 65036,07 грн.,  пені в сумі 1070,21 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ складає  8522,62 грн., неустойки в сумі 500 грн.; по кредитному договору № 11353629000 від 30.05.2008 року – із заборгованості за кредитом в сумі 32301,55 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ складає 257233,39 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 8896,94 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ складає 70850,78 грн.,  пені в сумі 1154,76 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ складає  9195,95 грн., неустойки в сумі 500 грн. – а саме: з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно  на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договорами кредиту № 11354164000 від 30.05.2008 року та № 11353629000 від 30.05.2008 року   в сумі 670 521 (шістсот сімдесят тисяч п’ятсот двадцять одну) гривню 10 копійок; з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсиббанк» в рахунок повернення боргу за договорами кредиту № 11354164000 від 30.05.2008 року та № 11353629000 від 30.05.2008 року в сумі 100 (сто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно  на користь ПАТ «УкрСиббанк» понесені останнім судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.                          

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя