№1-69 /11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 року Млинівський районний суд Рівненської області

в складі:головуючого судді Коваленко В.М.

при секретарі Драган Л.М.

за участю прокурора Музичука Р.Р.

захисника підсудного -адвоката ОСОБА_1,

представників потерпілих -адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

Розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта вища, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє дітей 1993 та &2009 року народження, військовозобов'язаного, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, 22 квітня 2002 року приблизно о 21 годині, перебуваючи у стані середнього ступеню алкогольного сп'яніння, керуючи по дорученню належним на праві приватної власності ОСОБА_5 автомобілем НОМЕР_1, в салоні якого на передньому сидінні пасажира знаходився ОСОБА_6, а на задньому сидінні - ОСОБА_7, рухався по автодорозі Доманово - Луцьк - Дубно - Мамалига в селі Підгайці Млинівського району Рівненської області зі швидкістю приблизно 70 км/год в напрямку місто Дубно Рівненської області.

Під час руху по автодорозі Доманово-Мамалига в селі Підгайці Млинівського району Рівненської області, ОСОБА_4 відволікався від керування транспортним засобом, проявляв неуважність, не вибравши безпечної швидкості руху з врахуванням дорожньої обстановки, застосував небезпечні прийоми керування, здійснюючи при цьому різкі маневри вліво-вправо, внаслідок чого втратив контроль над керуванням автомобіля, виїхав за межі проїзної частини та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які рухались по тротуару, та ОСОБА_11, яка знаходилась біля свого будинку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди:

- ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді множинних саден і крововиливів на голові, кінцівках, скальпованої рани на передній поверхні правого колінного суглоба, закритого перелому обох гомілок з обох сторін, крововиливи в м'які тканини голови в потиличній ділянці справа і зліва, лівий скроневий м'яз, пошкодження твердої мозкової оболонки зі сторони основи черепа, перелом основи черепа, множинні і двобічні переломи ребер із пошкодженням пристінної плеври, перелом 3 і 4 грудних хребців із зміщенням і пошкодженням спинного мозку, розрив правої долі печінки, що спричинили смерть потерпілої,

- ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді обширної скальпованої рани із роздавленими м'якими тканинами (підшкірною жировою клітковиною та м'язами), відкритого перелому кісток гомілки, закритого перелому лівого стегна, скальпованої рани нижньої третини правої гомілки, перелом кісток гомілки, що спричинили смерть потерпілої,

- ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на лобі зліва, садна на обличчі, в ділянці таза справа, забій нирок, закритий перелом правої лонної кістки, струс головного мозку, які по критерію довготривалого розладу здоров'я належать до категорії середнього ступеня тяжкості,

- ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого черезвиразкового перелому лівої променевої кістки зі зміщенням відломків, садна на голові та кистях, які по критерію довготривалого розладу здоров'я належать до категорії середнього ступеня тяжкості,

- ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден на передніх фалангах 2 і 3 правої кисті по тильній поверхні, садна в правій завушній ділянці, перелом сьомого ребра справа по середньо-ключичній лінії, які по критерію довготривалого розладу здоров'я належать до категорії середнього ступеня тяжкості.

Підсудний ОСОБА_4 вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України не визнав та пояснив в судовому засіданні, що під час дорожньо-транспортної пригоди він за кермом автомобіля не був, а перебував в автомобілі на передньому сидінні пасажира.

За кермом автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди був ОСОБА_7. ОСОБА_6 в салоні автомобіля під час пригоди знаходився на задньому сидінні пасажира.

З показань, які дав ОСОБА_4 під час судового розгляду вбачається, що 22 квітня 2002 року він і ОСОБА_6 на автомобілі "Форд-Ескорт", поїхали в бар "Оксамит" в селі Підгайці Млинівського району. Там вони з ОСОБА_6 випили по 50 грам коньяку і кави. Між ним і барменом ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_6 в кафе зайшла розмова про купівлю-продаж його автомобіля. ОСОБА_7 виявив бажання подивитись автомобіль. Вони втрьох вийшли на вулицю і почали оглядати автомобіль, але оглядали автомобіль вдвох з ОСОБА_7, бо ОСОБА_6, поскільки був п'яний, сів на переднє сидіння пасажира і почав засинати. Він сказав ОСОБА_6 пересісти на заднє сидіння пасажира. Коли ОСОБА_6 пересів на заднє сидіння пасажира, він сів на переднє сидіння пасажира. ОСОБА_7 сів за кермо автомобіля, завів його і вони поїхали по дорозі Дубно-Луцьк в сторону селі Ужинець Млинівського району. Після розвороту автомобіль набрав швидкість десь до 70 км/год. Автомобіль почало кидати в сторони. Його також кидало по автомобілі і на дії ОСОБА_7 за кермом він не звертав уваги. Він спочатку вдарився в дзеркало автомобіля і головою в вітрове скло. Скло розбилось. Він порізався. Машина зупинилась. Права рука та права сторона обличчя були окривавлені. Він вибрався з автомобіля через дверки водія, бо автомобіль стояв впритул до будинку. Вибравшись з автомобіля він побачив перед собою окривавлену лежачу жінку. Він кинувся до неї намагаючись підняти. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 біля нього не було, де вони поділись він не знає. Він знаходився на місці дорожньо-транспортної пригоди поки не приїхала швидка допомога і міліція. Його забрали в міліцію і возили на освідування в лікарню.

При рухові автомобіля ременями безпеки він не пристібався, чи пристібався ними ОСОБА_7 він не знає. При дорожньо-транспортній пригоді він свідомості не втрачав.

Вину свою у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди і в тому, що загинули люди не визнає. Він за кермом автомобіля в той час не був, цивільний позов визнає частково як власник джерела підвищеної небезпеки.

/ Т.2 а.с. 18 /

Незважаючи на те, що ОСОБА_4 винним себе не визнав, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, повністю доведена зібраними і перевіреними в ході судового засідання доказами, а саме:

Показаннями потерпілого ОСОБА_6, який на слідстві показав, що 22 квітня 2002 року приблизно о 17 годині 20 хвилин він повертався додому і стояв на автозупинці в смт. Демидівка. В цей час вулицею проходив ОСОБА_4 і, побачивши його, запропонував випити пива. Вони пішли в кафе "Демидівчанка", де випили по пляшці пива. Після цього ОСОБА_4 сказав, що підвезе його додому. Вони сіли в автомобіль "Форд-Ескорт", і приїхали в с.Підгайці Млинівського району, де зупинилися біля якогось бару, що розташований над автодорогою Луцьк-Дубно. Вони зайшли в бар і ОСОБА_4 замовив каву, дві порції коньяку по 50 грам, лимона. Знаходячись в барі, ОСОБА_4 почав розмовляти з чоловіком, який в барі працював барменом. Потім вони всі вийшли на вулицю і ОСОБА_4 почав показувати ОСОБА_7 автомобіль. Він в їхню розмову не втручався, а сів в автомобіль на переднє сидіння пасажира. Потім ОСОБА_4 та ОСОБА_7 сіли в автомобіль, так як ОСОБА_4 хотів показати як їде автомобіль. ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_7 сів на сидіння пасажира ззаду. Це було біля 21 години. Бармен на ім'я ОСОБА_7 сидів на задньому сидінні спертий лівою рукою на підголовник. Під час руху по с.Підгайці, ОСОБА_4 показуючи швидкість автомобіля, почав його розганяти. Далі ОСОБА_4 автомобіль розвернув в сторону м.Дубно і після його розвороту автомобіль почало кидати. ОСОБА_4 крутив кермом вправо-вліво, щоб вирівняти автомобіль. Після цих маневрів автомобіль поїхав на праву обочину дороги, і він зрозумівши, що можливе зіткнення, пригнувся до панелі, правою рукою спираючись на неї. В цей час він почув удар по склу якимось предметом зовні. Скло посипалось. Автомобіль зупинився і він вдарився правою частиною грудної клітки в панель. Коли автомобіль зупинився, то на нього посипались частинки скла. Він добре пам'ятає, що на час зупинки в автомобілі за кермом сидів ОСОБА_4. Після цього ОСОБА_4 вийшов на двір і побіг до дівчини, яка лежала перед автомобілем скривавлена. Він, так як праву дверку відкрити не зміг, вийшов на вулицю через місце водія.

/ Т.1 а.с. 160, 161, 162 /

Показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка показала, що 22 квітня 2002 року вона з сином ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5 поверталась додому від мами, яка проживає в їхньому селі, тільки в іншому будинку.

Біля воріт господарства ОСОБА_13 стояла її бабця ОСОБА_14. Дійшовши до неї вона запропонувала йти разом додому. Вона йшла по тротуару від автодороги, її син ОСОБА_12 посередині, а бабця йшла зі сторони огорожі. Рухаючись по тротуару вона побачила, що на них зі сторони автодороги наближається світло фар автомобіля. Вона нагнулась, схопила сина на руки, а що було далі не пам'ятає. До свідомості прийшла в лікарні. В результаті дорожньо-транспортної пригоди вона з сином отримали тілесні ушкодження. Хто був за кермом автомобіля в момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди вона не знає, не бачила.

/ Т.1 а.с. 148 , Т.2 а.с. 24 /

Показаннями потерпілої ОСОБА_15, яка показала, що вона проживає в селі Підгайці Млинівського району. 22 квітня 2002 року її бабуся була смертельно травмована внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Самого механізму дорожньо-транспортної пригоди вона не бачила. Хто був за кермом автомобіля, який травмував її бабцю вона не бачила і не знає. На місці дорожньо-транспортної пригоди вона ні з ким не розмовляла.

/ Т.1 а.с.150, Т.2 а.с. 25 /

Показаннями потерпілої ОСОБА_16, яка показала, що 22 квітня 2002 року приблизно о 21 годині вона стояла біля хвіртки при вході в своє господарство і розмовляла з сусідкою ОСОБА_14. В цей час її рідна сестра ОСОБА_11 стояла під стіною їхнього будинку біля вікна, яке виходить до автодороги Луцьк-Дубно. До них підійшла ОСОБА_8 з сином ОСОБА_12. ОСОБА_8 запропонувала своїй бабці ОСОБА_14 йти з нею разом додому. ОСОБА_14 погодилась і вони троє направились додому. ОСОБА_8 йшла від дороги, ОСОБА_9 посередині, а ОСОБА_14 зі сторони огорожі. Рухались вони по тротуару . Вона побачила світло фар автомобіля, почула тріск огорожі з дерев'яних штахет біля самої хвіртки. Тоді побачила, що під самою стіною будинку проїхав легковий автомобіль і зупинився, а її сестри, яка стояла під стіною будинку, не стало. Підійшовши до автомобіля вона побачила, що сестра лежить під ним. Вона висунула її з-під автомобіля. Після цього побачила, що за автомобілем лежить біля будинку сусідка ОСОБА_14, але вона ознак життя не подавала. З передньої частини автомобіля вона почула дитячий плач. Вона дуже злякалася. Коли трохи отямилась, то побачила незнайомого чоловіка, як тепер її відомо, це був ОСОБА_4

В результаті дорожньо-транспортної пригоди її сестра померла. Хто був за кермом автомобіля вона не бачила і хто був взагалі в машині вона не бачила.

Чоловік, який ходив по дорозі тільки кричав, що є два трупи.

/ Т.1 а.с.155, Т.2 а.с. 26 /

Показаннями свідка ОСОБА_7, який показав, що він працював барменом в барі "Оксамит", що в селі Підгайці Млинівського району. 22 квітня 2002 року він знаходився на роботі. Ввечері в бар зайшло два чоловіки. Один з них був ОСОБА_4, іншого чоловіка він бачив вперше. 22 квітня 2002 року ОСОБА_4 приїхав на автомобілі "Форд-Екскорд", якого поставив прямо навпроти дверей бару. ОСОБА_4 замовив два капучіно і дві порції коньяку по 50 грам. По зовнішньому вигляду було видно, що ОСОБА_4 та чоловік, що був з ним, були в стані алкогольного сп'яніння. При цьому товариш ОСОБА_4 був більше п'яний. ОСОБА_4 запропонував купити в нього даний автомобіль, почав розповідати про технічні характеристики автомобіля і під час розмови втрьох вийшли на вулицю. Він вийшов з ними. Товариш ОСОБА_4 сів в автомобіль на переднє сидіння пасажира. ОСОБА_4 почав пропонувати йому проїхатись з ним в автомобілі. Спочатку він відмовлявся, пояснював, що на роботі, але ОСОБА_4 настоював на своєму і говорив, що вони проїдуться буквально декілька метрів та повернуться. Тоді він погодився і сів в автомобіль на заднє сидіння пасажира з лівої сторони. ОСОБА_4 сів за кермо і вони поїхали автодорогою в напрямку на м.Луцьк. Проїхавши біля 200 м, ОСОБА_4 розвернув автомобіль і вони поїхали назад в сторону бару. В автомобілі було ввімкнене світло фар, дальнє чи ближнє не пам'ятає. Під час руху ОСОБА_4 весь час хвалив свій автомобіль. Швидкість руху автомобіля була приблизно 40-50 км/год. Керуючи автомобілем ОСОБА_4 весь час розмовляв і повертався назад, тобто до нього. На автодорозі і обочинах в цей час інших автомобілів, пішоходів, чи інших перешкод для руху, не було. Під час руху автомобіль плавно почав з"їжджати на праву обочину і він викрикнув до ОСОБА_4: "Дивись куди ти їдеш". Товариш ОСОБА_4, який сидів на передньому сидінні, також щось сказав до ОСОБА_4, але що він не зрозумів. Тоді ОСОБА_4 різко повернув кермо автомобіля вліво, а потім знову вправо. Від цих рухів кермом автомобіль втратив стійкість та будучи на правій обочині почав рухатися в сторону обриву. Побачивши це він заховався за сидінням водія і закрив голову руками. Він відчував, що автомобіль з"їхав в обрив і продовжував рухатись дальше. Після цього автомобіль в щось вдарився та відразу зупинився. Після удару в автомобілі посипалось переднє вітрове скло. Коли автомобіль зупинився він відкрив задню ліву дверку, вийшов з автомобіля та пішов в напрямку бару "Оксамит". Чому він так поступив на даний час він пояснити не може, так як був шокований подією. Коли він залишав автомобіль, то не бачив чи були травмовані сторонні особи, то ОСОБА_4 і його товариш залишались в автомобілі.

Під час події він був тверезий, оскільки тоді був на роботі і будь-яких спиртних напоїв не вживав. На своїх показаннях він настоює. При цьому він настоює на тому, що під час пригоди за кермом автомобіля був ОСОБА_4, а його товариш знаходився на передньому сидінні пасажира.

/ Т.1 а.с.172, Т.3 а.с.48 /

Показаннями свідка ОСОБА_17, яка показала, що вона працювала 22 квітня 2002 року в барі "Оксамит" в село Підгайці Млинівського району. З нею разом працював чоловік на ім'я ОСОБА_7 з села Черешнівка Дубенського району. Приблизно о 20 годині в цей день до бару "Оксамит" під'їхав автомобіль іноземного виробництва. Даним автомобілем приїхав ОСОБА_4, якого вона знає, так як ОСОБА_4 приїжджав раніше в бар. ОСОБА_4 приїхав ще з невідомим для неї чоловіком. По цих людях було видно, що вони п'яні. ОСОБА_4 та невідомий чоловік зайшли в бар. ОСОБА_4 заказав капучіно, коньяк з лимоном. ОСОБА_4 та невідомий чоловік сіли за столик. ОСОБА_7 з ними не сідав. Потім вони вийшли всі втрьох на вулицю. В барі в цей час більше нікого не було. Вона вийшла з ними на вулицю. ОСОБА_4 в надоїдливій формі чіплявся до ОСОБА_7. ОСОБА_7 погодився поїхати з ОСОБА_4 і гукнув до неї, що через дві хвилини він буде в барі. Після цього ОСОБА_4 сів за кермо. Невідомий чоловік сів на місце пасажира спереду. ОСОБА_7 сів на заднє сидіння. Пройшло не більше хвилини, як вона почула удар на дорозі. Вона відразу здогадалася, що автомобіль ОСОБА_4 в щось вдарився. На дорозі в цей час абсолютно ніякого руху не було.

Вона вийшла відразу на вулицю. Там уже сіріло. В напрямку села Ужинець біля будинку, що над дорогою, стояв автомобіль ОСОБА_4 Було чути крики людей, світились фари автомобіля. На місце аварії вона не ходила. Через декілька хвилин до бару прийшов ОСОБА_7. ОСОБА_7 сказав, що сталася аварія. ОСОБА_7 під час аварії був в автомобілі, пригнувся за сидіння, за водієм.

Коли ОСОБА_7 повернувся після події, то на ньому будь-яких тілесних ушкоджень та крові взагалі не було. При цьому вона підійшла до ОСОБА_7 та оглянула його зблизька. ОСОБА_7 відповів, що все нормально.

/ Т.1 а.с.171, Т.2 а.с.51 /

Показаннями свідка ОСОБА_18, який в судовому засіданні пояснив, що він перший виїжджав на місце ДТП, проводив огляд місця події, відбирав пояснення, всебічно і об'єктивно проводив слідчі дії, всі обставини розслідування даної справи не пам'ятає, так як пройшов великий проміжок часу.

Відбирав пояснення у ОСОБА_4, він дуже шкодував про вчинене, вів себе адекватно, сторонньої медичної допомоги не потребував, все відтворене в його поясненні.

Показаннями свідка ОСОБА_19, який в судовому засідання показав, що в 2002 році він вже працював начальником слідчого відділення Млинівського РВ УМВС України в Рівненській області, і особисто проводив окремі слідчі дії у даній кримінальній справі.

Проводив допит ОСОБА_4, на якому був присутній його адвокат ОСОБА_20, а також допитував ОСОБА_6 Жодних клопотань від них не надходило, якби вони були, то він їх обов'язково зафіксував би в протоколі допиту.

На допиті і ОСОБА_4, і ОСОБА_6 поводили себе адекватно, на них не чинився тиск, давали послідовні покази. ОСОБА_6 пояснив, що сидів в автомобілі під час ДТП на передньому сидінні пасажира, ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_7 сів на сидіння пасажира ззаду.

Покази свідка ОСОБА_21, не беруться до уваги, тому що не підтвердженні іншими доказами по справі, очевидцем ДТП він не був.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події під час якого ОСОБА_6 підтвердив дані ним показання, розповівши та показавши, що перед дорожньо-транспортною пригодою він в автомобілі знаходився на передньому сидінні пасажира, ОСОБА_7 -на задньому сидіння, а ОСОБА_4 -за кермом автомобіля.

/Т.1 а.с. 168-170 /

Протоколом відтворення обстановки та обставин події під час якого ОСОБА_7 підтвердив дані ним показання, розповівши та показавши, що перед дорожньо-транспортною пригодою він в автомобілі знаходився на задньому сидінні, ОСОБА_6 -на передньому сидінні пасажира, а ОСОБА_4 -за кермом автомобіля.

/Т.1 а.с. 176-178/

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події з якого вбачається, що на момент огляду автомобіль "Ford-Escort" н.з. НОМЕР_1 після ДТП був розташований за межами автодороги таким чином, що правою боковою стійкою і правою передньою дверкою впирався в передній лівий кут будинку ОСОБА_16, виявлено сліди коліс автомобіля, які розпочинаються на проїзній частині дороги та закінчуються біля автомобіля "Ford-Escort" н.з. НОМЕР_1.

/Т.1 а.с. 8 /

Протоколом додаткового огляду місця дорожньо-транспортної події з якого вбачається, що висота дорожнього насипу в місці з'їзду автомобіля з дороги (навпроти будинку ОСОБА_16 в с.Підгайці Млинівського району) становить 56 см.

/Т.1 а.с. 30 /

Протоколом додаткового огляду місця події в ході якого під час огляду автомобіля "Ford-Escort" н.з.НОМЕР_1:

- було вилучено переднє вітрове скло із плямами речовими червоно-бурого кольору, які були виявлені на внутрішній поверхні скла: в одному місці на відстані 4,5 см від правого краю та відстані 11,2 см від верхнього краю скла, в другому місці на відстані 39 см від правого краю скла і на відстані 6,2 см від верхнього краю скла,

- зафіксовано відсутність в салоні автомобіля в місці розташування пасажира на задньому сидінні слідів речовини схожої на кров,

- зафіксоване положення на сидінні водія підголовника, який знаходився в крайньому передньому положенні.

/Т.1 а.с.18 /

Протоколом додаткового огляду місця події в ході якого під час огляду салону автомобіля "Ford-Escort" н.з.НОМЕР_1 додатково зафіксовано, що підголовник на сидінні водія нахилений вперед, деформації не має.

/Т.1 а.с.27, а.с.28 Фото 1/

Протоколом огляду куртки ОСОБА_6 в якій він був одягнений під час ДТП з якого вбачається, що на правому плечі даної куртки виявлено розрив.

/Т.1 а.с. 163-165 /

Висновком судово-медичної експертизи з якого вбачається, що смерть потерпілої ОСОБА_11 настала від травматичного шоку в результаті закритих і відкритих переломів нижніх кінцівок. Смерть має прямий причинний зв'язок з ДТП 22.04.2002 року.

/Т.1 а.с.44/

Висновком судово-медичної експертизи з якого вбачається, що смерть потерпілої ОСОБА_10 настала від травматичного шоку в результаті множинних ушкоджень кісток черепа, скелета, ушкоджень внутрішніх органів. Смерть потерпілої має прямий причинний зв'язок із ДТП 22 квітня 2002 року.

/Т.1 а.с.49/

Висновком судово-медичної експертизи з якого вбачається, що у ОСОБА_8 було виявлено забійну рану на лобі зліва, садна на обличчі, в ділянці таза справа, забій нирок, закритий перелом правої лонної кістки, струс головного мозку.

Вказані ушкодження утворились від дії тупих предметів, характерні для наїзду легковим автомобілем на пішохода. Ушкодження відповідають строку 22.04.2002 року і по критерію довготривалого розладу здоров"я належать до категорії середнього ступеня тяжкості.

/Т.1 а.с.54/

Висновком судово-медичної експертизи з якого вбачається, що у ОСОБА_9 було виявлено закритий черезвиразковий перелом лівої променевої кістки зі зміщенням відломків. Тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо від наїзду легковим автомобілем 22 квітня 2002 року і по критерію довготривалого розладу здоров'я належать до категорії середнього ступеня тяжкості.

/Т.1 а.с.59/

Висновком судово-медичної експертизи з якого вбачається, що у ОСОБА_6 було виявлено такі тілесні ушкодження: садна на середніх фалангах 2 і 3 правої кисті по тильній поверхні, садна в правій завушній ділянці, перелом 7 ребра справа по середньо-ключичній лінії.

Вказані ушкодження, крім перелома ребер мають признак дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, утворились скоріше всього від уламків скла. Перелом ребра утворився від дії тупого предмета з переважаючою контактуючою поверхнею.

Ушкодження у ОСОБА_6 відповідають строку 22 квітня 2002 року і по критерію довготривалого розладу здоров"я належать до категорії середнього ступеня тяжкості.

Пошкодження у потерпілого відповідають механізму який показав ОСОБА_6 при відтворенню обстановки та обставин події.

/Т.1 а.с.80/

Висновком судово-медичної експертизи з якого вбачається, що у ОСОБА_7 видимих тілесних ушкоджень не виявлено.

/Т.1 а.с.63/

Висновком судово-медичної експертизи з якого вбачається, що у ОСОБА_4 виявлено такі тілесні ушкодження: множинні подряпини і поверхнева ранка на тильній поверхні правої кисті, скальпована рана в ділянці перенісся, множинні садна і подряпини на правій щоці, правій вушній раковині, припухлість спереду в лобно-тім"яній ділянці і крововилив там же, розтягнення зв'язок шийного відділу хребта, струс головного мозку.

Вказані ушкодження утворились від дії тупого предмета (припухлість і крововилив на голові) струс головного мозку, а також від дії з обмеженою контактуючою поверхнею, скоріше всього уламків скла. Ушкодження могли виникнути під час ДТП 22.04.2002 року.

/Т.1 а.с.71/

Висновком додаткової судово-медичної експертизи з якого вбачається, що при дослідженні крові ОСОБА_4 взятої 22.04.2002 року о 23 годині 15 хвилин виявлено алкоголь в концентрації 1,71 %о, що як правило відповідають сп'янінню середнього ступеня.

/Т.1 а.с.86/

Висновком судової медико-криміналістичної експертизи з якого вбачається, що на фрагменті скла, умовно позначеного №1, виявлений слід крові у вигляді помарки; на фрагменті скла умовно позначеного №2 виявлені два сліди крові у вигляді помарок, на фоні одного з них є також три сліди крові у вигляді бризок. Вказані сліди крові у вигляді помарок виникли внаслідок ковзаючого дотику частиною тіла вкритою кров"ю об поверхню скла.

/Т.1 а.с.90/

Висновком додаткової судової медико-криміналістичної експертизи з якого вбачається, що при виникненні виявлених слідів крові на вітровому склі, частина тіла людини, з якої походить кров, рухалась в момент удару в напрямку зліва-направо відносно внутрішньої поверхні вітрового скла. Враховуючи механізм виникнення слідів крові на вітровому склі та механізм ДТП, виявлені сліди крові на вітровому склі міг залишити тільки водій автомобіля, при умові, якщо він не був зафіксований паском безпеки та пасажири салону були розташовані звичайно.

/Т.1 а.с.96/

Висновком генотипоскопічної експертизи з якого вбачається, що виходячи із результатів дослідження методом ДНК-аналізу за системою Profiler, був визначений ДНК-профіль слідів крові на фрагментах вітрового скла автомобіля, який повністю співпав з ДНК-профілем, виявленим в зразку крові ОСОБА_4 Таким чином, дані сліди походять від ОСОБА_4

/Т.1 а.с.116/

Висновком судової автотехнічної експертизи по технічному стану автомобіля з якого вбачається, що система рульового керування автомобіля -Escort»н.з. НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться у технічно справному стані, відповідає вимогам на експлуатацію і може виконувати конструктивні функції по забезпеченню руху автомобіля по заданому водієм напрямку.

Гальмівна система автомобіля Escort» н.з. НОМЕР_1 на момент експертної перевірки знаходилась в технічно несправному стані, по причині непрацездатності одного поршня робочого гальмівного циліндра заднього лівого колеса, але може виконувати свої основні конструктивні функції по гальмуванню автомобіля, проте з меншою ефективністю.

Ходова частина автомобіля Escort»н.з. НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться у технічно несправному стані і не відповідає вимогам на експлуатацію по причині зміщення в з"єднанні обох амортизаційних стійок з поворотними кулаками, деформації диска переднього правого колеса і відсутності тиску повітря в шинах передніх коліс.

Несправність гальмівної системи автомобіля Escort»н.з. НОМЕР_1 (заїдання одного поршня робочого гальмівного циліндра заднього лівого колеса) виникла в процесі експлуатації автомобіля до ДТП. При вказаній несправності гальмівна система автомобіля залишається працездатною, лише частково знижується її ефективність.

Такі несправності ходової частини автомобіля Escort»н.з. НОМЕР_1 як зміщення в з'єднанні обох амортизаційних стійок з поворотними кулаками і деформація диска переднього правого колеса виникли при зіткненні з перешкодою, тобто під час ДТП.

/Т.1 а.с.135/

Висновком комісійної судової автотехнічної експертизи № 9-109_08 з якого вбачається, що за наявною слідової інформацією, з урахуванням геометричних параметрів автомобіля Escort», в цілому можливо дати загальні ознаки напрямку руху автомобіля. До початку слідоутворення на ділянці № 1 автомобіль міг рухатися по проїзній частині дороги у напрямку м. Дубно.

На початку 1-ї ділянки автомобіль знаходився на відстані 0,6 м до правого краю проїзної частини дороги. На цій ділянці автомобіль зміщувався від правої межі дороги у напрямку зустрічної смуги.

По якій траєкторії рухався автомобіль і в якому напрямку на ділянці 2 експертним шляхом встановити не можливо з причин, які вказані у дослідницькій частині.

На ділянці 3 автомобіль продовжував рух віддаляючись від правого краю дороги у напрямку зустрічної смуги руху, з послідуючим виїздом на цю смугу. Наприкінці цієї ділянки, траєкторія автомобіля змінюється у напрямку зліва направо.

На ділянці 4 автомобіль Escort»рухався в стані заносу (в стадії розвертання). В зв'язку з тим, що встановити якими саме колесами були залишені сліди на даній ділянці не можливо, тому експертним шляхом встановити в якому напрямку була направлена передня частина автомобіля під час руху на цій ділянці не представляється можливим. Враховуючи розташування слідів відносно меж проїзної частини дороги, слід вважати, що загалом автомобіль зміщувався у напрямку від смуги зустрічного руху у напрямку правого краю дороги.

На ділянці 5 по дорожньому насипу автомобіль продовжував рух в стані заносу у напрямку до будинку №41. Від межі проїзної частини дороги до місця розташування вибоїни у бордюрному камені, автомобіль, перетнувши пішохідну доріжку, здійснив наїзд на бордюрний камінь.

/Т.3 а.с.15 /

Висновком комплексної судової медико-автотехнічної експертизи №299,300,301/9-109 з якого вбачається, що виходячи з наданих матеріалів кримінальної справи порушеної за фактом ДТП, по відношенню до гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_9, у відповідності до поставлених питань комісія судових експертів приходить до таких підсумків.

Виходячи з даних щодо траєкторії та напрямку руху транспортного засобу, викладених у висновку судової автотехнічної експертизи №9-109 від 26.01.2011 року, слід вважати, що значне зміщення тіл та їх травматичний контакт з частинами салону, міг відбутися при наїзді автомобіля на перешкоду (бордюрного каменя) з подальшим його рухом за межами дороги у напрямку будинку № 41. За наявними даними у гр. ОСОБА_22 та ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження, які могли утворитися в салоні автомобіля при цій дорожньо-транспортній пригоді.

Викладені у синтезуючому розділі комплексні експертні дані свідчать на користь знаходження при ДТП на передньому сидінні біля лобового скла в період його руйнації, гр. ОСОБА_4 і ОСОБА_6

Йдучи методом виключення відносно гр. ОСОБА_7, у якого після ДТП не було виявлено тілесних ушкоджень, можна висловитись про його знаходження на задньому сидінні, місця на якому в умовах даного ДТП були найменш травматично небезпечні.

Наявні вихідні комплексні експертні дані, не дозволяють більш точно обґрунтовано визначитись щодо місця знаходження в салоні автомобіля зазначених осіб.

Сліди крові в салоні автомобіля мали утворитись після виникнення у гр.ОСОБА_4 ран з кровотечею з них, в ході ДТП. Після того як гр. ОСОБА_4 залишив салон автомобіля і таким чином зникло джерело кровотечі, сліди крові в салоні могли утворюватись лише штучно. Розташування слідів крові гр. ОСОБА_4 в салоні автомобіля, говорить про його знаходження на передньому сидінні.

Зазначене у синтезуючому розділі не виключає можливості знаходження гр. ОСОБА_6 під час ДТП на місці пасажира. Дані протоколу у т. 1 на а.с. 168-170 можуть відповідати наявним вихідним експертним даним в частині, що не суперечать цим підсумкам, а саме щодо можливості знаходження гр. ОСОБА_6 в салоні автомобіля, під час ДТП на місці пасажира правого переднього сидіння.

/Т.3 а.с.27/

Згідно постанови Млинівського районного суду від 15 жовтня 2007 року експертами Рівненського обласного бюро судово-медичної експертизи та НДЕКЦ при МВС України в Рівненській області проведена комплексна судово-медична автотехнічна експертиза (висновок експерта № 109 від 27 грудня 2007 року) з якої вбачається, що в виходячи із наявних тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 і ОСОБА_6, розташування їх і салоні автомобіля було таким: ОСОБА_4 -пасажир переднього сидіння, ОСОБА_6 -пасажир заднього сидіння, ОСОБА_7 -водій автомобіля.

/Т.2 а.с.181-183/

Аналіз висновку експертизи свідчить про те, що у ньому лише наведені результати попередніх експертиз, однак не зрозуміло, які дослідження проводились при проведенні експертизи та які їх результати, а також на яких даних грунтуються висновки.

Також із змісту експертизи не зрозуміло, які матеріали надійшли на експертизу і які матеріали та вихідні дані підлягали дослідженню.

З цього вбачається, що в порушення Правил проведення судових експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики бюро судово-медичної експертизи, що затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року №6, та положення ст.200 КПК України, якими визначені зміст висновку експерта, у висновку експертизи відсутня дослідницька частина і відсутнє обгрунтування кінцевих висновків.

Допущені експертами порушення не дають змоги виконати вимоги ст.67 КПК України та п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 30.05.1997 року "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 р.) і перевірити узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що висновки комплексної судово-медичної автотехнічної експертизи № 109 від 27 грудня 2007 року спростовуються іншими доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_6 на досудовому слідстві /Т.1 а.с. 160-162/, показаннями свідка ОСОБА_7, /Т.1 а.с.172, Т.3 а.с.48/, показаннями свідка ОСОБА_23 /Т.1 а.с.171, Т.2 а.с.51/, даними, що містяться у протоколах відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_6 і свідком ОСОБА_7 /Т.1 а.с. 176-178/ /Т.1 а.с. 168-170 /, у висновках судово-медичної експертизи ОСОБА_6 /Т.1 а.с. 80-81/, судово-медичної експертизи ОСОБА_7 /Т.1 а.с.63/, протоколі огляду автомобіля "Ford-Escort" н.з.НОМЕР_1 /Т.1 а.с. 116/, висновку генотипоскопічної експертизи /Т.1 а.с.116/, висновку медико-криміналістичної експертизи /Т.1 а.с. 90/, висновку додаткової медико-криміналістичної експертизи /Т.1 а.с. 96/, висновку комплексної судової медико-автотехнічної експертизи №299,300,301/9-109 /Т.3 а.с.27/.

Згідно зі ст.67 КПК України висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням слідчого, прокурора і суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Таким чином при оцінці висновків комплексної судово-медичної автотехнічної експертизи (висновок експерта № 109 від 27 грудня 2007 року) встановлено, що вони суперечать встановленим у справі фактичним даним в їх сукупності та викликають сумніви у їх достовірності, що має наслідком недопустимість їх використання як засобів доказування.

Аналіз показань потерпілого ОСОБА_6, які той дав під час судового розгляду справи, свідчить про те, що вони є непослідовними, оскільки містять істотні суперечності, що викликає сумнів у їх достовірності.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 дані ним на досудовому слідстві показання про те, що під час руху за кермом автомобіля був ОСОБА_4, він в автомобілі був на передньому сидінні пасажира, а ОСОБА_7 знаходився на задньому сидінні, /Т.1 а.с. 160-162 /, змінив та показав, що він в автомобіля знаходився на задньому сидінні, а хто був за кермом автомобіля в момент ДТП він не пам'ятає.

Змінивши свої показання, потерпілий ОСОБА_6 переконливих пояснень з приводу цього не навів, посилаючись на те, що не пам'ятає хто був за кермом. Разом з тим, ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що після того як сталось зіткнення, то на праву сторону вийти було неможливо. ОСОБА_4 виходив через сидіння водія і він також тудою.

Враховуючи причину зміни показань, яка, виходячи з конкретних обставин справи, не заслуговує на увагу, є всі підстави визнати за достовірні показання потерпілого ОСОБА_6, які він давав на досудовому слідстві під час допиту як потерпілого / Т.1 а.с.160, 161, 162/, під час відтворення обстановки та обставин події /Т.1 а.с. 168-170/ та під час очної ставки з ОСОБА_4 /Т.1 а.с.198-200/.

Показанням ОСОБА_6, які той давав на досудовому слідстві, не вірити немає підстав, оскільки ці показання були послідовними, давались ним в переконливій формі, а також він повідомив органам досудового слідства такі деталі обставин події, які не дають підстав сумніватись у правильності його показань.

Про достовірність показань ОСОБА_6 на досудовому слідстві свідчить їх відповідність і іншим вищенаведеним доказам в їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, обвинувачений ОСОБА_4 в стадії досудового слідства давав інші показання.

Зокрема, в своєму первинному поясненні /Т.1 а.с.17/ та будучи допитаним в якості підозрюваного /Т.1 а.с.210/ ОСОБА_4 показав, що під час дорожньо-транспортної пригоди за кермом автомобіля був він.

В судовому засіданні, відмовляючись від даних показань, ОСОБА_4 послався на те, що, даючи показання про те, що він був за кермом автомобіля, він перебував на той час в шоковому стані, в нього дуже боліла голова. Як пройшов час він все проаналізував і згадав все як було в дійсності.

Слід звернути увагу на те, що викривальні показання ОСОБА_4 давав на допиті як підозрюваного з участю захисника, тобто в умовах, які виключали будь-який тиск на нього з боку працівників органу дізнання та досудового слідства.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні як показаннями свідків, так і письмовими доказами по справі.

Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Дії підсудного ОСОБА_4 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст.286 КК України і дана кваліфікація повністю знайшла своє підтвердження в ході судового засідання -так як ОСОБА_4 своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та загибель кількох осіб.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля ОСОБА_4 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України:

п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

п.2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Дані порушення знаходяться в прямому причинному зв'язку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди і настанням шкідливих наслідків.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, обставини які пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 є позитивні характеристики по місцю проживання, два скликання підряд був обраний членом виконкому Рогізненської сільської ради, має на утриманні двоє дітей 1993 та &2009 року народження.

Беручи до уваги, те, що ОСОБА_4, винним себе не визнав, вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп»яніння, суд призначає покарання у вигляді позбавлення волі, яке ОСОБА_4 має відбувати в ізоляції від суспільства протягом строку, який має бути необхідним і достатнім як для виправлення та перевиховання, так і для забезпечення наступної реабілітації його, з додатковим покаранням у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Судові витрати по справі пов'язані з проведенням судових експертиз оплачуються за рахунок держави.

Потерпіла ОСОБА_8 звернулась до суду із заявою про відшкодування моральних збитків. В обґрунтування вимог, зазначила, що своїми кримінально караними діями ОСОБА_4 спричинив їй моральну шкоду, яка полягає в наступному: вона пережила великий душевний стрес. Після злочину, вона стала нервовою, виникають сварки в сім'ї та друзями, вона стала замкнутою. Розмір моральної шкоди оцінює в 100 000 (сто тисяч) гривень.

Зважаючи на вищевикладене просить суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь 100 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_9 звернувсь до суду із заявою про відшкодування моральних збитків. В обґрунтування вимог, зазначив, що своїми кримінально караними діями відповідач спричинив їй моральну шкоду, він пережив великий душевний стрес, після злочину, став нервовим, замкнутим. Розмір моральної шкоди оцінює в позовній заяві в 100 000 (сто тисяч) гривень.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_24, який являється представником ОСОБА_9, його цивільний позов підтримав і просить суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_15 звернулась до суду із заявою про відшкодування моральних збитків. В обґрунтування вимог, зазначила, що своїми кримінально караними діями відповідач спричинив їй моральну шкоду, яка полягає в наступному: пережила великий душевний стрес, її перестрівали знайомі, друзі, і вона повинна була кожен раз згадувати ці кошмарні хвилини та пояснювати те, що з нею сталося.

Жодна міра покарання для підсудного, жодні грошові кошти у відшкодування шкоди не можуть допомогти пережити та забути цей жах. Після злочину, стала нервовою, виникають постійні сварки в сім'ї та друзями, стала замкнутою.

Розмір моральної шкоди оцінює в 100 000 (сто тисяч) гривень.

Просить суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.

Вирішуючи, заявлені потерпілими цивільні позови про відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд виходить з доказів про завдані збитки та з обґрунтованих потерпілими в судовому засіданні обставинами, а тому, розмір відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, у відповідності до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд враховує душевні страждання потерпілих, пов'язані із смертю ОСОБА_10, ОСОБА_11, їх характер, тривалість та обсяг, характер немайнових втрат, перенесені ними глибину фізичних та душевних страждань, що пов'язані із заподіянням їм тілесних ушкоджень, вимушених змін у життєвих планах, а також з огляду на засади розумності і справедливості, враховуючи ступінь вини підсудного, суд вважає, що визначений позивачами розмір моральної шкоди підлягає задоволенню в сумі по50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень кожному.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321 -324, 328 КПК України, суд - ,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі після вступу вироку в законну силу:

- автомобіль "Ford-Escort" н.з. НОМЕР_1, який знаходиться на штрафмайданчику Млинівського РВ УМВС -повернути власнику автомобіля;

- вітрове скло автомобіля "Ford-Escort" н.з. НОМЕР_1 -знищити,

- куртка ОСОБА_6, яка передана під схоронну розписку ОСОБА_6, залишити у власника ОСОБА_6

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_15 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, які утримуються під вартою в той же строк з дня вручення вироку.

Суддя: В.М. Коваленко