Справа № 2-21/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2011 року                                                                                                    м.Кузнецовськ

          Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ковальчук В.С.,

- позивачки - ОСОБА_1,

- представника позивачки - ОСОБА_2,

- представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кузнецовськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментах на утримання малолітньої дитини та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

          Покликаючись на ч.1 ст.196 СК України, 11 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів, присуджених рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2005 року на утримання малолітньої дитини –сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кожен день прострочення в сумі 63247 грн. 00 коп. Такі вимоги позивачка обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2005 року. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що заборгованість ОСОБА_4 по сплаті аліментів станом на 01 грудня 2009 року згідно довідки відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області №189 від 09 грудня 2009 року становить 2378 грн. 02 коп., а відповідно до довідки №2781/03 від 09 листопада 2009 року - 4649 грн. 42 коп., що в загальній сумі складає 7027 грн. 44 коп.

          В подальшому позивачка змінила предмет та підстави заявленого позову, подавши в суд 18 січня 2010 року позовну заяву в новій редакції з наступними вимогами: стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період часу з 01 січня 2007 року до 01 грудня 2009 року в розмірі 78397 грн. 14 коп. та стягнути неустойку за вказаний період часу в розмірі 810626 грн. 42 коп.

          Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 квітня 2010 року провадження в дані справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням (ухвалою), прийнятим у справі за скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 на дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області ОСОБА_7 щодо повторного відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

          Після відновлення провадження в цивільній справі ОСОБА_1 зменшила розмір заявлених позовних вимог, про що 16 листопада 2011 року подала в суд письмову заяву. Позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_4 в її користь заборгованість за аліментами на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період часу з 01 січня 2007 року до 01 грудня 2009 року в розмірі 52824 грн. 14 коп. та стягнути неустойку за вказаний період часу в розмірі 205324 грн. 00 коп.

          Дані позовні вимоги з врахуванням зміни їх предмету, підстав та розміру повністю підтримали в судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 Згідно доводів позивачки в 2005 році після прийняття Кузнецовським міським судом Рівненської області рішення від 04 жовтня 2005 року про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач ОСОБА_4 виїхав за межі України, попросивши не подавати зазначене рішення суду на примусове виконання до його виїзду за кордон та пообіцявши надавати матеріальну допомогу в утриманні малолітньої дитини в добровільному порядку. Проте, як зазначила ОСОБА_1, окрім грошових коштів, перерахованих через рахунок відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області, відповідач не приймав участі в матеріальному забезпеченні малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сплачені ОСОБА_4 аліменти в розмірі 150 грн., 200 грн., 500 грн. в місяць позивачка вважає недостатнім розміром матеріальної допомоги зі сторони відповідача та таким, що не відповідає розміру, встановленому рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2005 року, враховуючи його фактичний заробіток, одержуваний по місцю роботи в Російській Федерації. Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 обгрунтовує довідками з місця роботи ОСОБА_4 про розмір його заробітної плати та розрахунками, зробленими державним виконавцем. Позивачка вважає, що заборгованість по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитини виникла з вини відповідача, який не повідомляв державного виконавця про зміну свого місця роботи та про свій фактичний дохід, тому він повинен нести відповідальність за прострочення сплати аліментів, передбачену ч.1 ст.196 СК України.

          Такі ж доводи в обгрунтування позовних вимог зазначив у судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_2, зазначивши, що відповідач ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2005 року в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше мінімального розміру аліментів на одну дитину, встановленого ч.2 ст.182 СК України, тобто не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На думку представника ОСОБА_1 в даному випадку відповідач неналежно виконував зазначене судове рішення, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитини за період часу з 01 січня 2007 року до 01 грудня 2009 року, загальна сума якої згідно розрахунку державного виконавця становить 52824 грн. 14 коп. Згідно доводів ОСОБА_2 вказана заборгованість по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитини виникла з вини ОСОБА_4, який змінював місце роботи, не повідомляв державного виконавця про фактичний розмір свого заробітку та в такий спосіб ухилявся від сплати присуджених аліментів. За таких обставин представник позивачки вважає, що є підстави для стягнення з відповідача в користь ОСОБА_1 неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період часу з 01 січня 2007 року до 01 грудня 2009 року в загальній сумі 205324 грн. 00 коп. При цьому ОСОБА_2 покликався на Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яка згідно з ст.9 Конституції України, ст.ст.15, 19 Закону України "Про міжнародні договори України" є міжнародним договором України і частиною національного законодавства та має вищу юридичну силу над актами законодавства України.

          Представник відповідача - ОСОБА_3 повністю не визнав позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитини та неустойки (пені). Заперечуючи проти позову ОСОБА_1, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_4 в 2005 році виїхав з України за кордон - в Російську Федерацію, де з 17 жовтня 2005 року до 31 січня 2010 року працював у російських компаніях на підставі укладених контрактів і отримував заробітну плату тільки за кордоном та перебував у відрядженні в Ісламській Республіці Іран, де виконував роботи по будівництву АЕС "Бушер". За таких обставин згідно доводів ОСОБА_3 відповідно до п.10 постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" №146 від 26 лютого 1993 року аліменти утримуються, виходячи із заробітної плати відповідача за останній місяць його роботи на момент від'їзду, а не із фактичного заробітку. Таким місяцем, як зазначив представник відповідача, є вересень 2005 року, оскільки до від'їзду з України ОСОБА_4 працював у ЗАТ "Монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж" до 14 жовтня 2005 року. ОСОБА_3 пояснив суду, що в зв'язку з віддаленністю місця перебування відповідача від місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 та місця виконання рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2005 року та в зв'язку з обмеженістю вільно розпоряджатись заробітною платою, яка зараховується на картковий рахунок в банківській установі на території Російської Федерації, ОСОБА_4 фізично не має можливості безпосередньо регулярно, щомісячно сплачувати аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5, тому він передає грошові кошти своїм батькам для їх зарахування на відповідний рахунок відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області для сплати цих аліментів. При цьому представник відповідача просив суд також врахувати додаткову допомогу, яка надавалась зі сторони ОСОБА_4 своєму малолітньому сину ОСОБА_5 у виді грошової допомоги на лікування, оплати послуг репетиторів, забезпечення одягом по приїзду в м.Кузнецовськ, а також те, що до від'їзду за кордон відповідач залишив для ОСОБА_1 гроші, наявні на банківському рахунку, і все майно та узгодив з нею розмір аліментів, в зв'язку з чим позивачка не подала вказане судове рішення про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини на примусове виконання до від'їзду ОСОБА_4 за кордон та в подальшому відкликала виконавчий лист з примусового виконання. ОСОБА_3 зазначив, що заборгованості по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитини та вини ОСОБА_4 в цьому немає, тому підстави для стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - відсутні. Розрахунки заборгованості по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитини, вчинені державним виконавцем, представник відповідача вважає необгрунтованими, оскільки дані розрахунки проведені всупереч положенням п.10 постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" №146 від 26 лютого 1993 року, аліменти вираховані із всієї суми заробітної плати без попереднього утримання податків та шляхом переведення заробітної плати в іноземній валюті - російських рублях у гривні по середньому курсу валют, встановленому Національним банком України, діючому протягом відповідного місяця, що не передбачено чинним законодавством України. Окрім цього, ОСОБА_3 просив суд врахувати матеріальний і сімейний стан ОСОБА_4, який на теперішній час одружений з ОСОБА_10 та утримує дружину і малолітню дитину. За таких обставин представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

          Заслухавши пояснення позивачки і представників сторін, суд дослідив та оцінив докази справи в їх сукупності та прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментах на утримання малолітньої дитини в сумі 52824 грн. 14 коп. та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини в сумі 205324 грн. 00 коп. слід відмовити за їх безпідставністю.

          Такий висновок суду ґрунтується на наступних встановлених обставинах.

          Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2005 року стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 05 вересня 2005 року до його повноліття.

          Вказане рішення суду знаходиться на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області. Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області ОСОБА_11 від 25 листопада 2005 року відкрито виконавче провадження. Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області ОСОБА_7 від 02 лютого 2007 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 30 січня 2007 року виконавчий лист по виконанню зазначеного рішення суду було повернуто стягувачці без виконання. Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області ОСОБА_7 від 26 червня 2007 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 21 червня 2007 року знову відкрито виконавче провадження. Таким чином в період часу з 02 лютого 2007 року до 25 червня 2007 року включно рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2005 року з ініціативи стягувачки - позивачки ОСОБА_1 не перебувало на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області, що свідчить про добровільне його виконання відповідачем та відсутність спору між сторонами щодо розміру аліментів, які підлягають сплаті у вказаний період часу. Отже, підстави для визначення і стягнення заборгованості за аліментами та стягнення неустойки (пені) з 02 лютого 2007 року до 25 червня 2007 року включно відсутні.

          З трудової книжки серії НОМЕР_1 слідує, що 14 жовтня 2005 року ОСОБА_4 звільнений з посади інженера з комплектації устаткування СТК ЗАТ Монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж" за власним бажанням. З 17 жовтня 2005 року до 01 червня 2006 року він працював електромонтажником в УМНР ТзОВ "Курскатомвентелектро" м.Дзержинський Московської області Російської Федерації. З 02 червня 2006 року до 31 березня 2007 року відповідач працював інженером відділу обладнання в ТзОВ корпорація акціонерної компанії "Електросевкавмонтаж" м.Краснодар Краснодарського краю Російської Федерації. Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 з 01 квітня 2007 року до 01 березня 2009 року ОСОБА_4 працював інженером у відділі обладнання дирекції ЗАТ "Атомстройекспорт" м.Москва Російської Федерації на площадці АЕС "Бушер", а з 02 березня 2009 року до 31 січня 2010 року - інженером в групі обладнання служби виробничо-технічної комплектації дирекції ЗАТ "Атомстройекспорт" м.Москва Російської Федерації на площадці АЕС "Бушер". Наведені обставини узгоджуються з даними трудового договору №130 від 17 жовтня 2005 року, укладеного між відповідачем і ТзОВ "Курскатомвентелектро", і трудового договору №817-1 від 13 червня 2006 року, укладеного між ОСОБА_4 і ТзОВ корпорація акціонерної компанії "Електросевкавмонтаж", діючими в період трудових відносин із цими підприємствами.

          Факт працевлаштування ОСОБА_4 за даними контрактами в іноземній державі та одержання ним заробітної плати тільки за кордоном не спростовується поясненнями позивачки і її представника.

          За таких обставин в даному випадку порядок стягнення аліментів регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" №146 від 26 лютого 1993 року.

          Згідно з ч.5 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, діючій на час виникнення між сторонами спірних відносин) з осіб, які працюють за контрактами в іноземних державах і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом.

          Відповідно до п.10 постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" №146 від 26 лютого 1993 року з осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від'їзду, або з п'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.

          Останнім повним місяцем роботи ОСОБА_4 в Україні на момент його від'їзду за кордон є вересень 2005 року. Згідно з довідками ЗАТ Монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж" №292 від 09 березня 2010 року і №292 від 08 грудня 2011 року нарахована заробітна плата відповідача у вересні 2005 року становить 1038 грн. 53 коп., а утримання до бюджету та фондів соцстрахування - 166 грн. 05 коп. Розмір відрахувань (присуджених аліментів) - 1/4 частини заробітку ОСОБА_4, вирахований із суми, що залишається після утримання податків, складає 218 грн. 12 коп. ((1038 грн. 53 коп. - 166 грн. 05 коп.)/4). Вказаний розмір аліментів в період часу з 01 січня 2007 року до 01 грудня 2009 року був більшим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», тобто відповідає вимогам ч.2 ст.182 СК України.

          З наданих представником відповідача квитанцій судом встановлено, що з 01 січня 2007 року до 01 грудня 2009 року ОСОБА_4 були сплачені аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 в наступному порядку: 31 січня 2007 року - 150 грн. 00 коп., 28 лютого 2007 року - 150 грн. 00 коп., 29 березня 2007 року - 150 грн. 00 коп., 04 липня 2007 року - 326 грн. 00 коп., 14 вересня 2007 року - 400 грн. 00 коп., 05 жовтня 2007 року - 200 грн. 00 коп., 06 листопада 2007 року - 200 грн. 00 коп., 04 грудня 2007 року - 200 грн. 00 коп., 09 січня 2008 року - 200 грн. 00 коп., 06 лютого 2008 року - 200 грн. 00 коп., 11 березня 2008 року - 200 грн. 00 коп., 03 квітня 2008 року - 200 грн. 00 коп., 07 травня 2008 року - 200 грн. 00 коп., 12 червня 2008 року - 200 грн. 00 коп., 10 липня 2008 року - 200 грн. 00 коп., 13 серпня 2008 року - 200 грн. 00 коп., 16 вересня 2008 року - 200 грн. 00 коп., 15 жовтня 2008 року - 250 грн. 00 коп., 12 листопада 2008 року - 250 грн. 00 коп., 13 грудня 2008 року - 250 грн. 00 коп., 16 січня 2009 року - 250 грн. 00 коп., 20 лютого 2009 року - 250 грн. 00 коп., 19 березня 2009 року - 250 грн. 00 коп., 09 квітня 2009 року - 250 грн. 00 коп., 08 травня 2009 року - 250 грн. 00 коп., 10 червня 2009 року - 250 грн. 00 коп., 15 липня 2009 року - 250 грн. 00 коп., 11 серпня 2009 року - 250 грн. 00 коп., 16 вересня 2009 року - 250 грн. 00 коп., 08 жовтня 2009 року - 250 грн. 00 коп., 09 листопада 2009 року - 800 грн. 00 коп., 11 грудня 2009 року - 800 грн. 00 коп. Зазначені платежі свідчать, що недоплата аліментів протягом вказаного періоду часу мала місце: в січні-березні 2007 року в сумі 68 грн. 12 коп. щомісячно, в жовтні-грудні 2007 року та в січні-вересні 2008 року в сумі 18 грн. 12 коп. щомісячно, а переплата аліментів становила: в липні 2007 року - 107 грн. 88 коп., у вересні 2007 року - 181 грн. 88 коп., в жовтні-грудні 2008 року - 31 грн. 88 коп. щомісячно, в січні-жовтні 2009 року - 31 грн. 88 коп. щомісячно та в листопаді-грудні 2009 року - 581 грн. 88 коп. щомісячно. Періодична заборгованість по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитини, яка виникала в період часу з 01 січня 2007 року до 01 грудня 2009 року, станом на 11 грудня 2009 року погашена відповідачем.

          Суд визнав недопустимими доказами в даній справі: довідку відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області №189 від 09 грудня 2009 року, довідку відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області №339 від 22 жовтня 2010 року, довідку відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області №106 від 04 травня 2011 року, довідку відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області №4031 від 14 жовтня 2011 року. Судом встановлено, що розрахунки заборгованості по аліментах, визначені заступником начальника відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області ОСОБА_7 у вказаних довідках, не відповідають вимогам ч.1 ст.70, ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження»та п.10 постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" №146 від 26 лютого 1993 року. При цьому суд врахував показання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області ОСОБА_7, допитаної в судовому засіданні в якості свідка, з яких слідує, що заборгованість по аліментах державним виконавцем визначалася із фактичного заробітку ОСОБА_4, одержаного ним за кордоном на території Російської Федерації в російських рублях, який при проведених розрахунках державним виконавцем був переведений з іноземної валюти в гривні по середньомісячному курсу валют Національного банку України, без врахування утримання податків. Вказані показання свідка ОСОБА_7 підтверджуються довідкою ТзОВ корпорація акціонерної компанії "Електросевкавмонтаж" м.Краснодар Краснодарського краю Російської Федерації №2781/03 від 09 листопада 2009 року про розмір заробітку ОСОБА_4 з червня 2006 року до грудня 2006 року та довідкою ЗАТ "Атомстройекспорт" м.Москва Російської Федерації №7706-03/655 від 17 грудня 2009 року про розмір заробітку відповідача з квітня 2007 року до листопада 2009 року, в яких фактичний заробіток ОСОБА_4 зазначений в російських рублях без зазначення сум утриманого податку.

          За таких обставин розмір заборгованості відповідача по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислений заступником начальника відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області ОСОБА_7 з порушенням встановленого законом порядку, не обґрунтовує заявлені ОСОБА_1 вимоги про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості по аліментах на утримання малолітньої дитини та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини.

          Окрім цього, судом з’ясовано, що ухвалою Московського міського суду Російської Федерації від 08 липня 2010 року клопотання ОСОБА_1 про визнання і примусове виконання на території Російської Федерації рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2005 року залишено без розгляду. З пояснень позивачки, представників сторін та свідка - заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області ОСОБА_7 встановлено, що на теперішній час рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2005 року невизнане на території Російської Федерації.

          Слідуючи положенням ст.ст.8, 51, 54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної від імені України у м.Мінськ 22 січня 1993 року, ратифікованої Верховною Радою України Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах»від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, враховуючи відсутність рішення суду Договірної Сторони (Російської Федерації) про визнання і примусове виконання рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2005 року, примусове виконання вказаного судового рішення на території Російської Федерації за таких умов є неможливим. В разі визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2005 року на території Російської Федерації, порядок примусового виконання вказаного рішення суду визначатиметься за законодавством Договірної Сторони (Російської Федерації), на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

          Згідно з ч.ч.1, 2 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

          В даному випадку, враховуючи такі об’єктивні обставини, як: неправильність обчислення розміру аліментів державним виконавцем, віддаленість місця роботи боржника-відповідача ОСОБА_4 від місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягувачки-позивачки ОСОБА_1 та місця виконання рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2005 року, суд визнав, що періодична заборгованість по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитини протягом 2007р.-2009р. виникала з незалежних від ОСОБА_4 причин. За таких обставин, що виключають вину відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів, суд вважає, що підстав для відповідальності платника аліментів, що передбачена ч.1 ст.196 СК України, немає.

          При постановленні даного рішення суд також прийняв до уваги незначний розмір виниклої заборгованості по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитини в період часу з 01 січня 2007 року до 01 грудня 2009 року, факт її добровільного погашення боржником ОСОБА_4, факт надання відповідачем додаткової добровільної матеріальної та грошової допомоги малолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується показаннями свідків: ОСОБА_4 і ОСОБА_12, наявність у відповідача дружини –ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3, виданим територіальним відділом ЗАГС общини Аван Республіки Вірменія 23 вересня 2008 року, та актовим записом №225, вчиненим 23 вересня 2008 року.

          Враховуючи наведені обставини, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментах на утримання малолітньої дитини в сумі 52824 грн. 14 коп. та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини в сумі 205324 грн. 00 коп. слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю заявлених вимог.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.194, ч.4 ст.195, ч.ч.1, 2 ст.196 СК, ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», керуючись ст.4, ч.1 ст.11, ст.60, ч.3 ст.61, ч.1 ст.88, ч.3 ст.208, ч.ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ч.1 ст.218, ч.ч.2, 3 ст.222, ч.1 ст.223, ч.1 ст.294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментах на утримання малолітньої дитини та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини за безпідставністю його вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області особами, які брали участь у справі, та були присутні під час проголошення рішення – протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення – в цей же строк з дня отримання копії рішення суду.

Головуючий суддя                                                                                О.І.Горегляд