Справа № 2-671/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2011 року                                                                                          м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кузнецовськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

          18 листопада 2006 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уклали між собою шлюб у відділі РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №368. Наведений факт підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 18 листопада 2006 року. Від цього шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка – ОСОБА_3, яка на теперішній час є малолітньою дитиною, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 12 вересня 2007 року (актовий запис №435).

          ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши, що спільне життя із дружиною не склалося через відсутність між ними взаєморозуміння, спільних інтересів та взаємоповаги один до одного. Згідно доводів позивача фактично сімейно-шлюбні відносини між подружжям припинені, тривалий час сторони проживають окремо і не ведуть спільного господарства. ОСОБА_1 вважає неможливим примирення сторін і подальше спільне сімейне життя із відповідачкою, в зв’язку з чим просить суд розірвати шлюб, укладений із ОСОБА_2, а малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на виховання відповідачці до досягнення дитиною повнолітнього віку.

          У судове засідання сторони не з’явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені судом про час і місце розгляду справи.

23 листопада 2011 року від сторін в суд надійшли письмові заяви про розгляд справи без їх участі на підставі наявних у справі доказів. Зі змісту даних заяв слідує, що позивач ОСОБА_1 повністю підтримує позовні вимоги та просить суд їх задоволити, а відповідачка ОСОБА_2 повністю визнає позовні вимоги ОСОБА_1

Судом встановлено, що визнання відповідачкою позову ОСОБА_1 не суперечить закону і не порушує нічиїх прав, свобод чи інтересів, тому підлягає прийняттю.

Враховуючи наведене, суд вирішив провести розгляд даної цивільної справи у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши і оцінивши в сукупності докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Зі змісту позову та письмових заяв сторін від 23 листопада 2011 року слідує, що між подружжям ОСОБА_1 і ОСОБА_2 немає взаєморозуміння. Дані обставини призвели до того, що подружжя тривалий час проживає окремо і не підтримує між собою сімейно-шлюбних відносин. На теперішній час їх примирення не наступило. Зберегти даний шлюб сторони не бажають.

Отже, наведені обставини свідчать, що сім’я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 фактично не існує, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, так як це суперечить інтересам обох сторін. Відновити сімейно-шлюбні стосунки і спільно проживати однією сім’єю сторони не бажають, тому за таких обставин шлюб не може бути збереженим.

Згідно з вимогами, передбаченими ч.1 ст.24 СК України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частини 1, 4 ст.55 СК України передбачають, що дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, а також зобов’язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім’ї.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв’язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ст.112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З наведених підстав суд вирішив розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, оскільки вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, так як суперечить інтересам обох сторін.

Враховуючи наведене, керуючись ч.1 ст.24, ч.ч.1, 4 ст.55, ч.ч.3, 4 ст.56, ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110, ст.112 СК України, ст.ст.4, 60, ч.ч.1, 2 ст.88, ч.3 ст.208, ч.ч.1, 2 ст.209, ст.ст.212-215, ч.1 ст.218, ч.3 ст.222, ч.1 ст.223, ч.1 ст.294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити повністю.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, який зареєстрований у відділі РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 18 листопада 2006 року, актовий запис за №368, - розірвати.

Малолітню дитину сторін - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на виховання її матері –ОСОБА_2 до досягнення дитиною повноліття.

Звільнити сторони по справі: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від сплати судового збору (державного мита) на підставі п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року №7-93.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 30 (тридцять) гривень 00 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя                                                                                О.І.Горегляд