Справа № 2-322/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2011 року                                                                                          м.Кузнецовськ

          Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,

-          позивачки - ОСОБА_1,

-          представника позивачки - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кузнецовськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1, поданим в її інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, -

В С Т А Н О В И В:

          30 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, поданим в в її інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином потерпілій –неповнолітній дитині ОСОБА_3, в сумі 12000 грн. 00 коп., та про відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 протиправною поведінкою –вчиненням злочину відносно її близького родича – неповнолітньої дитини ОСОБА_3, в сумі 5000 грн. 00 коп. Такі позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що злочином, вчиненим відповідачкою 16 вересня 2010 року, а саме: заподіянням неповнолітній ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, безпосередньо потерпілій - ОСОБА_3 та їй - позивачці, як матері потерпілої ОСОБА_3, завдана моральна шкода. Згідно доводів позивачки даним злочином її неповнолітній дочці ОСОБА_3 завдано фізичного болю та душевних страждань у зв’язку з спричиненням ушкодження її здоров’ю у вигляді: посттравматичного цефалогічного астеноневротичного синдрому, забою м’яких тканин обличчя, скронево-орбітальної ділянки зліва та 11 гілки лицевого нерву. ОСОБА_1 зазначає, що в зв’язку з ушкодженням здоров’я, заподіяним ОСОБА_4, ОСОБА_3 вимушена була неодноразово звертатися за медичною допомогою та лікуватися. Так, з 21 вересня 2010 року до 30 вересня 2010 року та з 09 лютого 2011 року по 23 лютого 2011 року ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в ДЗ «СМСЧ №3»м.Кузнецовськ Рівненської області. Позивачка стверджує, що внаслідок скоєного ОСОБА_4 злочину стан здоров’я її неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 значно погіршився, оскільки, окрім тілесних ушкоджень, вона отримала сильний психологічний стрес, наслідки якого відчуває до теперішнього часу. Отримані тілесні ушкодження тривалий час були помітні на її обличчі і в такому стані потерпіла ОСОБА_3 змушена була з’являтися на навчання до школи, через що постійно переживала та отримувала приниження честі і гідності. ОСОБА_1 також вказує у позові, що через завдані відповідачкою тілесні ушкодження її неповнолітню дочку ОСОБА_3 було не допущено до тренувань і знято з участі в чемпіонаті України по вільній боротьбі. Позивачка пояснює, що відсторонення ОСОБА_3 від даних змагань завдало останній значних душевних страждань та переживань, адже з вересня 2006 року вона займалась цим видом спорту в комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС»державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»і, наполегливо тренуючись і не пропускаючи жодного заняття та не порушуючи дисципліни, вона добилась значних успіхів - займала призові місця на чемпіонатах Рівненської області та всеукраїнських юнацьких турнірах, у зв’язку з чим їй присвоєно І спортивний розряд з вільної боротьби, та пройшовши навчально-тренувальний збір для прийняття участі у чемпіонаті України з вільної боротьби і показавши відповідний результат мала можливість отримати звання майстра спорту та потрапити до олімпійського резерву збірної України. Згідно доводів ОСОБА_1 її неповнолітня дитина ОСОБА_3 покладала великі сподівання на вказаний чемпіонат України, так як зайняття спортом - вільною боротьбою і досягнення успіхів в цьому для неї є однією з найважливіших цілей в її житті і в майбутньому вона має намір та бажання вступити до вищого навчального закладу за відповідним спортивним напрямком та в подальшому займатися цим видом спорту. В обґрунтування заявлених вимог позивачка також покликається на зміну поведінки її неповнолітньої дочки після злочину, скоєного відносно неї ОСОБА_4 Зокрема, ОСОБА_1 вказує на те, що ОСОБА_3 стала пригніченою і замкненою в собі, перестала активно спілкуватися зі своїми друзями, почала вести пасивне громадське життя, не цікавитись подіями, що відбуваються в її житті та більше часу проводити вдома. З огляду на вказані обставини позивачка оцінює моральну шкоду, завдану відповідачкою її неповнолітній дочці ОСОБА_3, в розмірі 12000 грн. 00 коп. Заявлені до ОСОБА_4 позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. 00 коп. ОСОБА_1 обґрунтовує власними сильними душевними переживаннями та стражданнями, яких зазнала внаслідок протиправних дій відповідачки щодо її неповнолітньої дитини –ОСОБА_3 При цьому позивачка зазначає, що ОСОБА_4 посягнула на здоров’я її дочки ОСОБА_3, що є вищою соціальною цінністю у системі суспільних пріоритетів, не вибачилася за вчинений злочин та не відшкодувала понесені матеріальні витрати, пов’язані з лікуванням.

          У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 повністю підтримали позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином неповнолітній дитині ОСОБА_3 в сумі 12000 грн. 00 коп., і про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином матері неповнолітньої дитини ОСОБА_3 –ОСОБА_1 в сумі 5000 грн. 00 коп., що заявлені до ОСОБА_4, та просили суд задоволити цей позов у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_1, допитана в судовому засіданні згідно з ст.62 ЦПК України в якості свідка, зазначила, що внаслідок заподіяних відповідачкою для ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я останній спричинено фізичної болі та сильних душевних страждань. Позивачка також вказала, що їй, як матері потерпілої ОСОБА_3, також спричинено душевних страждань внаслідок таких неправомірних дій ОСОБА_4 ОСОБА_1 пояснила, що 16 вересня 2010 року вона провела свою дитину ОСОБА_3 з дому на заняття, а коли виглянула з балкону на вулицю, то побачила її із закривавленим обличчям і волоссям. Як зазначила позивачка, ОСОБА_3 їй розповіла, що цього ж дня на вулиці на неї напала раніше незнайома їй жінка, яка з’ясовувала невідомі для неї обставини зникнення мобільного телефону та інших речей її племінниці, після чого смикала за одяг і волосся та кулаком нанесла удар в обличчя. Згідно доводів ОСОБА_1 через неправомірні дії відповідачки стан здоров’я ОСОБА_3 погіршився, вона вимушена була лікуватися стаціонарно та амбулаторно, на теперішній час має діагноз –судинну дистонію, яка супроводжується головними болями, в зв’язку з чим вона перебуває на диспансерному обліку у терапевта ДЗ «СМСЧ №3»м.Кузнецовськ Рівненської області. З показань, наданих позивачкою в суді, також слідує, що її неповнолітня дитина ОСОБА_3 через злочинні дії ОСОБА_4 втратила спокій, її постійно переслідують тривожні сни, вона дуже страждає через неможливість займатися її улюбленим заняттям –вільною боротьбою, адже саме із цим видом спорту вона планувала пов’язати своє майбутнє життя. ОСОБА_1 зазначила в судовому засіданні, що через злочин, вчинений відповідачкою відносно ОСОБА_3, вона, як мати потерпілої, дуже переживає за фізичний і психічний стан здоров’я своєї неповнолітньої дитини. На теперішній час, як вказала позивачка, її душевні страждання не припинились, оскільки здоров’я її неповнолітньої дитини –ОСОБА_3 не відновлено в повному обсязі та й відповідачка ОСОБА_4 не зробила відповідних висновків і замість вибачень погрожує розправою та переслідує потерпілу.

Представник позивачки –ОСОБА_2 зазначив, що факт заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень неправомірними діями ОСОБА_4 встановлено вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2010 року, тому відповідачка повинна відшкодувати неповнолітній потерпілій та її матері моральну шкоду, завдану злочином. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що моральна шкода, що завдана ОСОБА_4 неповнолітній дитині позивачки –ОСОБА_3, полягає у фізичному болі та стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я, та в приниженні честі та гідності, а моральна шкода, що завдана відповідачкою позивачці, полягає в душевних стражданнях, яких вона зазнала, як мати потерпілої, у зв’язку з протиправною поведінкою ОСОБА_4 щодо її неповнолітньої дочки ОСОБА_3, а саме: заподіяння останній легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Представник позивачки вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та стверджує про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_4 в користь позивачки 12000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином неповнолітній дитині ОСОБА_1 –ОСОБА_3, та 5000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином ОСОБА_1, як матері неповнолітньої потерпілої.

Відповідачка ОСОБА_4 повторно не з’явилася у судове засідання, хоча у встановленому законом порядку була повідомлена судом про час і місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань відповідачка суду не надала.

Враховуючи наведене, а також відсутність заперечень зі сторони позивачки, суд, керуючись ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України, вирішив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутність відповідачки на підставі наявних у справі доказів, в результаті чого постановити заочне рішення.

          Дослідивши і оцінивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1, поданий в її інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, підлягає частковому задоволенню.

          Такий висновок суду ґрунтується на наступних встановлених по справі обставинах.

Вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2010 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, і призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. Із даного вироку суду слідує, що в результаті розгляду кримінальної справи судом було встановлено, що 16 вересня 2010 року близько 16 год. 40 хв. в місті Кузнецовськ Рівненської області ОСОБА_4, випадково зустрівши між будинками №10/2 та №4/4 по м-ну Будівельників неповнолітню ОСОБА_3, зупинила її з метою з’ясування негативних відносин, які виникли між її племінницею та неповнолітньою. Під час розмови ОСОБА_4 вчинила сварку, під час якої смикала ОСОБА_3 за одяг, волосся на голові, чим завдала їй фізичного болю. Крім того, умисно нанесла один удар кулаком правої руки у ліву частину обличчя неповнолітньої, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді посттравматичного цефалогічного астеноневротичного синдрому, забою м’яких тканин обличчя, скронево-орбітальної ділянки зліва та 11 гілки лицевого нерву, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я ОСОБА_3

На підставі ч.4 ст.61 ЦПК України зазначений вирок суду, який набрав законної сили, є обов’язковим при розгляді цієї цивільної справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Отже, наведені обставини про злочинні дії відповідачки ОСОБА_4 відносно неповнолітньої ОСОБА_3 в даному випадку звільняються від доказування.

          Довідки №3398 від 16 вересня 2010 року і №3406 від 17 вересня 2010 року, видані ДЗ «СМСЧ №3»м.Кузнецовськ Рівненської області, та записи медичної картки ОСОБА_3 свідчать, що після отриманого ушкодження здоров’я ОСОБА_3 неодноразово зверталася за медичною допомогою, оскільки їй було спричинено забій м’яких тканин лівої половини обличчя, струс головного мозку і параорбітальну гематому лівого ока, що викликало головні болі в скроневій ділянці зліва в ранковий час та періодичні головокружіння. В зв’язку з погіршенням стану здоров’я ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в ДЗ «СМСЧ №3»м.Кузнецовськ Рівненської області в період часу з 21 вересня 2010 року до 30 вересня 2010 року та з 09 лютого 2011 року до 23 лютого 2011 року, що підтверджується виписками з історії хвороби №5224/460 і №855/69. Вказані докази свідчать, що ОСОБА_3 має діагноз: посттравматичний цефалогічний астеноневротичний синдром, забій м’яких тканин обличчя, скронево-орбітальної ділянки зліва і 11 гілки лицевого нерву, вегето-судинну дистонію змішаного типу та невралгію потиличних нервів зліва, в зв’язку з чим їй призначено відповідне лікування, встановлені обмеження щодо фізичного і емоційного навантаження та поставлено на диспансерний облік в педіатра по місцю проживання.

З характеристики, виданої комплексною дитячо-юнацькою спортивною школою СК УСР відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС»державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»», слідує, що ОСОБА_3 займається на відділенні боротьби комплексної дитячо-юнацької спортивної школи відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС»державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»»з вересня 2006 року. Наполегливо тренуючись, досягла значних успіхів у боротьбі, займала призові місця на чемпіонатах Рівненської області, всеукраїнських юнацьких турнірах. Довідка комплексної дитячо-юнацької спортивної школи СК УСР відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС»державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»»підтверджує, що наказом відділу з питань фізичної культури і спорту Рівненської обласної державної адміністрації №289 від 16 квітня 2009 року ОСОБА_3 присвоєно І спортивний розряд з боротьби вільної.

Судом встановлено, що окрім фізичної болі, внаслідок спричинених тілесних ушкоджень, відповідачка завдала ОСОБА_3 душевних страждань. Переживання ОСОБА_6 викликані заподіяним ушкодженням здоров’я та неможливістю займатися улюбленим видом спорту –вільною боротьбою.

З письмових пояснень тренера-викладача Комплексною дитячо-юнацькою спортивною школою СК УСР відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС»державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»»ОСОБА_7 слідує, що ОСОБА_3 пройшла навчально-тренувальний збір для підготовки до прийняття участі у Чемпіонаті України з вільної боротьби. Проте після отриманих фізичних ушкоджень, що були завдані неправомірними діями ОСОБА_4 16 вересня 2010 року, ОСОБА_3 була недопущена до тренувального процесу та участі в Чемпіонаті України з вільної боротьби, внаслідок чого не виконала спортивний розряд. Дані обставини спричинили ОСОБА_3 тяжкі моральні переживання.

ОСОБА_3 є дочкою позивачки ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим відділом РАГС виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області 01 вересня 1995 року (актовий запис №413).

Свідок ОСОБА_5, яка проживає по-сусідству із позивачкою, в судовому засіданні підтвердила факт заподіяння відповідачкою моральної шкоди, як потерпілій ОСОБА_3, так і її матері ОСОБА_1 З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1 дуже переживає за стан здоров’я та майбутнє своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3, оскільки остання після отриманого від ОСОБА_4 ушкодження здоров’я була позбавлена можливості відвідувати заняття по вільній боротьбі, на які покладала великі надії і сподівання, обмежила своє спілкування з оточуючими та страждає депресією.

Отже, з показань ОСОБА_1 і ОСОБА_5 та письмових доказів справи судом встановлено, що моральна шкода, заподіяна ОСОБА_1 та її неповнолітній дочці ОСОБА_3 злочинними діями ОСОБА_4 з вини останньої, полягає у фізичному болю, фізичних і душевних стражданнях, яких ОСОБА_3 зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я та відстороненням її від спортивних змагань, а також у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою відповідачки щодо її неповнолітньої дитини –дочки ОСОБА_3, що мало місце 16 вересня 2010 року.

Враховуючи характер, обсяг і тривалість вказаних фізичних і душевних страждань ОСОБА_3 та душевних страждань ОСОБА_1, а також характер немайнових втрат позивачки і її дочки ОСОБА_3, стан здоров’я останньої на теперішній час, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках та позбавлення її можливості реалізації своїх спортивних здібностей, суд прийшов до висновку, що моральна шкода, заподіяна відповідачкою для ОСОБА_3, підлягає грошовому відшкодуванню в сумі 10000 грн. 00 коп., а моральна шкода, завдана для ОСОБА_1, підлягає грошовому відшкодуванню в сумі 3000 грн. 00 коп.

Такий висновок суду ґрунтується на вимогах ст.23, ч.1 ст.1167 і ч.1 ст.1168 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Підпунктами 1 і 2 ч.2 ст.23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. В ч.ч.3-5 вказаної статті ЦК України зазначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог, викладених у ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Отже, з наведених підстав позов ОСОБА_1, поданий в її інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, слід задоволити частково, визначивши розмір грошового відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_3, в сумі 10000 грн. 00 коп., і моральної шкоди, завданої ОСОБА_1, в сумі 3000 грн. 00 коп.

В іншій частині позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, - необґрунтований, тому задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведених обставин, на підставі ст.23, ч.1 ст.1167, ч.1 ст.1168 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 60, ч.4 ст.61, ч.ч.1, 2 ст.88, ч.4 ст.169, ч.3 ст.208, ч.ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ч.1 ст.218, ч.ч.2, 3 ст.222, ч.1 ст.223, ч.1 ст.224, ст.ст.225-228, ч.4 ст.231 ч.2 ст.232, ст.233, ч.1 ст.294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, поданий в її інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, заявлених в її інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, в задоволенні відмовити за їх безпідставністю.

Звільнити ОСОБА_1 і ОСОБА_4 від сплати судового збору (державного мита) згідно з п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року №7-93.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 91 (дев’яносто одної) гривні 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 28 (двадцять вісім) гривень 24 копійки.

На заочне рішення суду відповідачкою може бути подана заява про його перегляд до Кузнецовського міського суду Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На заочне рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області особами, які брали участь у справі, та були присутні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачкою - протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий суддя                                                                                О.І.Горегляд