справа № 2-729/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2011 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: судді І.М. Мичка

при секретарі С.О. Сімонович

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунів цивільну справу за позовом Здолбунівської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання особами такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, кімнатою АДРЕСА_1,

в с т а н о в и в:

Здолбунівська міська рада звернулася до суду з позовом про визнання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1 так, як відповідачі більше як півроку, та взагалі фактично не проживають в гуртожитку та не виконують обов’язки, пов’язані з утриманням в належному стані наданого їм приміщення, оплатою житлового приміщення та комунальних послуг, що породжує скарги та незадоволення інших мешканців гуртожитку в зв»язку із чим у яких виникає ряд незручностей.

Гуртожиток по АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності міста Здолбунів.

Просять суд визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1

В судовому засіданні представник Здолбунівської міської ради позовні вимоги підтримала і просить їх задовольнити, зазначивши , що відповідачі вдаються також до таких незаконних дій, як дозволяють користуватися наданим їм житлом іншим особам.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов не визнали. Як, зазначив їх представник у суді , вони приймають участь в оплаті витрат на утримання житла. Свою відсутність по місцю проживання пояснюють характером своєї роботи просять відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, свідчення свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню по слідуючих підставах.

Як вбачається із пояснень представника Здолбунівської міської ради, матеріалів справи, гуртожиток по АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності міста Здолбунів.

Згідно довідки Комунального підприємства «Міське будинкоуправління»№639 у кімнаті АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, протягом тривалого часу, більше як півроку, відповідачі фактично в гуртожитку не проживають. Цей факт стверджується Актами від 04.10.2010 року, 04.12.2010 року, 16.02.2011року, 01.04.2011 року та свідченнями сусідів. Речі наймачів у спірній кімнаті відсутні.

Допитані в судовому засіданні мешканці гуртожитку ствердили обґрунтованість позову тим, що відповідачі можуть не з»являтися у кімнаті по року, в той час у кімнаті з»являються інші особи. Факт відсутності відповідачів стверджують їх відсутністю у кухонних кімнатах та кімнатах гігієни /душ, туалет/, життя в гуртожитку без користування якими є неможливим. Про дані обставини вони неодноразово повідомляли власника житла.

Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст.163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Згідно ст.. 72 Житлового Кодексу визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться у судовому порядку.

Суд дослідив представлені докази в справі та вважає, що позов є підставним. Судом встановлено, що більше як півроку, відповідачі фактично в гуртожитку не проживають, не виконують обов’язки, пов’язані зі своєчасним утриманням житла, оплатою житлового приміщення та комунальних послуг. Надана їм кімната №НОМЕР_1 не облаштована, перебуває в запущеному стані, без особистих речей її господарів, що свідчить про відсутність її мешканців тривалий період часу та викликає стурбованість інших мешканців гуртожитку. Про поважність причин відсутності нікому не повідомляли.

До пояснень свідків з боку відповідачів суд відноситься з певною долею сумніву, так як надані пояснення є непослідовними та суперечливими вважає їх такими, що не можуть бути визнані такими, що спростовують позовні вимоги.

За таких обставин, суд вважає, що є всі правові та фактичні підстави для визнання їх такими, що втратили право на користування спірною кімнатою АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України , на підставі ст.ст. 71, 72, 163 ЖК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: кімнатою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.М. Мичка