справа № 2-645/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2011 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі : головуючого судді Мички І.М.

секретаря судових засідань Сімонович С.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_2

позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Здолбунів цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до АКІБ «УкрСиббанк»про захист прав споживача, визнання кредитного договору частково недійсним, суд -

установив:

В поданій до суду заяві позивач зазначив, що 06 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та банківською установою укладено кредитний договір за № 11139031000.

Відповідно до п.1.1 Договору банк зобов’язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 27500 (двадцять сім п’ятсот) доларів США 00 центів в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п.2.1 Договору у забезпечення виконання зобов’язань Позичальника за даним Договором Банком прийнято:

-заставу нерухомості (основних фондів), а саме –трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1,

-          поручительство, а саме договори поруки з дружиною ОСОБА_4 та з громадянкою ОСОБА_5.

Відповідно до п.7.1 кредитного договору за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов’язаний сплатити Банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,2% (процентів) річних від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів та/або комісій); розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом факт/360 (метод факт/360 передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів).

Згідно з п.7.2 Договору у випадку не цільового використання кредиту Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5 (п’ять) процентів від суми не цільового призначення.

Тобто, договором передбачено нарахування пені та штрафу в відсотках від суми заборгованості, яка визначається згідно п.1.1 цього договору в іноземній валюті

Позивачі стверджують про наявність правових підстав для визнання частково недійсним кредитного договору.

Визначення розміру неустойки (пені та штрафу) в іноземній валюті свідчить про недійсність та нікчемність правочину в цій частині в силу вимог закону (ст..192, ч.2 ст.215, ст..ст.524, 533, 549-551 ЦК України).

Просять суд п.п.7.1 та 7.2 кредитного договору визнати недійсними.

В судовому засіданні представник позивача та позивач вимоги позову підтримали у повному обсязі і настояли на їх задоволенні.

Представник відповідача по справі у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Позивач та його представник заявили клопотання про заочний розгляд справи у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Суд вважає, що клопотання обґрунтоване, підлягає задоволенню. Предмет та підстави позову не змінені позивачем, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, який був повідомлений належним чином, про час та дату судового засідання, причини неявки якого не є поважними, суд вважає можливим завершити розгляд справи і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши учасників розгляду спору, перевіривши надані ними письмові докази, суд прийшов до висновку про можливість задоволення позову.

Є безпідставним посилання позивачів на Закону України «Про захист прав споживачів». Даним законом кредитні взаємини між позикодавцем, позичальником, поручителем не регулюються.

П. 7.1 кредитного договору передбачає, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов’язаний сплатити Банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,2% (процентів) річних від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів та/або комісій); розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом факт/360 (метод факт/360 передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів).

Згідно з п.7.2 Договору у випадку не цільового використання кредиту Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5 (п’ять) процентів від суми не цільового призначення.

Дані пункти правочину суперечить вимогам ст. 192, 524 ЦК України, оскільки нарахування штрафних санкцій, в тому числі і пені, в іноземній валюті не допускається. Пеня може нараховуватись лише в гривнях.

Пункти 7.1 та 7.2 Договору передбачають умови, підстави та порядок притягнення до відповідальності, які не відповідають чинному законодавству.

Ст. 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнутий до

юридичної відповідальності одного виду за одне н теж саме правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України одним із способів цивільно-правової відповідальності є

неустойка.

У відповідності із ст. 549 того ж Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або

інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно

виконаного зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно

виконаного грошового зобов»язання за кожен день простроченого виконання.

Зазначені вище обставини свідчать про невідповідність окремих положень спірного кредитного договору цивільному законодавству, а тому вони не повинні залишатися чинними.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України; на підставі ст. ст. 203, 215, 216, 233, 302, 524,525,548,651, 1056-1,1076 ЦК України, суд -

вирішив: Вимоги позову задовольнити.

Визнати недійсними пункти 7.1 та 7.2 кредитного договору № 11139031000 від 06 квітня 2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»та ОСОБА_3.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя