Судове рішення #20241454

Справа № 2-3420/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


23 грудня 2011 року                                         Рівненський міський суд

в особі головуючого

судді Кухарця В.М.

при секретарі судового засідання Кравець І.М.

за участі позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в судовому засіданні зменшила розмір своїх позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на її користь на утримання їх неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи від дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В решті вимог позов підтримала у повному обсязі та з мотивів, наведених у позовній заяві, просить стягнути з ОСОБА_2 71791 грн. в якості неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в період з 01.04.2006 р. по 31.10.2010 р., коли виникла заборгованість, обчислена державним виконавцем у розмірі 7350,72 коп., а також просить стягнути з відповідача документально підтверджені судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, а саме - згідний на збільшення розміру стягуваних з нього на користь позивачки аліментів із 250 до 500 грн. щомісячно у твердій грошовій сумі, оскільки він, не маючи постійного місця роботи, має нерегулярні (мінливі) заробітки, підробляючи на тимчасових роботах, у зв’язку з чим із 19 травня 2011 року відповідач перебуває на обліку як безробітний у Рівненському міському центрі зайнятості, про що надав суду відповідну довідку (а.с.26).

В частині стягнення з нього неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в розмірі 71791 грн., позов не визнав та просить суд відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги за її безпідставністю.

З`ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом безспірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи (а.с.6 - 8, 15 - 17), що у період з 20 вересня 1997 року по 25 вересня 2007 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них 09 березня 1998 року народився син ОСОБА_4. Рішенням Рівненського міського суду від 02 червня 2006 року, ухваленим в цивільній справі №2-5057/06 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, шлюб між сторонами було розірвано та стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. щомісячно, починаючи з 31 березня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття.

Як передбачено ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду…, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що за період з червня 2006 року, коли було присуджено аліменти, та до березня 2011 року, коли ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, матеріальний стан як платника так і одержувача аліментів змінився, оскільки за цей період змінилися та змінювалися мінімальні розміри соціальних та інших виплат, встановлених законодавством, як от розмір мінімальної заробітної плати, розмір прожиткового мінімуму, мінімальний розмір допомоги по безробіттю, індекс інфляції та ін.

Відтак, з урахуванням висловленої в судовому засіданні взаємної згоди як платника так і одержувача аліментів, їх розмір слід збільшити та у подальшому стягувати з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, оскільки, як зазначалося вище, ОСОБА_2 має нерегулярний, мінливий дохід, що є обставиною, яка має істотне значення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Судом встановлено і це вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за аліментами (а.с.12), обчисленого станом на 10.11.2010 р. державним виконавцем відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції Н.В.Галушко, що за період з 01.04.2006 р. по 31.10.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачкою із сплати аліментів склала 7350 грн. 72 коп. Зазначена заборгованість станом на день розгляду справи судом ОСОБА_2 не погашена, що вбачається з його пояснень в судовому засіданні, однак поточні платежі в розмірі 250 грн. щомісячно вносяться ним регулярно і своєчасно. Останню обставину підтвердила і ОСОБА_1, надавши суду відповідні повідомлення про отримання грошових переказів від ОСОБА_2 за період 2008 - 2011 років й довідку Рівненської дирекції УДППЗ ”Укрпошта” (а.с.38 - 44).

Як видно із зазначеного вище розрахунку, аліменти відповідачем не сплачувалися повністю лише протягом 2007 року. Разом з тим, з наданих ОСОБА_2 суду довідки №1249 від 08.07.2011 р., виданої йому Рівненським міським центром зайнятості, копії витягу з трудової книжки відповідача (а.с.26 - 28) вбачається, що він з 27.11.2006 р. ніде не працевлаштований, а з 19 травня 2011 року перебуває на обліку як безробітний у Рівненському міському центрі зайнятості.

Отже, заборгованість із сплати аліментів виникла у відповідача перед позивачкою з об’єктивних, незалежних від нього причин, при цьому, навіть не маючи постійного місця роботи, відповідач частково аліменти сплачував, хоча у певні періоди і не регулярно, а тому суд не вбачає вини ОСОБА_2 (чи то умислу, чи необережності) у виникненні цієї заборгованості. Відтак, у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів слід відмовити, - за безпідставністю позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 документально підтвердила понесені нею судові витрати у виді витрат в розмірі 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1) та витрат в розмірі 1000 грн. на правову допомогу (а.с.20), тому вказані витрати, всього - 1120 грн., підлягають до стягнення на її користь з відповідача.

Судові витрати у виді судового збору в розмірі 717 грн. 91 коп., сплату якого ОСОБА_1 було відстрочено ухвалою суду від 21.06.2011 р. (а.с.23), - до ухвалення судового рішення у справі, слід віднести на рахунок держави, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI ”Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212 –215 ЦПК України, п.п.22, 23 постанови №3 від 15.05.2006 р. Пленуму Верховного Суду України ”Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, суд, –



В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, визначений за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 червня 2006 року: стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Рівне, на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 06 до 18 років, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1120 (одна тисяча сто двадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:                    

  • Номер: 2/814/456/2012
  • Опис: визнання договорів недійсними та усунення перешкод у користуванні допоміжними приміщеннями
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-3420/11
  • Суд: Ленінський районний суд м. Запоріжжя
  • Суддя: Кухарець В.М. В.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до апеляційного суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.09.2011
  • Дата етапу: 23.04.2012
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація