АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11 -1530/06

Категорія ст. 213 ч. 1 КК України

Головуючий 1 інст. Ткаченко І.М. Доповідач 2 інст. Алєйніков Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2006 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:

Головуючого: Алєйнікова Г.І. Суддів: Булейко О.Л., Старовойт І.П. За участю прокурора: Шелудько З.Л.

розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по апеляції засудженого ОСОБА_1, на вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 14.06.2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Іркутськ, руський, громадянин України, одружений, освіта середня, працюючий приватним підприємцем, маючий на утриманні неповнолітню дитину, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий.

Засуджений за ст. 213 ч. 1 КК України і призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 2000 грн.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1, засуджений за те, що він в період часу з 11 лютого 2006 року по 13 лютого 2006 року, в квартирі АДРЕСА_1, умисно, з метою подальшого перепродажу і отримання прибутку, всупереч вимогам чинного законодавства України по здійсненню операцій з металоломом, як різновиди підприємницької діяльності, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії), організував пункт прийому, зберігання і збуту металолому, і порушуючи п. 4 Закону України «Про металолом», здійснював операції з ломом кольорових металів.

Як вказав суд у вироці, 13 лютого 2006 року, близько 18 годин, ОСОБА_1, знаходячись по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, не маючи спеціального дозволу (ліцензії), незаконно придбав у ОСОБА_2 лом міді вагою 2 кг. за 20 грн., з метою подальшого перепродажу і отримання прибутку.

Того ж дня, близько 18 годин 30 хвилин, при огляді даної квартири, працівниками міліції було вилучено лом міді вагою 2 кг., лом алюмінію вагою 3,2 кг., лом латуні вагою 5 кг., який він незаконно скуповував з метою подальшого перепродажу і отримання прибутку,

 

В апеляції засуджений ОСОБА_1, просить вирок районного суду скасувати, а справу направити прокурору на додаткове розслідування. Посилається на те, що була допущена однобічність та неповнота досудового слідства.

У судовому засіданні апеляційної інстанції суд заслухав доповідь судці щодо вирдку, ким і в якому обсязі він оскаржений та основних доводах апеляції, прокурора, який доводить, що апеляція не підлягає задоволенню.

В силу вимог ст. 365 КПК України колегія суддів проводить перевірку вироку суду першої інстанції з точки зору його законності та обгрунтованносгі в повному обсязі, виходячи за вимоги апеляції, не погіршуючи при цьому положення засудженого.

Перевіривши матеріали справи в повному обсязі, апеляційний суд вбачає підстави до часткового задоволення апеляції, скасування вироку в зв'язку з неправильним застосування кримінального закону ( п.4 ст. 367 КПК України) та закриття справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України(ст.376 КПК України).

Як вказав суд у вироці, ОСОБА_1 засуджено судом та визнано винним в тому, що він з 11 лютого 2006 року по 13 лютого 2006 року, в квартирі АДРЕСА_1, умисно, з метою подальшого перепродажу і отримання прибутку, всупереч вимогам чинного законодавства України по здійсненню операцій з металоломом, як різновиди підприємницької діяльності, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії), організував пункт прийому, зберігання і збуту металолому, і порушуючи п. 4 Закону України «Про металолом», здійснював операції з ломом кольорових металів.

В обґрунтування того, що ОСОБА_1 порушив порядок здійснення операцій з металобрухтом суд послався у вироці на те, що 13 лютого 2006 року, близько 18 годин, ОСОБА_1, знаходячись по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, не маючи спеціального дозволу (ліцензії), незаконно придбав у ОСОБА_2 лом міді вагою 2 кг. за 20 грн., з метою подальшого перепродажу і отримання прибутку.

Того ж дня, близько 18 годин ЗО хвилин, при огляді даної квартири, працівниками міліції було вилучено лом міді вагою 2 кг., лом алюмінію вагою 3,2 кг., лом латуні вагою 5 кг., який він незаконно скуповував з метою подальшого перепродажу і отримання прибутку.

В ст. 1 Закону України №619 XIV від 05.05.1999-«Про металобрухт» (далі Закон) при визначенні термінів вказано, що

«операції з металобрухтом-заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів;

збирання металобрухту - діяльність фізичних або юридичних осіб, пов'язана з переміщенням металобрухту від місця його утворення або знаходження до території розташування спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів;

заготівля металобрухту - діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом;

купівля та/або реалізація металобрухту - діяльність, пов'язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань;

приймальний пункт спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства (далі - приймальний пункт) - виробничий підрозділ спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства, на базі якого проводяться операції по збиранню, заготівлі металобрухту. Приймальний пункт повинен мати вагове та інше

обладнання, відповідну ділянку з твердим покриттям, які необхідні для приймання та зберігання металобрухту;»

Цим же Законом в ст. 4 регулюється і порядок здійснення операцій з металобрухтом, де передбачено, що діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою...провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.

При розгляді справи суд встановив, що ОСОБА_1 порушив вимоги вказаного Закону і не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії), організував пункт прийому, зберігання і збуту металолому, і порушуючи п. 4 Закону України «Про металолом», здійснював операції з ломом кольорових металів та 13 лютого 2006 року, близько 18 годин, знаходячись по місцю свого проживання в  АДРЕСА_1, не маючи спеціального дозволу (ліцензії), незаконно придбав у ОСОБА_2 лом міді вагою 2 кг. за 20 грн. а також в своїй квартирі зберігав незаконно скуплений лом міді вагою 2 кг., лом алюмінію вагою 3,2 кг., лом латуні вагою 5 кг..

Однак з огляду на вищевказаний Закон квартира не може бути приймальним пунктом.

Суд при цьому також неправильно застосував кримінальний закон і допустив помилку визнавши, що такі дії ОСОБА_1 містять склад злочину, передбаченого ст. 213 ч.І КК України.

Так згідно з вимогами статті 16 Закону «Про металобрухт» - «Особи, винні у порушенні законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, несуть адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність згідно з законами України».

Визнаючи, що дії ОСОБА_1 містять склад злочину, передбаченого ст. 213 ч.1 КК України суд не в повній мірі оцінив дії засудженого виходячи з вимог ст. 11 КК України.

Так згідно з вимогами ст. 11 Кримінального Кодексу України «Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

В частині другій цієї статті законодавець наголошує, що «Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі,».

Як вбачається з вироку, суд визнав що в діях ОСОБА_1 є склад злочину, передбаченого ст. 213 ч.І КК України, хоча він скупив по вказаному у вироку епізоду всього 2 кг. лому за 20 грн. а також в своїй квартирі зберігав незаконно скуплений лом міді вагою 2 кг., лом алюмінію вагою 3,2 кг., лом латуні вагою 5 кг(всього 10,2 кг).

На думку колегії суддів такі дії ОСОБА_1 не є злочином, бо хоча формально і містять ознаки ст. 213 ч.І КК України, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди фізичним чи юридичним особам, суспільству або державі.

На думку колегії суддів, такі дії ОСОБА_1 потрібно оцінювати виходячи з положень Кодексу про адміністративні правопорушення.

Так згідно з вимогами ст, 9. Кодексу про адміністративні правопорушення «Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Така адміністративна відповідальність встановлена згідно зі ст. 164-10, яка регулює питання «Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом» та передбачає наступне: - порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією металобрухту, а також грошей, отриманих від його реалізації.

Відповідно до ст.376 КПК України суд апеляційної інстанції вправі скасувати обвинувальний вирок і, не повертаючи справу на новий розгляд, закрити її у випадках, передбачених статтями 6,7, 7^і, 7²,8,9,10,11' КПК.

Скасування обвинувального вироку відносно ОСОБА_1 та закриття справи можливе тому, що._чвсі обставини справи судом першої інстанції досліджені всебічно, повно й об'єктивно і апеляційним судом встановлена одна із зазначених в ст. 376 КПК України обставин.

Таким чином вирок підлягає скасуванню в зв'язку з неправильним застосування кримінального закону ( п.4 ст. 367 КПК України), а кримінальна справа підлягає закриттю в зв'язку відсутністю в діянні складу злочину згідно з вимогами п. 2 ст. 6 КПК України, (ст.376 КПК України).

Колегія суддів також відмічає, що при порушенні кримінальної справи було допущено порушення норм КПК України (а.с.1). Так кримінальна справа була відкрита постановою заступника прокурора міста Енергодара С.П.Крижко відносно ОСОБА_1 по ст. 213 ч.І КК України. В той же час згідно з вимогами ст.425-430 КПК України постанову про порушення такої кримінальної справи мав право винести тільки прокурор міста Енергодара, а не його заступник.

Крім цього в постанові про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 вказано тільки те, що він: «13 лютого 2006 року, в квартирі АДРЕСА_1, умисно, з метою подальшого перепродажу і отримання прибутку, всупереч вимогам чинного законодавства України по здійсненню операцій з металоломом, як різновиди підприємницької діяльності, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії), організував пункт прийому, зберігання і збуту металолому, і порушуючи п. 4 Закону України «Про металолом», здійснював операції з ломом кольорових металів.»

В той же час в постанові про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого (а.с.39). вказані ті обставини, по яких не була порушена кримінальна справа.

Так у вказаній постанові органи досудового слідства вказали, що:

« В період часу з 11 лютого 2006 року по 13 лютого 2006 року, в квартирі АДРЕСА_1, умисно, з метою подальшого перепродажу і отримання прибутку, всупереч вимогам чинного законодавства України по здійсненню операцій з металоломом, як різновиди підприємницької діяльності, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензі'0, організував пункт прийому, зберігання і збуту металолому, і порушуючи п. 4 Закону України «Про металолом», здійснював операції з ломом кольорових металів.

Так, 13 лютого 2006 року, близько 18 годин, ОСОБА_1, знаходячись по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, не маючи спеціального дозволу (ліцензії), незаконно придбав у ОСОБА_2 лом міді вагою 2 кг. за 20 грн., з метою подальшого перепродажу і отримання прибутку.

Того ж дня, близько 18 годин 30 хвилин, при огляді даної квартири, працівниками міліції було вилучено лом міді вагою 2 кг., лом алюмінію вагою 3,2 кг., лом латуні вагою 5 кг., який він незаконно скуповував з метою подальшого перепродажу і отримання прибутку.»

Як зазначено статтею 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основних свобод і протоколи до неї і згідно зі ст. 9 Конституції України вимоги Конвенції та практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України.

 

Згідно з вимогами статті 17 Закону України N 3477-ІУ, 23.02.2006, «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з вимогами ст. б Європейської Конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд передбачає право кожного обвинуваченого бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

На думку колегії судців винесення постанови про відкриття кримінальної справи з вказаними недоліками та не відповідність тексту постанови про відкриття кримінальної справи тексту постанови про притягнення як обвинуваченого є порушенням вимог ст.6 Конвенції.

Таким чином колегія суддів вважає встановленим, що при порушенні кримінальної справи було допущено грубе порушення норм КПК України. Грубим порушенням норм КПК України колегія суддів вважає також те. що постанова про притягнення як обвинуваченого не відповідає тексту постанови про відкриття кримінальної справи.

В той же час ці порушення закону не заважають колегії суддів винести рішення про закриття кримінальної справи по вказаних вище мотивах.

Керуючись ст.ст. 362,365,366,367,376 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 14. 06. 2006 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ст. 213 ч. 1 КК України скасувати.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_1  підписку про невиїзд скасувати.

Ухвалу Апеляційного суду з матеріалами справи направити в Енергодарський міський суд Запорізької області для розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 по ст. 164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку глави 22.