Справа № 22-7015 2006р. Головуючий у 1 інстанії ПискуновВ.І.
Категорія 21 Доповідач: Лоленко А.В.
РІШЕННЯ І менем України.
4 вересня 2006р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Донецької
області у складі:
головуючого: Денисенко Л.Л.
суддів: Лоленко А.В., Солодовник О.Ф.
при секретарі Проляпі О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дзержинську на рішення. Дзержинського міського суду Донецької області від 26 травня 2006р по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м Дзержинську про відшкодування моральної шкоди,-
Встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в М.Дзержинську про відшкодування моральної шкоди, в зв"язку з ушкодженням здоров"я.
Посилався на те, що тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості і висновком МСЕК від 5.02.2002р. йому встановлено 50% втрати професійної працездатності, він визнаний інвалідом 3 групи в зв"язку з професійним захворюванням. Тому вважає, що ушкодженням здоров"я йому спричинена моральна шкода, просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 35000 грн.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 26 травня 2006р. позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 22000грн.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду просить рішення суду скасувати, оскільки не надано доказів про наявність у позивача моральних страждань.
Вислухавши доповідача, пояснення представника відповідача, який просив рішення суду скасувати, відмовити позивачу в позові, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга Фонду підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні за таких підстав.
Фонд виплачує потерпілому суми відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві" від 23.09.1999 року.
Судом встановлено, що вперше позивачу встановлена стійка втрата працездатності в зв"язку з професіним захворюванням 27.09.2001р. - 50%, а з 5 лютого 2002р. -50% безстроково і визначення інвалідом 3 групи. При таких обставинах суд дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди.
Разом з тим, визначаючи розмір моральної шкоди, суд не врахував, що відповідно до вимог п.З ст.34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві" моральна /немайнова/ шкода, заподіяна умовами виробництва, відшкодовується Фондом соціального страхування.
Відповідно до вимог ст.6 Міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних прав та обов"язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому слід застосовувати практику Європейського суду з прав людини в національному судочинстві.
Відповідно до матеріалів справи "Буров проти Росії" /Розгляд по суті і справедлива сатисфакція/ Страсбург , 7 травня 2002 року, Європейський суд прийшов до висновку, що внаслідок виявлених порушень, які не можна вважати виправленими лише завдяки визнанню судом наявності порушення, заявник зазнав певної моральної шкоди. Однак зазначена у вимозі конкретна сума є надмірною. Керуючись при визначені суми компенсації" принципом "справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції, суд зменшив суму моральної шкоди.
При вирішенні даного спору суд встановив наявність спричинення позивачу моральної шкоди і визначив суму відшкодування в розмірі 22000 грн.
Проте визначена судом сума є надмірною, оскільки вказана моральна шкода компенсована чітким виконанням держави, щодо сплати тих виплат, які передбачені ст.34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві" і при визначені суми компенсації відшкодування моральної шкоди слід керуватися принципом справедливості.
При визначені суми моральної шкоди слід враховувати те, що позивачу стійка втрата працездатності в зв"язку з професійним захворюванням була встановлена 27.09.2001р. - 50%, аз 5 лютого 2002р. - 50% безстроково і визначення 3-ї групи інвалідності. Також слід враховувати ступень порушень життєвих стосунків позивача з характеру додаткових зусиль для організації життя, принцип справедливості, тому слід визначити суму моральної шкоди в розмірі 15000грн., яку стягнути на користь ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 307,309,314,316,319 ЦПК України,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в М.Дзержинську задовольнити частково.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 26 травня 2006р. змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Дзержинську Донецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15000грн. (п"ятнадцяти тисяч грн.).
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання-законної сили.