Справа № 186/1004/25

Провадження № 1-кп/0186/424/25

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

       09 травня 2025 року м.Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар - ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

       розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Шахтарському, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025041380000161 від 08 березня 2025 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозове, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, маючого на утриманні одну малолітню та одну неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра неперебуваючого, раніше судимого:

- 11 березня 2022 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області по ст.126-1, ч.2 ст.345, ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого 31 липня 2023 року з Божківської виправної колонії № 16 Полтавської області умовно-достроково на 4 місяці 16 днів, на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 21 липня 2023 року;

-        20 січня 2025 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області по ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70, ст.ст.75,76 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

       01 травня 2025 року до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12025041380000161 від 08 березня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

       У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

       Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2025 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, строк дії якої закінчується 19 травня 2025 року.

       На даний час ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та існують на теперішній час.

       Підставою для внесення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, і в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що ОСОБА_5 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

       Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого, умисного кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років, не працює, постійного джерела доходів не має та, враховуючи тяжкість злочину, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду.

       Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_5 не працює, у нього відсутній постійний заробіток, 20 січня 2025 року засуджений Першотравенським міським судом Дніпропетровської області по ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70, ст.ст.75,76 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки, у зв`язку з чим може вчинити інше кримінальне правопорушення з корисливих мотивів.

       У зв`язку з викладеним, виникла необхідність у продовженні обвинуваченому - ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як обрання більш м`якого запобіжного заходу не дає можливості запобігти вищевказаним ризикам, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

       Просить суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень.

       Заслухавши прокурора, який підтримав своє клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просять обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання, так як обвинувачений в розшуці ніколи не перебував, має стійкі соціальні зв`язки, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, а клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

       Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Шахтарському міському суду Дніпропетровської області. Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

       Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який, відповідно до ч.1 ст.263 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

       24 березня 2025 року стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали закінчується 19 травня 2025 року, а на даний час ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були наявні при обранні запобіжного заходу, не змінилися. Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, судом встановлено, що доводи прокурора, викладені в клопотанні, є обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують.

Кримінальне провадження надійшло в провадження суду 01 травня 2025 року, розгляд його потребує додаткового часу, тому строк тримання під вартою обвинуваченому слід продовжити.

       Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

       Відповідно до положень ч.3 ст. 315 KПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

        Обрання, продовження дії запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (домашній арешт, тримання під вартою тощо), визначених ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, суд під час підготовчого судового засідання здійснює за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог глави 18 КПК України.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

       Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

       Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини справи виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

       Клопотання прокурора узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

За таких умов, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.        Зазначені висновки суду засновані, перед усім, на тому, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого злочину, не працює, розлучений, має на утриманні одну малолітню та одну неповнолітню дитину, не є особою з інвалідністю, неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у період іспитового строку за попереднім вироком суду, що свідчить про те, що, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому вказані підстави виключають об`єктивну можливість щодо застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів.

Судом враховуються доводи ОСОБА_5 та його захисника стосовно того, що він не має намірів переховуватись від суду.

Разом з тим, на противагу цим доводам, суд вважає, що на даний час, вказані обставини не можливо віднести до тих достатніх стримуючих чинників, які у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від суду, або вчинення ним іншого кримінального правопорушення, тобто визнати ці обставини такими, що можуть гарантувати запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З врахуванням вищенаведеного, а також шляхом перевірки всіх обставин, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, суд приходить до висновку про необхідність продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, так як більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховую вимоги ч.3 ст.183 КПК України, відповідно до яких, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте, був порушений нею; щодо злочинів, передбачених статтями 255-255-3 КК України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - відповідно.

Такою сумою застави визначаю сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 гривень), що складає 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень, який не є завідомо непомірним для нього, з покладанням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 119, 314-316 КПК України,- суд

П О С Т А Н О В И В :

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шахтарського міського суду Дніпропетровської області на 14:00 годину 19 травня 2025 року.

        Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,  продовжити строком на 60 днів, а саме: з 09 травня 2025 року по 07 липня 2025 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

Визначити заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави, вважати, що ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді застави, та покласти на нього наступні обов`язки: не відлучатись із с. Лозове, Синельниківського району, Дніпропетровської області, за місцем проживання: по АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора та суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати до прокурора та суду за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора та суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

       Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

       В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, його захисника, свідків.

       Ухвала суду щодо продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу суду, в частині продовження строку запобіжного заходу, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, обвинуваченим – ОСОБА_5 , - в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.        

Суддя:                                                                                  ОСОБА_1 .

Ухвала оголошена, копію ухвали отримав «09» травня 2025 року о «_____» годині «____» хвилин.

__________________ ОСОБА_6