2/134/135/2025

Справа № 134/2259/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 травня 2025 року         Крижопільський районний суд

                                                                       Вінницької області

               в складі: головуючого – судді: Лабая О.В.

                з участю секретаря: Трачук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Своїм позовом до суду позивач просив визнати за ним право власності на житловий будинок садибного типу із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок «А» загальною площею 47,9 кв.м., житловою площею 32,3 кв.м., прибудова «а», сарай «Б», погріб «Б/П», сарай «В», навіс «Г», сарай «Д», гараж «Ж», навіс «ж», вбиральня «З», огорожа 15м «1-2» згідно даних Технічного паспорта від 29 березня 2024 року, виготовленого Тульчинським МБТІ.

Вказав, що в АДРЕСА_2 ) проживала його тітка ОСОБА_3 , яка не була одруженою і не мала дітей.

10 серпня 1989 року ОСОБА_3  склала заповіт, яким заповіла йому та  ОСОБА_4 , в рівних долях, будинок із господарськими приміщеннями по АДРЕСА_3 . Заповіт посвідчено державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №1617. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Після смерті ОСОБА_3 він із своєю матір`ю ОСОБА_5 , без реєстрації місця проживання, поселилися в будинку ОСОБА_3 так як в цей час його мати із батьком вирішували питання про розірвання шлюбу та розподіл майна.

Після досягнення повноліття 24.11. 1992 року його було призвано на військову службу після повернення із якої 18.10. 1994 року він поселився у будинку, що належав ОСОБА_3 , та 24.11.1994 року зареєструвався за місцем проживання і де проживає по цей час.

Перебуваючи на військовій службі, під час відпустки в 1993 році він подав до виконкому Городківської сільської ради заяву про приватизацію присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_4 , і на підставі рішення виконкому Городківської сільської ради від 24.12.93 року, йому видано державний акт на право приватної власності на присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано за ним в Книзі записів державних актів на право власності на землю Городківської сільської ради за № 53 та, 14.06.2024 року, внесено до Державного реєстру речових прав.

Відповідачка ОСОБА_2 спадщину по заповіту ОСОБА_3 не приймала і не вирішувала це питання в судовому порядку, оскільки її частка в спадковому майні їй була відшкодована.                                Звернувшись до нотаріуса із питання оформлення спадщини за заповітом на житловий будинок отримав письмове роз`яснення про неможливість заведення спадкової справи та оформлення спадщини через те, що ОСОБА_3 , при житті, не зареєструвала своє право власності на житловий будинок по АДРЕСА_5 і відсутні правовстановлюючі документи через що він змушений звернутися із даною заявою до суду.                                                        Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.                                                        Ухвалою суду від 22 квітня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.                                                                Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та просив задовольнити.        Відповідачка в судове засідання не з`явилася надіслала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнала та просила задоволити.                        У силу частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.                                                                        Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.                                                                Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Городківка Крижопільського району, Вінницької області померла ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 11.06.2021 повторно Крижопільським відділом ДРАЦС у Тульчинському районі Вінницької області Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), та зроблений запис в Книзі реєстрації смертей за №65.                                        Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки Городківської сільської ради від 26.06.2024 № 684, що згідно даних погосподарського обліку (погосподрська книга № 3 за 1986 – 1990 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 ) головою колгоспного двору була ОСОБА_3 .                                Згідно довідки КП «Тульчинське МБТІ», що згідно архівних даних станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстровано.                                До складу домоволодіння, згідно технічного паспорту, входить житловий будинок, прибудова, сараї, погріб, гараж, вбиральня, огорожа, які оцінені незалежним оцінювачем ОСОБА_6 на загальну суму 81084,00 грн.                        Згідно заповіту від 10.08.1989 ОСОБА_3 зробила розпорядження, яким заповіла позивачу та відповідачці, в рівних долях, будинок із господарськими приміщеннями по АДРЕСА_3 . Заповіт посвідчено державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №1617.                                                                                                        Згідно довідки приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу від 29.11.2024, роз`яснено, про неможливість заведення спадкової справи та оформлення спадщини через те, що ОСОБА_3 , при житті, не зареєструвала своє право власності на житловий будинок по АДРЕСА_5 і відсутні правовстановлюючі документи.

Згідно відповіді на запит Крижопільського районного суду Вінницької області, надісланого Крижопільською державною нотаріальною конторо від 20.02.2025 № 12/01-16, встановлено, що спадкові справи за 1989 рік передані на зберігання до Вінницького обласного державного нотаріального архіву.                Відповідно до відповіді на запит Крижопільського районного суду Вінницької області, надісланого Вінницькому державному нотаріальному архіву від 17.03.2025 № 505/01-18, встановлено, що спадкову справу до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 по фонду Крижопільської державної нотаріальної контори не виявлено.                                                                                                Згідно довідки Городківської сільської ради від 18.12.2024 № 1259, позивач ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 з 23.11.1994. Вулиця Комсомольська була перейменована на вулицю Мазуркевича, що вказує на те що позивач фактично прийняв спадщину у відповідності до ст.1268 ч.3 ЦК України.                                Наведені вище обставини свідчать про фактичне прийняття спадщини до набрання чинності новим ЦК України (2003 року), у зв`язку з чим до виниклих правовідносин суд зобов`язаний застосувати норми та положення ст.ст.548,549 ЦК України (1963 року), а застосовувати норми ст.ст.1225,1268,1270 ЦК України (2003 року) немає підстав.                                                                                Враховуючи наведені позивачем обставини, вимоги прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 року), суд приходить до висновку про необхідність застосування до виниклих правовідносин положень ЦК України (в редакції року 1963 року), оскільки спадщина прийнята до вступу в законну силу ЦК в новій редакції, а посилання суду на положення ст.ст.548,549 ЦК України (1963 року) є обґрунтованим й таким, що узгоджується з позицією учасників процесу.                                                                                                        Згідно ст.ст.527,529 ЦК України (в редакції року 1963 року) позивач має право на спадкування майна померлого ОСОБА_3 ,, оскільки інші спадкоємці першої черги не заперечують проти цього.                                                        Однією з підстав для реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду про визнання права власності.                                                        У відповідності до ст. 548 ЦК України в редакції 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.                                                Статтею 549 ЦК України в редакції 1963 року передбачено, що спадщина вважається прийнята якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;                                                                        При вирішенні даного спору, суд враховує положення ст. 206 ЦПК України та вважає, що визнання відповідачами позову не порушує законних прав та інтересів будь-яких інших осіб.                                                                        Враховуючи наведене, відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України в редакції 1963 року, слід визнати право позивача в порядку спадкування на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 .                                                                                        На підставі ст.ст.529,548,549 ЦК України в редакції 1963 року, керуючись ст.ст.2,4,76-81,89,133,141,206,259,263-265,273, п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на житловий будинок садибного типу із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок «А» загальною площею 47,9 кв.м., житловою площею 32,3 кв.м., прибудова «а», сарай «Б», погріб «Б/П», сарай «В», навіс «Г», сарай «Д», гараж «Ж», навіс «ж», вбиральня «З», огорожа 15м «1-2» згідно даних Технічного паспорта від 29 березня 2024 року, виготовленого Тульчинським МБТІ.                                                                Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.                                                                                                        Найменування та ім`я сторін, їх місце знаходження та проживання:                Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 .        Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_6 .

Суддя