МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2025 р. Справа №370/3636/24

Провадження № 2/370/1478/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Сініциної  О.С., розглянувши у приміщенні суду у селищі Макарові Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

у с т а н о в и в:

До Макарівського районного суду Київської області у грудні 2024 року від представника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надійшла зазначена позовна заява.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно із Договором факторингу від 17 лютого 2022 року № 02-17/02/2022 до нього перейшло право грошової вимоги заборгованості до відповідача у розмірі 13915 грн, яка утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання фінансового кредиту від 29 липня 2021 року № 41135, укладеного із первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіра Груп».

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 10500 грн.

Суд ухвалою від 30 грудня 2024 року справу прийняв до провадження та вирішив проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновав відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення цієї ухвали подати відзив на позовну заяву.

Копія ухвали про відкриття провадження, направлена відповідачу на адресу реєстрації, яка отримана відповідачем 06 лютого 2025 року, що підтверджується поштовим відправленням № 0610226822197. Однак, відповідач у встановлений судом строк на адресу суду відзиву на позовну заяву не надала, у зв`язку із чим суд відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Авіра Груп» та ОСОБА_3 29 липня 2021 року укладений Договір про надання фінансового кредиту № 41135, згідно з яким товариство перерахувало відповідачу на платіжну картку позичальника НОМЕР_1 кошти у розмірі 2300 грн, строком на 30 днів до 27 серпня 2021 року. Договір підписаний позичальником електронним цифровим підписом у формі одноразового ідентифікатора: AV3991.

За інформацією Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 26 грудня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20 серпня 2024 року змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за цим договором, розмір заборгованості станом на 25 червня 2024 року складає 13915 грн, з яких: 2300 грн – основна сума боргу, 11615 грн – заборгованість за відсотками.

Право вимоги цієї заборгованості до відповідача перейшло до позивача за Договором факторингу від 17 лютого 2022 року № 02-17/02/2022, укладений між позивачем та первісним кредитором (Витяг з Реєстру Боржників за Договором факторингу від 17 лютого 2022 року № 02-17/02/2022).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 Цивільного кодексу України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі – Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин третьої, четвертої, шостої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 512 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 Цивільного кодексу України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із частиною першою статті 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Частиною першої статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1048 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, новий кредитор позивач відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, як встановлено за умовами кредитного Договору про надання фінансового кредиту № 41135 від 29 липня 2021 року кредит у розмірі 2300 грн надавався строком на 30 днів до 27 серпня 2021 року. За користування кредитом клієнт сплачує 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно із Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною кредитного договору.

У Графіку розрахунків до Договору про надання фінансового кредиту від 29.07.2021 № 41135 зазначено, що загальна вартість кредиту складає 4370 грн, з яких: 2300 грн – сума кредиту за договором, проценти за користування – 1725 грн, 345 грн – комісія за надання кредиту. Дата повернення кредиту 27.08.2021 (30 днів).

Отже, строк кредитування за Договором про надання фінансового кредиту

від 27 липня 2021 року № 41135 закінчився 27 серпня 2021 року, а тому з цього часу кредитор не мав підстав здійснювати нарахування відсотків, передбачених умовами договору. Вимоги позивача про стягнення таких відсотків, нарахованих після узгодженого строку, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» необхідно стягнути 761 грн у відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 10500 грн.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з цим, частиною третьою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, а тому витрати на правову допомогу необхідно зменшити до 5000 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 81, 89, 133, 137, 141, 178, 258, 263-265, 273, 274, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту від 27 липня 2021 року № 41135 у розмірі 4370 (чотири тисячі триста сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158) витрати зі сплати судового збору у розмірі 761 (сімсот шістдесят одна) грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація сторін:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», адреса розташування: вулиця Кирилівська, 82, офіс 7, місто Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42228158;

- ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Суддя О.С. Сініцина