Справа № 291/424/25

Провадження №3/291/306/25

ПОСТАНОВА

іменем України

08 травня 2025 року селище Ружин

Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Гарбарук І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №298874 від 13.04.2025 гр. водій ОСОБА_1  13.04.2025 о 00:14 год в с. Бистрик по вул. Центральна керував транспортним засобом  марки AUDI A6 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосування приладу «Драгер». Результат 2,08% проміле - позитивний. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.9а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду особи поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучений до матеріалів справи, і про який зазначено у самому протоколі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся.

Заслухавши пояснення присутнього учасника справи, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив таке.

У відповідності до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За протоколом про адміністративне правопорушення діяння ОСОБА_1 кваліфіковане за ч.1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджується:

1) протоколом про адміністративні правопорушення;

2) чеком приладу «Драгер» з показами 2,08 проміле алкоголю;

3) актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з відміткою про те, що він згідний з результатами;

4) відеозаписом події з нагрудних камер поліцейських;

5) довідкою про відсутність посвідчення водія.

Оскільки з наявних у справі матеріалів, в тому числі відеозапису події, не вбачається заперечень ОСОБА_1 проти проведення огляду на стан сп`яніння працівниками поліції на місці складення адміністративного матеріалу, а також його заперечень щодо результатів такого огляду, суддя дійшов висновку, що відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП не було підстав для проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час складання протоколу, оскарження таких дій та його результатів, порушень норм ст.266 КУпАП судом не встановлено та матеріали справи не містять.

Відеозйомка працівниками поліції проводилась відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», за допомогою нагрудного реєстратора, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735.

Досліджений в судовому засіданні відеозапис повністю підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Варто зауважити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).

Обставин, що обтяжують правопорушення, суддя не вбачає, пом`якшуючою обставиною є щире каяття.

Водночас, як вбачається з повідомлення ВПД №2 Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області від 15.04.2025 року (474667), відповідно до якого інформація щодо отримання посвідчення водія гр. ОСОБА_1 відсутня.

У пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року роз`яснено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Так, згідно зі ст. 13 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до п.1.10 ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 1.10.2001р. №1306, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі .

Таким чином конструкція зазначених правових норм передбачає дві обов`язкові ознаки у їх невід`ємному зв`язку, які характерні для категорії «водіїв» керування транспортним засобом і наявність посвідчення водія.

З аналізу наведених норм та обставин справи слідує, що ОСОБА_1 під час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не був водієм в розумінні Правил дорожнього руху України, оскільки не був наділений спеціальним правом керування транспортним засобом, а тому останнього неможливо позбавити такого права).

При накладенні стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень на транспорті, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Приймаючи таке рішення суддя також враховує, що згідно встановлених обставин, показник алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 2,08 проміле, що більше ніж у 10 раз перевищує встановлену максимально допустиму норму в 0,20 проміле. Вказане на думку судді, свідчить про підвищену небезпеку стану водія  ОСОБА_1 для учасників дорожнього руху.

Отже, враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Так,  ОСОБА_1  є учасником бойових дій, тому підлягає звільненню від сплати судового збору (копія посвідчення від 20.01.2021 серії НОМЕР_2 ).

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Інформацію щодо рахунку для сплати штрафу можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://rg.zt.court.gov.ua/sud0622/ в розділі "Громадянам" - "Сплата штрафів" «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук