Справа №127/13165/19

Провадження №1-кп/127/390/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року                 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_4 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018020010004570 від 22.11.2018, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 . Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_9 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.11.2018 ОСОБА_9 обрано запобіжних захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави, яка була сплачена та ОСОБА_9 було звільнено з під варта з покладенням обов`язків. Ухвалою суду від 24.03.2021 року на ОСОБА_9 покладено обов`язки за заставою строком до 24.05.2021 року. Однак, у зв`язку з порушенням вимог застосованого запобіжного заходу, а саме вчинення нового кримінального правопорушення, до ОСОБА_9 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави. Таким чином, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_9 схильний до вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, оскільки не зважаючи на його викриття продовжує вчиняти однотипні кримінальні правопорушення, а тому існують підстави для продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_9 у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Захисник ОСОБА_7 з приводу заявленого прокурором клопотання покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_8 з приводу клопотання прокурора покладався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу та його продовженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що у вказаному кримінальному провадженню на даний час триває судовий розгляд в якому ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, зокрема у вчиненні особливо тяжкого, умисного, корисливого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинених організованою групою.

ОСОБА_9 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Після чого, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави, яка була сплачена, в зв`язку з чим обвинувачених було звільнено з під варти з покладенням обов`язків визначених ст. 194 КПК України. Однак, не зважаючи на наявність даного кримінального провадження ОСОБА_9 31.03.2021 року, було оголошено підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в межах якого відповідно до ухвали слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На переконання суду, є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_9 може переховуватись від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки йому було оголошено підозру в межах іншого кримінального провадження, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_9 немає достатніх соціально-стримуючих факторів, оскільки обвинувачений не працевлаштований, немає постійного законного джерела доходу.

Враховуючи зазначені обставини суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а тому підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який відсутні, дані обставини свідчать про те, що в задоволені клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт слід відмовити, а клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підлягає задоволенню, тому ОСОБА_9 слід продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Керуючись ст. ст. 7, 132, 176, 182, 184, 194, 370, 372, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на шістдесяти днів, з 08 травня 2025 року до 06 липня 2025 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Судді: