Справа№346/1706/25

Провадження № 2/938/222/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 травня 2025 року                                                        селище Верховина

       Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М., розглянувши матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з іноземця за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

До Верховинського районного суду Івано-Франківська області за підсудністю на підставі ухвали судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.04.2025 року поступили матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з іноземця за договором позики.

Вивчивши матеріали позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до вимог п.п.4,9 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

У позовній заяві позивачем вказано ціну позову 208 269,96 гри вень та заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 208 269,96 гривень, яка складається з 179311,20 гривень – сума позики, 21 517,344 гривень – інфляція, 5379,333 гривень – 3% річних, 2062,08 – судовий збір.

Таким чином, позивачу слід зазначити ціну позову, яка визначається сумою грошових коштів, яка підлягає стягненню та визначити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, а також окремо зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, в тому числі сплачений судовий збір.

Також у позовній заяві відповідачем вказано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку Бельгії, тобто у даній справі є присутнім іноземний елемент, тому вирішення спору між сторонами в судових органах України необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням вимог ЦПК України та інших законів України.

За правилами частин 1, 2 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

У ст. 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

В рамках Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 01.03.1954 року Україна має отримувати допомогу від таких країн як Аргентина, Австрія, Білорусь, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Китай (адміністративна область Макао), Хорватія, Македонія, Кіпр, Чехія, Данія, Єгипет, Фінляндія, Франція, Германія, Угорщина, Ізраїль, Італія, Японія, Латвія, Люксембург, Марокко, Нідерланди (королівство у Європі), Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Суринам, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Вірменія, Ватикан, Киргизія, Ліван, Молдова, Росія, Узбекистан.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації від 27.06.2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.07.2008 року № 573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи у суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

У п. 2.3 розділу ІІ вищевказаної Інструкції закріплено, що доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

Крім того, згідно зі ч. 1 ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Таким чином, саме на позивача покладається обов`язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони надсилаються судом у порядку повідомлення, визначеного вказаною Інструкцією.

Враховуючи такі приписи цивільного процесуального законодавства, суд зобов`язаний забезпечити відповідача інформацією про порушення в суді на території України справи щодо нього, про дату, час і місце судового розгляду справи, про суть позовної вимоги, тощо. З цією метою суд має вручити відповідачу через Міністерство юстиції України та Міністерство юстиції Бельгії копії відповідних документів з перекладом на державну мову запитуваної Сторони (французька, німецька) або англійську.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не долучено належним чином засвідчений переклад позовної заяви та доданих до неї документів на офіційну мову договірної сторони для вручення відповідачу та проведення окремих процесуальних дій на території Бельгії.

Також позивачем до позовної заяви долучено розписку відповідача на іноземній мові, однак офіційний переклад її на державну мову України, якою ведеться судочинство в Україні, а саме українську мову, не долучено.

       Також  у ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачені загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом. Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається згідно з ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", відповідно до якої суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом , якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення.

Окрім того, в ч. 10 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Звертається увага, що до матеріалів позовної заяви долучено виписку з погосподарської книги №1 на 2016-2023 роки Яблуницького старостинського округу Білоберізької сільської ради від 31.01.2025 року №58, в якій зазначено, що гр. ОСОБА_2 належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, з даної виписки з погосподарської книги неможливо ідентифікувати особу, яка зазначена в даній виписці, оскільки в ній вказано тільки прізвище, ім`я та по батькові особи – ОСОБА_2 , але не зазначена хоча б дата її народження та при наявності РНОКПП. При цьому звертається увага, що в борговій розписці, долученій до позовної заяви, вказано - « ОСОБА_3 », тобто як ОСОБА_2 .

Вищевказане унеможливлює ідентифікувати особу, якій належить житловий будинок на території Верховинського району Івано-Франківської області, як відповідача по даній справі.

Також, ч. 5 ст.177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163:2020), який прийнято та набрано чинності на підставі наказу Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 р. № 144 з 2021-09-01.

Відповідно до вказаного пункту 5.26, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Приклад: «Згідно з оригіналом Менеджер із персоналу Особистий підпис Власне ім`я ПРІЗВИЩЕ Дата Відбиток печатки». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Оглянувши матеріали справи, суддею встановлено, що позивачем до позовної заяви надані копії документів, які не засвідчені ним належним чином.

Крім того, у позовній заяві позивач просить накласти арешт на майно для забезпечення позову з приводу чого слід зазначити, що відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, позовна заява та заява про забезпечення позову подаються до суду окремими процесуальними документами, за кожен з яких сплачується судовий збір.

У ч.ч. 1 , 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк на усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення боргу з іноземця за договором позики - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення йому копії ухвали.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 Наталія ЧЕКАН