ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 травня 2025 року                                Чернігів                              Справа № 620/2046/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді                                                                             Тихоненко О.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Комунальне підприємство “Теплокомуненерго” Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,   

                                                  У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Комунальне підприємство “Теплокомуненерго” Чернігівської міської ради (далі – третя особа), в якому просить:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, стосовно застосування коригуючого коефіцієнта у рахунках пільгових компенсаційних виплат на оплату наданих послуг теплової енергії централізованого опалення ОСОБА_1 протиправними;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.01.2022 перерахунок та виплату 100% відсоткових пільгових компенсаційних виплат ОСОБА_1 на оплату наданих послуг теплової енергії централізованого опалення, з урахуванням соціального норматива, визначеного Постановою КМУ № 409 від 06.08.2014 року “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування” на використання теплової енергіїї-0,0383Гкал. на 1 кв. метр опалювальної площі на місяць в опалювальний період, згідно установлених норм на опалювальну площу, визначених статтею 13 Закону України № 3551-Х11 від 22.10.1993 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме на 31,5 кв. метр опалювальної площі, без застосування у розрахунках коригуючого коефіцієнта.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що нарахування компенсації монетизованих пільг на оплату послуг постачання теплової енергії йому, як особі з інвалідністю внаслідок війни із 100% відсотковою пільгою повинно бути без застосування коригуючого коефіцієнта, а саме таким: 0.0383Гкал (норма тепла на 1 кв.метр)* 31,5кв.метра (норма житла на опалювальну площу)* 1598,94 грн (тариф)=1929,04 грн (щомісячно в опалювальний період). Позивач вважає помилковим використання відповідачем коригуючого (поверхового) коефіцієнту при розрахунку монетизованих пільг ветеранам війни. Коригуючий коефіцієнт, як вважає позивач, за своєю природою повинен закладатись для розрахунків розміру витрат (палива, електроенергії, газу, теплоенергії та інше) на теплову енергію надану користувачу і повинен закладатись у тарифах наданих послуг, а не для нарахування грошових компенсаційних сум монетизованих пільг для пільгової категорії населення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 05.03.2025, що підтверджується довідкою в матеріалах справи (а.с.57), однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався. При цьому, суд зазначає, що відповідачем згідно штампу на конверті подано відзив на позов 25.03.2025 без клопотання про поновлення процесуального строку на його прийняття, як наслідок поданий понад строк відзив не може бути прийнятий судом до уваги.

При цьому, суд зазначає про наявність в матеріалах справи відповіді на відзив.

Третя особа правом подачі пояснень не скористалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи, позивач є особою з інвалідністю 3 групи, в зв`язку з чим має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни.

Позивач є отримувачем пільги на оплату житлово-комунальних послуг, як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни за адресою АДРЕСА_1 .

Вважаючи, що відповідачем неправомірно застосовується коригуючий коефіцієнт у розрахунках компенсацій грошової монетизованої пільги за сплату послуг теплопостачання, позивач звернувся до відповідача з відповідним зверненням.

Листом від 08.10.2024 №14266-13589/Л-02/8-2500/24 відповідач роз`яснив позивачу механізм надання громадянам пільг у грошовій формі. Зазначено про нарахування пільги на оплату житлово-комунальних послуг як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни та повідомлено про здійснення перерахунку, нарахованої пільги у зв`язку зі зміною тарифу по послузі з постачання електричної енергії з червня 2024 року - 1182,31 грн (щомісячно, на неопалювальний період) та 2364,95 грн (щомісячно, на опалювальний період з 16 жовтня до 15 квітня включно), у тому числі послуга з централізованого теплопостачання: за постачання теплової енергії - 43,3 кв.м (опалювальна площа) х 0,0383 Гкал х 0,446 (коефіцієнт) х 1598 94 грн (тариф) 1182,64 грн (щомісячно, на опалювальний період - з 16 жовтня до 15 квітня включно).    

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування коригуючого коефіцієнта у розрахунках пільгових компенсаційних виплат на оплату наданих послуг теплової енергії централізованого опалення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм надання громадянам у грошовій формі пільг регулюється Порядком надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі” (зі змінами, далі - Порядок).

Відповідно до пункту 6-1 Порядку у разі зміни обставин, що впливають на розмір пільг, проводиться перерахунок розміру пільг з місяця виникнення таких обставин.

У разі необхідності проведення перерахунку пільг за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування” від 06.08.2014 №409 (далі - постанова № 409) визначені соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 2 постанови № 409 встановлено соціальну норму житла, в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату житлово- комунальних послуг, зокрема, для: - оплати комунальних послуг - послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення, з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 постанови № 409 установлено соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, зокрема: для послуги з постачання теплової енергії (для потреб індивідуального опалення) у разі використання теплової енергії для централізованого або автономного опалення - 0,0383 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.

Для громадян, які використовують теплову енергію (для потреб централізованого або автономного опалення), природний газ або електричну енергію (для індивідуального опалення), опалювальний період для надання пільг та субсидій установлюється з 16 жовтня до 15 квітня включно.

При цьому абзацом сьомим підпункту 8 пункту 3 Постанови № 409 встановлено, що залежно від особливостей регіонів та типу будівель соціальні нормативи користування комунальними послугами, встановлені підпунктом 1 цього пункту, визначаються з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів згідно з додатками 1 і 2.

Додатком 2 до Постанови № 409 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №807) коригуючий коефіцієнт для розрахунку розміру витрат теплової енергії для централізованого або автономного опалення для будівель на 5 і більше поверхів у розмірі встановлено на рівні 0,446 для Чернігівської області.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи позивачу здійснено перерахунок нарахованої пільги у зв`язку зі зміною тарифу по послузі з постачання електричної енергії з червня 2024 року - 1182,31 грн (щомісячно, на неопалювальний період) та 2364,95 грн (щомісячно, на опалювальний період - з 16 жовтня до 15 квітня включно), у тому числі послуга з централізованого теплопостачання: за постачання теплової енергії - 43,3 кв.м (опалювальна площа) х 0,0383 Гкал х 0,446 (коефіцієнт) х 1598,94 грн (тариф) = 1182,64 грн (щомісячно, на опалювальний період - з 16 жовтня до 15 квітня включно).

Отже, розмір пільги у грошовій формі обчислено згідно з чинним законодавством.

Суд зазначає, що Постанова № 409 є чинною, не скасовувалась та у встановленому Законом порядку неконституційною не визнавалась, відповідно її положення є обов`язковими для застосування, зокрема, щодо врахування коригуючих коефіцієнтів.

Стаття 6 Конституції України, закріплюючи одну з найважливіших засад правової держави принцип поділу влади, одночасно визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Відповідно до статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України, зокрема, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення забезпечує проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України.

Відповідно до частин першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України у сферах соціальної політики, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій: забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян; забезпечує розроблення та виконання державних програм соціальної допомоги, вживає заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладів соціального захисту осіб з інвалідністю, пенсіонерів та інших непрацездатних і малозабезпечених верств населення.

Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

У статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» терміни вжито у таких значеннях: державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій; соціальні норми і нормативи - показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою: визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України; визначення пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах та фінансових ресурсів для їх реалізації; визначення та обґрунтування розмірів видатків Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, соціальних фондів на соціальний захист і забезпечення населення та утримання соціальної сфери.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

У частині першій статті 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних, послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.

До їх числа відносяться: гранична норма оплати послуг з утримання житла, житлово-комунальних послуг залежно від отримуваного доходу; соціальна норма житла та нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам; показники якості надання житлово-комунальних послуг.

Таким чином, Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями вирішувати питання щодо встановлення державних соціальних стандартів та нормативів у сфері житлово-комунальних послуг.

Проект змін до Постанови № 409 щодо впровадження коригуючих коефіцієнтів було погоджено з усіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади та соціальними партнерами, а саме: Міністерством соціальної політики України, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерством фінансів України. Та, як зазначено вище, державні соціальні нормативи у сфері житлово- комунального обслуговування встановлюються Кабінетом Міністрів України, а 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надається особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам тільки в межах середніх норм споживання та на встановлену площу житла.

Відтак твердження позивача про зменшення його соціальної пільги встановленої законом внаслідок врахування коригуючого коефіцієнта є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, стосовно застосування коригуючого коефіцієнта у рахунках пільгових компенсаційних виплат на оплату наданих послуг теплової енергії централізованого опалення ОСОБА_1 протиправними; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.01.2022 перерахунок та виплату 100% відсоткових пільгових компенсаційних виплат ОСОБА_1 на оплату наданих послуг теплової енергії централізованого опалення, з урахуванням соціального норматива, визначеного Постановою КМУ № 409 від 06.08.2014 року “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування” на використання теплової енергіїї-0,0383Гкал. на 1 кв. метр опалювальної площі на місяць в опалювальний період, згідно установлених норм на опалювальну площу, визначених статтею 13 Закону України № 3551-Х11 від 22.10.1993 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме на 31,5 кв. метр опалювальної площі, без застосування у розрахунках коригуючого коефіцієнта.

Стосовно інших посилань позивача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Комунальне підприємство “Теплокомуненерго” Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Комунальне підприємство “Теплокомуненерго” Чернігівської міської ради (вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44819434).

Повне судове рішення складено 07.05.2025.

Суддя                                                                                                    Оксана ТИХОНЕНКО