ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/1930/25

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

08 травня 2025 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір за 1 (одну) вимогу немайнового характеру, тобто 1816,80 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ((3028,00 грн*0,4)*150%).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору.

Зазначена обставина також підтверджується Актом Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року № 489 про те, що при реєстрації апеляційної скарги по справі № 320/1930/25, яка надійшла від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, виявлено недоліки, а саме: відсутня копія платіжної інструкції про сплату судового збору.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи 21 березня 2025 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до частини 5 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 7 статті 18 КАС України встановлено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з частиною 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак відлік строку на апеляційне оскарження починається з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету, й у суду першої інстанції відсутній обов`язок щодо вручення вказаного судового рішення в паперовій формі.

Здійснивши за допомогою функціоналу Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» витребування електронної справи, яка формувалася судом першої інстанції, встановлено, що у вкладці «Статус доставки в ЕС» рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 320/1930/25 міститься запис щодо доставки рішення Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві із заповненою інформацією «Дата встановлення статусу» 22.03.2025 о 04:40 год. з відміткою «Доставлено».

Відтак, строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року закінчився 21 квітня 2025 року.

Разом з цим, апеляційну скаргу Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було подано лише 01 травня 2025 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, вказаною особою заявлено клопотання про поновлення строку, де зазначено, що дану апеляційну скаргу подано з пропуском строку у зв`язку з введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану на усій території України, та, як наслідок, об`єктивної неможливості подати апеляційну скаргу у визначені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону.

Верховний Суд в ухвалі від 19 вересня 2024 року у справі № 440/16664/23 звернув увагу, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Щодо вказаних Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві причин пропуску строку на апеляційне оскарження та підстав для його поновлення, а саме військова агресія Російської Федерації проти України, слід зазначити, що вказані твердження є безпідставними та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку, оскільки вказаною особою не надано обґрунтованих пояснень та не зазначено, які саме обставини, труднощі, що пов`язані з організацією роботи Шостого апеляційного адміністративного суду в умовах воєнного стану, стали перешкодою, унеможливлювали подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у строк встановлений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також не повідомлено про події, труднощі, тимчасові обмеження в період дії правового режиму воєнного стану та про спричинені наслідки на роботу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, а також не надано доказів на підтвердження вказаного та, які б свідчили про неможливість подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції саме у даній адміністративній справі у встановлені законодавством строки.

Необхідно зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Враховуючи вищевикладене, були забезпечені умови, за яких Відповідач як суб`єкт владних повноважень не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля оскарження судового рішення у встановлені процесуальним законодавством строки.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22 та від 07 грудня 2022 року у справі № 400/1980/21.

Таким чином, клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строки - неповажними.

Додатково звертаю увагу, що згідно з п. 4 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з цим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано до апеляційної скарги належних доказів отримання рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року.

Згідно з ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали протягом якого має право:

- надати до Шостого апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору у розмірі 1816,80 грн, за наступними реквізитами: р/р UA638999980313171206081026007, отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, код бюджетної класифікації 22030101, __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- надати докази отримання рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року та звернутися із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначити підстави для його поновлення, а також надати докази на підтвердження вказаного.

У разі невиконання зазначених вище вимог у вище вказаний строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала/ судом буде вирішено питання про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя В.П. Мельничук