Справа № 2-а-52/2008 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2008 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області колегіальним складом суду в складі: головуючого судді Гудкова С.В.
суддів: Чередникова С.М., Матвієнко В.М.
при секретарі: Яценко Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Державного казначейства України, Полтавського обласного військового комісаріату, Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради, третя особа Лубенсько-Оржицький об”єднаний міський військовий комісаріат про визнання незаконною бездіяльності Міністерств та управлінь щодо проведення перерахунку разової грошової допомоги,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Державного казначейства України, третя особа Лубенсько-Оржицький об”єднаний міський військовий комісаріат про визнання незаконною бездіяльності Міністерств та управлінь щодо проведення перерахунку разової грошової допомоги .
Свій позов мотивував тим, що з 1998 року він має статус інваліда 2 групи і має пільги для ветеранів війни- інвалідів війни, відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Щорічно до 5 травня відповідачі йому повинні виплачувати допомогу в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком., але отримував значно менші суми. Так, у 1999 році йому було виплачено 20 грн, в 2000 - 40 грн., в 2001 - 40 грн., в 2002-100 грн., в 2003 - 100 грн., в 2004 - 160 грн., в 2005 - 330 грн, в 2006 -330 грн., в 2007 - 360 грн. Недонарахована і не виплачена сума складає 9116 грн.
На його звернення до відповідачів з заявою про перерахунок та виплату коштів, отримав відмови.
Просить суд визнати незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо проведення йому перерахунку разової грошової допомоги , як інваліду війни 2 групи .
Зобов'язати Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України, Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації зробити перерахунок розміру його разової грошової допомоги та виплатити йому, як інваліду війни 9116 гривень недоплачених коштів за 1999-2007 роки , списавши ці кошти з відповідного рахунку Державного казначейства України .
24.01.2008 року ухвалою Лубенського міськрайонного суду судом по справі залучено в якості співвідповідачів Полтавський обласний військовий комісаріат, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради.
В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, прохав його задовольнити .
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області в особі Бадун О.В., позов не визнала .
Представник Міністерства фінансів України надіслав до суду свої заперечення з клопотанням про розгляд справи в його відсутність , позовні вимоги позивача не визнає.
Представники Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, Лубенсько-Оржицький міського військового комісаріату, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, Полтавського обласного військового комісаріату в судове засідання не з”явились без поважних причин, про час, місце розгляду справи були повідомлені завчасно, належним чином, про що в матеріалах справи маються відповідні поштові повідомлення .
Відповідно до ст. 128 п.4 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідачів , на підставі наявних матеріалів, які є достатніми для прийняття рішення.
Заслухавши учасників процесу, з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Стаття 22 Конститутції України закріплює принцип гарантованості конституційних прав і свобод, забороняє при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 05 травня інвалідам війни 2 групи виплачується щорічна разова грошова допомога в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 28 ЗУ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, зі змінами, які вступили в силу з 01.01.2005 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення НОМЕР_1, виданого Полтавським обласним військовим комісаріатом (а.с.4), позивач ОСОБА_2є учасником бойових дій . В період з 1999 рік по 2007 рік включно Позивач отримав 1480 грн. щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги в розмірах, встановлених державою в порушення Конституції, діючих законів України, що перебуває за рамками усвідомлення нормальної людини і в сукупності зі станом здоров”я позбавляло його можливості своєчасного звернення до суду за захистом порушеного права, про порушення якого довідався у вересні 2007 році від сторонніх осіб, що дає суду право вважати його особою, що не пропустила строку звернення до суду.
У відповідності до вимог закону позивач повинен був отримувати :
за 1999 рік - 24,90 грн. х 8 = 199,20 грн. (мінус отриманого 20 грн.) = 179,20 грн.;
за 2000 рік - 30 грн. х 8 = 240 грн. (мінус отриманого 40 грн.) = 200 грн.;
за 2001 рік - 34 грн. х 8 = 272 грн. (мінус отриманого 40 грн.) = 232 грн.;
за 2002 рік - 47,3 грн. х 8 = 378,40 грн. (мінус отриманого 100 грн.) = 278,40 грн.;
за 2003 рік - 47,3 грн. х 8 = 378,40 грн. (мінус отриманого 100 грн.) = 278,40 грн.;
за 2004 рік - 50 грн. х 8 = 400 грн. (мінус отриманого 160 грн.) = 240 грн.;
за 2005 рік - 332 грн. х 8 = 2656 грн. (мінус отриманого 330 грн.) = 2326 грн.;
за 2006 рік - 359 грн. х 8 = 2872 грн. (мінус отриманого 330 грн.) = 2542 грн.
за 2007 рік - 400 грн. х 8 = 3200 грн. (мінус отриманого 360 грн.) = 2840 грн.
Всього йому недоплачено разової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи в розмірі 9116 гривень .
За обставин, коли звуження існуючих прав і свобод заборонено Конституцією, дії держави щодо виплати одноразової допомоги в менших розмірах, від тих які були раніш встановлені законом, призупинення таких виплат, є незаконними, а тому позовні вимоги слід задовольнити.
Доводи відповідачів про те, що виплату такої допомоги слід провадити в межах бюджетних асигнувань суд не може прийняти до уваги, оскільки обмеження соціальних виплат учасникам війни протирічить вимогам Конституції та Законів України.
Приймаючи до уваги, що Головним розпорядником коштів по виплаті допомоги учасникам війни до Дня Перемоги є Міністерство праці і соціальної політики України, яке не має особистих коштів для задоволення вимог позивача і дані кошти слід запозичити з Державного бюджету України, суд вважає за необхідним покласти обов'язок по виділенню коштів на Міністерство фінансів України з послідуючим перерахуванням їх розпорядникам цих коштів, зобов'язавши Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації виплатити їх позивачу.
З урахуванням вищевикладеного, перебуваючи в межах заявлених позивачем вимог, суд вважає, що його позов слід задовольнити частково, віднісши судові витрати за рахунок держави.
Керуючись ст.22 Конституції України, ст 13 ЗУ „Про статус ветеран війни, гарантії їх і соціального захисту”, ЗУ „Про пенсійне забезпечення”, ст.28 ЗУ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 10, 11, 12, 86, 128, 158 -163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо проведення перерахунку щорічної грошової допомоги ОСОБА_2, як інваліду війни 2 групи .
Зобов'язати Міністерство фінансів України шляхом списання коштів з відповідних рахунків Державного казначейства України виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики України Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації для виплати ОСОБА_2 недосплачену щорічну грошову допомогу до Дня Перемоги інваліда війни 2 групи в сумі 9116 гривень за 1999-2007 роки включно.
Зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_2 одержані на його ім'я недосплачену щорічну грошову допомогу до Дня Перемоги інваліда війни 2 групи в сумі 9116 гривень за 1999-2007 роки включно.
Позовні вимоги до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради, Полтавського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Головуючий : суддя Лубенського міськрайонного суду Гудков С.В.
Судді Лубенського міськрайонного суду Волювач О.В.
Матвієнко В.М.