Справа №22-7531/2006 Категорія-21
Суддя 1- інстанції- Кошева О.А. Доповідач- Єлгазіна Л.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 вересня 2006 року Донецьк
Апеляційний суд Донецької області Головуючого-судді-Новікової Г.В. Суддів-Азевича В.Б., Єлгазіної Л.П. При секретарі- Писаревій Ю.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування- від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально- Міському районі м. Горлівка Донецької обл. та ОСОБА_1 на рішення Центрально Міського районного суду м.Горлівка Донецької обл. від 13 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівка Донецької обл.. „Про відшкодування моральної шкоди заподіяної умовами виробництва "
ВСТАНОВИВ:
10.07.2006 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівка Донецької обл.. на рішення Центрально -Міського районного суду м.Горлівка Донецької обл. від 13 червня 2006 року, в якій просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення про відмову позивачу в позові, відповідно до вимог ст..34,29, 21,28 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності."
На їхню думку Законом України „ Про державний бюджет України на 2006рік" зупинено дію ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності." з 1.01.2006р. Порушені норми процесуально права - ст. 10,213 ЦПК України, позивач не надав висновків про негативні зміни в його емоційному стані.
Позивач ОСОБА_1 також приніс апеляційну скаргу, посилається на те, що тривалий час знаходиться в стані емоційного стресу у зв,язку з ампутацією ноги, вважає стягнуту на його користь суму у відшкодування моральної шкоди замалою. / позивач уточнив свою скаргу у судовому засіданні апеляційного суду/
Рішенням Центрально - Міського районного суду м.Горлівка Донецької обл..від 13 червня 2006року - позов гр. ОСОБА_1 був задоволений частково, з відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань в Центрально - Міському районі м. Горлівка Донецької обл. було стягнуто на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 17 тисяч гривень.
Заслухавши суддю- доповідача, пояснення представника ФОНДУ соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, та позивача, які просили -задовольнити апеляційну скаргу, та скасувати рішення суду, як таке, що що постановлене з порушенням вимог матеріального закону; перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити.
Судом встановлено , що ОСОБА_1 працював на шахті ім.Ю.Гагаріна. При виконанні трудових обов,язків 17.04.2001р. з ним трапився нещасний випадок, висновком МСЕК від 16.09.2002р. йому встановлено 70% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності безстроково.
В зв,язку з втратою працездатності йому була заподіяна моральна шкода, яку він оцінив у 66 400гр., бо постійно відчуває фізичний біль, погано спить, став дратівливий , чим обмежений у спілкуванні, що визиває страждання , періодично знаходиться на стаціонарному лікуванні як наслідок травми, чим порушено його життєдіяльність.
Рішенням суду від 13.06.2006року позов ОСОБА_1 - задоволений частково, з відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань в Центрально -Міському районі м. Горлівка Донецької обл. було стягнуто на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 17 000гр.
___ . Трудове каліцтво, яке. сталося, з позивачем, відповідно до ч.2 ст.13 Закону
є страховим випадком з настанням якого відповідно до п. „є" п.1.ч.1 ст. 21 Закону зобов"язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу, полягає в моральних стражданнях у зв"язку з пошкодженням здоров"я, порушенні нормальних життєвих зв"язків, внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, його власними поясненнями, дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, актоми розслідування нещасного випадку НОМЕР_1, довідками МСЕК, витягами з історії хвороби.
Зазначені доводи були враховані місцевим судом і свідчать про те, що у зв"язку із трудовим каліцтвом у позивача на підставі вимог ст.. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" - виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 37.01.2004р. №1-рп І у відповідності зі ст..23 ,1167 ЦК України - моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві складається з фізичного болю або душевних страждань, які він відчуває у зв"язку з каліцтвом.Ушкодження здоров"я спричинене потерпілому під час виконання трудових обов"язків , незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку настання каліцтва, потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання, чим спричинені робітнику, який не втратив професійну працездатність. Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.
Відповідно до ч.З ст.34 Закону , - висновок МСЄК про встановлення наявності чи відсутності спричиненя моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов"язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.
Згідно роз"яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненями, розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
При визначені розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст.. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя. Апеляційний суд враховує, що позивач має високий відсоток втрати професійної працездатності і бере до уваги, що травму позивач отримав у стані алкогольно сп,яніння .
Відповідно до ст.. 77 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" ст..77 зупинена дія / в частині відшкодування моральної шкоди / п.е п. 1 ч. 1 ст21, ч.З ст.28 ч.З ст.34 „ Закону України „Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності."
Але згідна, до. ст..8 Конституції України -в Україні визнаєхься і діє принцип
верховенства права. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Правовідносини виникли до набрання чинності вказаного Закону.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги позивача та відповідача суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України Апеляційниц суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої іестанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.. 304 п.1 , 307, 308, 313 п.1, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівка Донецької обл. - відхилити.
Рішення Центрально Міського районного суду м.Горлівка Донецької обл. від 13 червня 2006 року - залишити без змін .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий-
Судді-