Справа№22-1446ас Категорія 36
Головуючий 1 інстанції Безрученко Ю.О. Доповідач Ювченко Л.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ЮвченкоЛ.П
Суддів :Бабенко П.М.,Сукманової Н.В.
При секретарі: Тума О.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 21 червня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації м.Макіїївки про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення,
Заслухавши суддю-доповідача,пояснення по справі,перевіривши матеріали справи,суд апеляційної інстанції, -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з щорічної допомоги на оздоровлення за період 2001-2004 років, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,перебуває на обліку у відповідача як інвалід 3 групи, має право на підставі ст. 48 Закону України " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи " на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Відповідачем виплати провадяться по 21.50 грн. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, яка суперечить Закону України " Про статус та соціальний „захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи. "
Вважає, що виплата допомоги повинна розраховуватися з мінімальної заробітної, плати на момент виплати, Загальна сума заборгованості становить 3 322грн.Просив стягнути заборгованість та в подальшому провадити виплати на оздоровлення у відповідності до вимог ст. 48 Закону України " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".
Постановою Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 21 червня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та постановити нове, яким задовольнити його вимоги, посилаючись на те, що судом при розгляді справи порушено вимоги матеріального права.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на те, що виплати, розмір яких пов'язаний з мінімальною заробітною платою, проведено в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Компенсаційні виплати вказаній категорії осіб проводилися на підставі постанови Кабінету Міністрів України №836 від 28 липня 1996 р. Вважає такий порядок виплат незаконним..
Апеляційний суд вважає, що скарга позивача не підлягає задоволенню.Суд першої інстанції всебічно з"ясував обставини справи,постановив обґрунтоване рішення. При розгляді справи судом було встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на, Чорнобильській АЕСДнвалід 3 групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".Йому передбачена щорічна компенсація на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних розмірів зарплати.Але, Законами України „Про Державний бюджет України" на поточні роки (тобто 2000-2004 рр.) не передбачені витрати на компенсаційні виплати у розмірі, на якому наполягає позивач.
Щорічна компенсація на оздоровлення, позивачу у розмірі 21,50грн, виплачувалась позивачу вчасно і в повному розмірі.
Постановляючи рішення,суд першої інстанції врахував,що відповідно до ст. 62 названого * Закону, застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх, відомчої, підпорядкованості та форм власності. Ст. 63 зазначеного Закону, фінансування витрат, пов'язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Вказані норми Закону не суперечать Конституції України, оскільки ст. 95 Конституції передбачено, що тільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ст. 116 Основного Закону, розроблення проекту закону про Державний бюджет України віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, а відповідно до ст. 117 Конституції України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими для виконання.
Крім того,фінансування видатків Фонду здійснюється Державним казначейством у межах наявних фінансових ресурсів шляхом переказу коштів територіальним управлінням Державного казначейства на підставі поданого Міністерством надзвичайних ситуацій розподілу коштів Фонду. Перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків . Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансується з Фонду, затверджується Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд першої інстанції перевірив доводи сторін і ухвалив постанову відповідно до діючого законодавства. Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права,підстав для її скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 198,199,200;206 КАС України,
Суд апеляційної інстанції,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Гірницького районного суду Донецької області від 21 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.