Справа № 2-39 /08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 квітня 2008 року                                                                    м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

 головуючого судді:    Ротаєнко Д.С.,

 при секретарі:             Пугач В.І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про зобов»язання не чинити перешкод у користуванні майном, відшкодування моральної  шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про припинення дій, які порушують право, відшкодування моральної шкоди,

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2про зобов»язання не чинити перешкод у користуванні майном, відшкодування моральної  шкоди відмовити повністю.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1про припинення дій, які порушують право, відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя :                                                                 Д.С.Ротаєнко

Справа № 2-39 /08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 квітня 2008 року                                                                    м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

 головуючого судді:    Ротаєнко Д.С.,

 при секретарі:             Пугач В.І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про зобов»язання не чинити перешкод у користуванні майном, відшкодування моральної  шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про припинення дій, які порушують право, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

            Позивач ОСОБА_1. 15.01.2008 року звернувся в суд із позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування моральної шкоди. Підставою свої вимог вважає, те що вона, ОСОБА_1, є власником кафе - бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» та магазину, які знаходяться в АДРЕСА_1, що підтверджує свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ від 9.12.2005 року. 27.09.2005 року вона зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджує свідоцтво про державну реєстрацію серія ВОО № 700944. Відповідачка, ОСОБА_2. створює перешкоди у користуванні кафе - баром «ІНФОРМАЦІЯ_1», зокрема вчиняє скандали, перешкоджаючи нормальній роботі закладу. Підставою своїх вимог вважає перевищення допустимого рівня шуму в кафе - барі. З цього приводу Монастирищенською районною санітарно - епідеміологічною станцією були проведені заміри рівнів шуму. Відповідно до проведених замірів при максимально включеній апаратурі в кафе - барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» максимальні рівні в квартирі, де проживає відповідачка становили 40 дБА при допустимому 55 дБА. Відповідно до ст. 42 Конституції України - кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, ст. 8 Конституції України передбачено право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина. Відповідачка не лише не звертається зі скаргами до найрізноманітніших інстанцій, але й особисто приходить до кафе - бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», вчиняє сварки з працівниками закладу. Постійно дзвонить на стаціонарний телефон кафе-бару, вимагає припинити використання аудіоапаратури, нарікає на шуми, які нібито доносяться із кафе - бару. Такими діями відповідачка зриває нормальне функціонування закладу. Відповідачка погрожувала їй та членам її родини. Висловлювалася в її адресу нецензурними словами, принижуючи її честь та гідність. Через дані обставини вона переживала емоційний стрес. Погіршився її загальний стан здоров»я. Постійними скандалами відповідачка унеможливлює нормальне функціонування кафе - бару і як наслідок отримання прибутку. Вона має сплачувати податки, виплачувати заробітну плату робітникам. Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Просить зобов'язати відповідача не створювати перешкоди у користуванні кафе - баром «ІНФОРМАЦІЯ_1» та стягнути моральну шкоду в сумі 1500 гривень.  Заявою від 04.04.2008 року позивач уточнила позовні вимоги, просить зобов”язати відповідача не перешкоджати функціонуванню кафе-бару “ІНФОРМАЦІЯ_1”, який знаходиться в АДРЕСА_1, шляхом вчинення сварок з персоналом закладу та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 1500 гривень. 

            У попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 надала суду заперечення на позов, відповідно до якого у позовній заяві позивача вказується, що вона створює перешкоди у користуванні кафе - баром, зокрема, постійно дзвонить на стаціонарний телефон кафе - бару, вимагає припинити використання аудіоапаратури, нарікає на шуми, вчиняє скандали, скаржиться в різні інстанції, перешкоджає нормальній роботі закладу, вважаючи, що в кафе - барі перевищуються допустимі рівні шуму, а також висловлювалась в адресу позивача нецензурними словами. Позов вважає безпідставним і необґрунтованим та заперечує проти нього з таких підстав: вона є секретарем будинкового комітету і діє в інтересах всіх мешканців будинку, розташованого в м. Монастирище. Вона та інші мешканці вказаного будинку дійсно неодноразово звертались до органів місцевої виконавчої влади, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування з усними та письмовими скаргами на дії власників кафе - бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», які тривалий час порушують вимоги закону щодо захисту населення від впливу шуму. Однак, наявність таких скарг не може бути підставою для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки, таким чином захищає свої законні права та інтереси, а також права та інтереси інших мешканців будинку. Тим більше, що перевірки дійсно підтверджують факти порушення позивачем вимог закону, продовження гучної музики після 22 години. Позивач ОСОБА_1. не навела у своїй позовній заяві доказів вчинення нею будь - яких незаконних дій, зокрема, погроз чи нецензурної лайки на її адресу чи на адресу членів її родини, приниження її честі  чи гідності. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1. вважає незаконними і необґрунтованими, просить у їх задоволенні відмовити повністю. 

            ОСОБА_2. 4.02.2008 року, як відповідач по первісному позову  звернувся в суд із зустрічним позовом до відповідача ОСОБА_1. про припинення дій, які порушують право, та відшкодування моральної шкоди. Підставою свої вимог вважає, те що вона проживає у квартирі № 88 на третьому поверсі багатоповерхового будинку, розташованого по вул. Леніна в м. Монастирище Черкаської області. На першому поверсі вказаного будинку розташований кафе - бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником якого є відповідач. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі Закон) жилий будинок відноситься до захищених об»єктів, в яких впродовж доби не повинні допускатися перевищення рівнів шуму, встановлених санітарними нормами. Такі дії відповідача грубо порушують її право на безпечні для здоров»я і життя умови побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище, передбачене ст. 4 Закону. Факти порушень відповідачем вимог Закону встановлені перевірками органів державної виконавчої влади, що підтверджується листами Монастирищенської районної ради Черкаської області від 12 січня 2007 року. Вона людина похилого віку, страждає на серцеві захворювання, тому незаконні дії відповідача негативно відображаються на загальному стані її здоров»я. Саме після протиправних дій відповідача та спілкування з ним вона неодноразово викликала швидку допомогу у зв'язку із різними погіршенням роботи серця, змушена була приймати ліки. Вказаними діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, розмір якої вона визначила у 10 000 гривень. На неодноразові прохання припинити порушення Закону та її прав відповідач не реагує. Більше того, очевидно, з метою психічного тиску не неї відповідач ОСОБА_1. звернулась до Монастирищенського районного суду Черкаської області з позовом про усунення перешкод у користуванні кафе - баром та стягнення із неї моральної шкоди. У зв»язку із цим, з метою захисту своїх законних прав та інтересів вона змушена звернутися до суду із зустрічним позовом. Обидва позови виникли із одних правовідносин, задоволення її позову може виключити повністю задоволення первісного позову ОСОБА_1., тому вважає доцільним їх спільний розгляд. Просить зобов'язати відповідача ОСОБА_1., припинити дії, які порушують її право на безпечні для здоров»я і життя умови побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище, стягнути моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень та судові витрати.  Заявою від 09.04.2008 року позивач ОСОБА_2. уточнила позовні вимоги, просить зобов”язати відповідача ОСОБА_1 припинити порушення вимог ч.3 ст.24 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” в частині заборони гучного співу і викриків, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму у нічний час із 22 до 8 години, припинити порушення вимог ч.3 ст.24 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” в частині перевищення встановлених санітарними нормами рівнів шумів, створюваних в приміщенні кафе-бару “ІНФОРМАЦІЯ_1” в ході виробничого процесу, зокрема, при використанні звуковідтворювальної апаратури в період з 8 до 22 години.

            Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилася, позов підтримала повністю, про що подала заяву  та про розгляд справи у її відсутність.    

            Представник позивача ОСОБА_1. - адвокат ОСОБА_3 в повному обсязі підтримав позовні вимоги позивача, так як вважає, що відповідачка вчиняє перешкоди позивачу користування її майном. Позивач є власником кафе. Посилання відповідачки, що шуми перевищують встановлені діючим законодавством допустимі рівні нічим не підтверджуються і є на 15 дБА меншими, тому вчинення скандалів, порушує право власника на користування її майном, нормальні умови роботи кафе та на отримання прибутку. Про вчинення скандалів відповідачем під час судового засідання вказували її ж свідки. Зустрічний позов ОСОБА_2. вважає таким, що не підлягає задоволенню, так як він є безпідставним, оскільки, проведені заміри шумів у кафе показали, що вони не перевищують встановлені законодавством межі. Про це складалися відповідними органами акти. Джерелом шуму, які заважають ОСОБА_2., є не лише музика з кафе, але і музика з автомобілів, ремонт у квартирах і т.п. Погрози і скандали, а також перешкоджання роботі кафе - бару “ІНФОРМАЦІЯ_1” підтверджуються показами свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5.,ОСОБА_6. Вважає, що позивач ОСОБА_2. не надала суду доказів того, що її захворювання пов”язані із шумами із кафе, так як вона хворіє з 1992 року. Просить позов ОСОБА_1. задоволити повністю, а в задоволенні позову ОСОБА_2. відмовити повністю.

            Представник позивача ОСОБА_7позов ОСОБА_1. підтримав та пояснив суду, що майже  кожний вечір відповідач ОСОБА_2. до 10 години вечора приходить особисто або телефонує у міліцію, чим перешкоджає нормальній роботі кафе.  Працівники міліції забрали музиканта під час виконання замовлення через її дзвінок по телефону. Відповідач телефонує і коли музика є, і коли її немає.  А коли немає музики у кафе, тоді ставить у під”їзді під двері магнітофон і музика грає по під»їзді. Просить зобов”язати припинити відповідачку вчиняти такі дії, оскільки, вона постійно телефонує то додому, то у кафе, викликає працівників міліції навіть тоді, коли музики  немає. Санепідемстанція проводила перевірки, але порушень допустимих рівнів встановлено не було. При будівництві кафе дотримувались усі вимоги проектної документації, яку розробив інститут, і бар приймався прийомною комісією. Без відповідності будівлі усім вимогам закону отримати право власності на бар неможливо. Коли саме телефонувала відповідач, сказати не може. Про це дадуть показання свідки. Власника кафе-бару ніхто не зобов”язував усувати порушення законодавства в частині шумів, оскільки, їх не було. При таких умовах вважає, що  працювати неможливо. Роботу кафе-бару перевіряли працівники міліції майже через день по дзвінку ОСОБА_2. Але будь-яких порушень ними встановлено не було. Музика грає в межах допустимих рівнів. Вважає, що музика може грати і  після 22 години, якщо це не перевищує встановлених законодавством рівнів шумів. Є дозвіл міської ради, що можна включати голосну музику до 22 години, а після 22 год тиху. Позивач ОСОБА_1. до будь-якої відповідальності з приводу перевищення допустимих рівнів шумів не притягувалась. Крім цього, у звуковідтворювальну апаратуру купили якийсь прилад, що він більше, ніж 40 дБА не грає. Рівень шуму у квартирах не більше 20 дБА. Особам, які проживають на 2 поверсі не чути, а відповідачу на 3 поверсі чути. Просить позов ОСОБА_1. задоволити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2. відмовити, так як він є безпідставний. Рішення Монастирищенського РВ УМВС, згідно якого порушується питання про притягнення ОСОБА_1.  до адмінвідповідальності оскаржується у судовому порядку на час розгляду даної справи, так як про наявність такого рішення дізналися із документів, які були подані до суду. На кафе є вся документація, усі дозволи, без яких би право власності не оформили. До 2005 року у вказаного кафе були інші власники, а тому за цей період його роботи позивач відповідати не може.

            Відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1. не визнала,  зустрічний позов підтримала повністю та  пояснила суду, що з 25.12.2001 року почалися їх незручності і муки, коли відкрили кафе. З цього часу систематично, до другої-третьої години ночі 1-2 рази в місяць грала музика. Були випадки, коли музика грала і до 3 годин ночі.  Вона телефонувала двічі ОСОБА_1 додому. Перший раз телефонувала о 22 годині 30 хвилин разом із ОСОБА_8. у кінці листопада 2006 року, коли прийшла з лікарні. Слухавку взяла позивач ОСОБА_1. і вона попросила її, щоб остання зателефонувала у кафе-бар, щоб виключили музику. Вона відповіла, що вони вже сплять і поклала слухавку. Приблизно через 2-3 тижні  вони повторно майже о 22 годині 30 хвилин з ОСОБА_8.  телефонували ОСОБА_1  Взяв слухавку її чоловік ОСОБА_7і сказав, що він тільки що з кафе і що у барі тихо та музика не грає. Дійсно ОСОБА_7 майже кожний вечір приїжджає до кафе і буває до 10 чи після 10 години вечора. Коли проводили заміри 23 березня 2006 року о 15 годині, комісія у неї була о 16 годині 20 хвилин. При цьому були  представники санепідемстанції ОСОБА_9, яка є родичем ОСОБА_1. Проводили заміри біля дверей, при цьому шуму не було чути. Вона поросила, щоб вони провели заміри коли  будуть у кафе відвідувачі. Але вони такого заміру не провели. Потім вона пішла до ОСОБА_9і сказала, щоб провели заміри коли живий звук, а не грає магнітофон. Вона ходила із скаргами і в районну раду, і в райдержадміністрацію,  і домовились, що коли буде шум, вона дзвонить ОСОБА_10( на той час - заступнику голови райдержадміністрації) і він збирає комісію, про що їх завчасно попереджає. Десь біля 9 години вечора, приїхали ОСОБА_10, ОСОБА_11.- начальник Житлокомунгоспу, ОСОБА_12- головний архітектор  і ОСОБА_9- працівник санепідемстанції і почали заміряти шум. Стук був сильний, але коли провели заміри, то вияснилось, що шуми в межах допустимого. Зокрема у неї у квартирі було 36-38 дБА. Ні першого, ні другого з актів вона не бачила. Шуми дальше продовжувались. В райдержадміністрації показали їй акт, що у неї шум в межах норми. Але коли вона взяла закон, то зрозуміла, що заміри були проведені не професійно, так як не було вказано яка саме апаратура. Вважає, що при проведенні замірів повинні були бути присутні обидві сторони як у неї в квартирі, так і в кафе. Цього зроблено не було. Крім цього, у акті записано, що заміри проводились 23 квітня  з 8 години вечора до 10 вечора, але фактично заміри проводились 24 квітня, так як  23   квітня у неї була швидка допомога і проводились заміри  з пів десятої до 11, але цього там не було вказано. Комісія у бар-кафе практично не заходила, заміри у кафе-барі зроблені не були, ніхто з “ІНФОРМАЦІЯ_1” у неї при проведенні замірів присутнім не був. 5 травня 2006 року гриміла музика, вона зайшла у кафе. Людей не було, був музикант ОСОБА_4. Вона йому показала, щоб виключив музику, але він відмовився. Вона  провела рукою по клавіатурі і виключився звук. Вона сказала, щоб він грав до 10 і ні одної хвилини більше. Він відповів, що у нього договір до 11 і виразився до неї нецензурно. Вона пішла до голови будинкового комітету і вони вирішили піти після 10 години у кафе-бар “ІНФОРМАЦІЯ_1”. Прийшли вони у кафе-бар після 10 години вечора. Людей було багато. Нічого не можна було почути, грала музика, всі танцювали. Коли побачили, що  зайшли люди, то притихли, але все одно нічого не було чути. Вона запитала, хто з них тут головний і їм показали на двері. Там сиділа ОСОБА_13 Вони їй сказали, що музика повинна бути до 10 години, а вже початок 11. Вони написали акт, вона розписалась, а ОСОБА_4. відмовився. На наступний день документи відправили у міліцію. Але міліція не відреагувала. Зверталися у міліцію, міську раду, райдержадміністрацію, санепідемстанцію, але ніхто нічого не робить. Міська рада взагалі відповіді не дала, міліція двічі дала відповіді, але вони їх не задовольняють, так як вважають, що працівники міліції повинні були скласти акт, а вони цього не зробили. У міській раді їй дали рішення, що дозволено музику до 23 год і контроль покладений на ОСОБА_14 і ОСОБА_15. ОСОБА_15 каже, що він вперше бачить цю постанову. А це вже був 2007 рік, коли вона йому її пред”явила. 5 травня 2006 року вимірювального приладу не було,  вони самі - жителі будинку склали акт, що музика грає після 10 години вечора і вона їм заважає. У 2007 році з ОСОБА_1взагалі не спілкувалася і в кафе не приходила.  У першому їх акті було встановлено, що у самому кафе є перевищення рівнів допустимих шумів. Шуми чути і коли музика грає, і коли виходять з кафе, і коли стільці переставляють, посуд складають. У неї - музики не чути, а лише стук. Коли працівники міліції забрали музиканта для дачі пояснень їй телефонували відпочиваючі і казали, що вона їм заважає відпочивати. Крім показів свідків і акту, складеного жителями будинку, інших доказів перевищення рівнів шуму у барі, суду надати не може, так як усі їй відмовляють. 16 січня приїжджали заміряти без десяти дев»ять і у неї чути не було. Провели заміри. Але в цей час у кафе грав магнітофон. А коли грає магнітофон, то у неї музики не чути. До санепідемстанції вона не зверталася письмово, а усно. Зустрічний позов підтримує повністю. Неодноразово викликала швидку після цих їх негараздів, за 5 місяців 15 раз зверталася до лікаря. Вважає, що серцеві напади пов”язані із тим, що у неї відсутній спокій, який їй необхідний, через постійні шуми. У неї стенокардія та ішемія серця, на обліку стоїть приблизно з 1992 року. Приступи були у 1992 році, а повторно у 2006 та 2007 роках. Крім “ІНФОРМАЦІЯ_1” є і інші заклади у їх будинку, але вони їм не заважають, а лише “ІНФОРМАЦІЯ_1”, бо він розміщений у їх під»їзді. Є інші магазини, але на них ніхто не скаржиться, бо у них немає шумів. Коли були заміри у кафе, було чути стукіт. Одного разу було, що хтось стукав па площадці 40-45 хвилин. Коли вона вирішила перевірити, хто це стукає, то виявила бездомного. Потім знову цей стукіт продовжувався і вона із сусідкою на початку одинадцятої обійшли свій під»їзд, сусідній під»їзд і не могли зрозуміти звідки цей стукіт. Потім звук зник. Сусідка сказала, що можливо це роблять відбивні у “ІНФОРМАЦІЯ_1”. Сусідка ходила до них сварилася і після цього вони почали робити їх трохи раніше ввечері, або вдень. Відбивні роблять тільки у “ІНФОРМАЦІЯ_1”. Вважає, що це не можуть бути сусіди, оскільки, 40 хвилин нікому не потрібно їх робити. Це не її здогадка, про це всі говорять, що це з “ІНФОРМАЦІЯ_1”. Безпритульного вони виявили у 2004 чи 2005 році. 27 лютого у барі почалося ходіння, переставляння стільців у 4 години ранку. Їй чути із кафе-бару : і ходіння на підборах,  і коли  включається сигналізація, сильно скриплять двері. Вона на третьому поверсі також чує як збирають і кладуть посуд. Висновку, що хвороби пов”язані із підвищенням рівня шуму на час розгляду справи надати суду не може. Акти, що чути музику до 9 поверху підписувала. Їздила на 9 поверх переконатись чи чути туди музику, але весь час там не була. Вона була у своїй квартирі. При складанні актів виходили з того, що якщо чути у неї на 3 поверсі, то чути і на 6, чути і на 9 поверсі, і вони це перевіряли. Як ходять інші люди по східцях під”їзду вона не чує, а чує лише як ходять працівники закладу і скриплять двері, як збирають посуду, ставлять її мити. Згідно закону вона має право на спокій. Вважає, що потрібно думати не лише про себе, і про заробітки грошей, але і про людей. Коли будували бар ніхто з жителями будинку не узгоджував, що там буде музика і спів. Звукоізоляцію у них не зробили і їм усе чути. Моральна шкода заподіяна їй тим, що від хвилювання, яке викликане шумами, у неї відбувається загострення хвороби.

            Представник відповідача ОСОБА_2. і позивача за зустрічним позовом адвокат ОСОБА_16 вважає позов ОСОБА_1. є безпідставним, так як його довірителька ніяким чином не порушувала і не порушує право власності ОСОБА_1., а лише захищає свої права на належні умови проживання та відпочинку. Вважає, що позивач ОСОБА_1. не надала належних доказів приниження ділової репутації кафе, вчинення скандалів і т.д., а тому вважає, що вказаний позов не підлягає задоволенню. Крім цього, вважає, що позов ОСОБА_2. підлягає повністю до задоволення, так як згідно діючого законодавства дозволяється шум лише до 22 години, а свідки як позивача так і відповідача підтвердили, що голосна музика грала спочатку до 23 години, а тепер до 22 чи до 23 години, що є порушенням закону на спокійні умови проживання. ОСОБА_2 хворіє і має право на спокійний відпочинок, а замість цього вона змушена затрачати зусилля для того, щоб припинити порушення її прав. Вважає, що розмір позову є розумним і справедливим, а тому підлягає задоволенню.  Вважає, що суд не може брати до уваги акт санепідемстанції, так як свідок ОСОБА_10 пояснив, що він не відповідає нормам діючого законодавства. Звернення ОСОБА_2. до правоохоронних органів не є порушенням прав позивача ОСОБА_1, а є правом ОСОБА_2., затвердженим Конституцією України. Також вважає, що ОСОБА_2. не може відповідати за дії працівників міліції.

            ОСОБА_17, допитана в якості свідка показала суду, що проживає по вул.Леніна. Музика грає постійно. Приходила вона до ОСОБА_2. і чула у неї у квартирі шуми знизу із кафе. Вона приходила двічі і чутно було, навіть як ходять. Це було у 2007 році. По східцях як ходять також чути, але ця ходьба відрізняється від ходьби у барі. Чути на 3 поверсі, як ходять по першому. У неї у квартирі до пів 9  музику сильно не чути, а лише як бумкає. Приходила до ОСОБА_2. до 22 години. Шуми чути і як ремонт роблять, і буває на 5 поверсі включають голосно музику, то добре чути. Не кожен день, але чутно. Коли хтось іде по східцях будинку, то чути у квартирі, якщо ідуть на підборах.

            Свідок ОСОБА_18 показав суду, що проживає в АДРЕСА_1 на 9 поверсі. ОСОБА_2. проживає на 3 поверсі. Вона  скаржиться, що їй знизу з першого поверху, де розташований розважальний заклад  заважає музика. Декілька разів вона йому про це говорила. Він  не відчував такого і сказав їй, що він такого не чув. Вона каже, що не кожен день, а коли вихідні дні, святки і т .д.  До нього часто долунає музика із гуртожитка, чути знизу рідко, бо він живе на 9 поверсі. Він їй сказав, що коли буде грати, то щоб покликала його. Вона якось прийшла і каже музика грає, він на площадці чув звуки ударника. Коли зайти у його квартиру, то не чути. А хіба що прислухатись, то чути. Минулого року біля 10 години ОСОБА_2. прийшла до нього і попросила піти до неї послухати у квартирі. Він прийшов і дійсно зайшов у квартиру - музика грає. Побув він декілька хвилин, вийшов чоловік ОСОБА_2 і сказав, що не може заснути. Роздався дзвінок і ОСОБА_2. почала говорити та дала йому слухавку, щоб послухав. Як виявилось, телефонували із кафе, хтось із відпочиваючих, і кажуть, чому ви не даєте відпочити, ми приїхали з Києва. А він їм відповів, що люди які працювали цілий день також хочуть відпочити. А особа жіночого роду запропонувала відпочити разом. Він відмовився і попросив зробити музику тихіше. У 2006 році, зимою підійшла до нього  ОСОБА_8- голова будинкового комітету, було чути музику і вони підписали акта. Після цього вони зайшли у Вакулу, музика грала. Миколаївна почала комусь претензії пред”являти, з нею розмовляли грубо. Нецензурної лайки не чув, а лише розмову на підвищених тонах. Зі сторони хтось виразився, але він не бачив хто це і чи це був працівник кафе сказати не може. Вимірювання не проводились. Акт складався приблизно між 21 і 22 годиною. У квартирі ОСОБА_2 музика була така, що коли працюєш, то і не звернеш уваги, але якщо захочеш спати, то заснути не дасть. Це також було десь десятий час. Шум лунає і від сусідів, але це по-сусідськи, а це -  з першого поверху. Йому вона не заважає і він може спати. Чи ставився час, коли складали акт, сказати точно не може.

            ОСОБА_19, допитана в якості свідка, показала суду, що вона погано чує. Проживає в АДРЕСА_1 Проживає по сусідству із ОСОБА_2., знає її біля 21 року. Шум мішає,  часто у квартирі ОСОБА_2. чути музику, не так музику, як стук. Там часто чути стук. Заходить до ОСОБА_2. часто, майже щовечора. У січні місяці музика грала до 11, у лютому з 12 год з обіду і до 11 години вечора сильна. Чути як переставляють щось, чи столи, чи стільці і навіть чути як двері стукають. У будинку є інші магазини: посудний, але вони до 6 працюють, універсам, але там його менше чути. Впевнена в тому, що музика лунала із бару, але переконуватись не виходила, та впевнена, що це з бару. Одного разу грала музика і ОСОБА_2попросила її сходити, щоб перестали грати, але вона відмовилась. Вважає, що ці шуми можна усунути. Вони зверталися з приводу шуму у якісь інстанції, щось підписували. Раніше було чути музику і вночі, а останнім часом менше, приблизно  до 11 години. У ОСОБА_2буває і після 23 та 24 години.  Вони пізно лягають спати : дивляться телевізор, щось шиють і т.д. Сну немає, бо вже старі, тому пізно лягають спати.

            Допитана в якості свідка, ОСОБА_8, показала суду, що проживає в АДРЕСА_1. Є головою будинкового комітету на громадських засадах, а ОСОБА_2. секретар будинкового комітету. Придбала у 2004 році квартиру і з 2005 року проживає із сім»єю у вказаному будинку. Музика із бару створює незручності для жильців саме їх під»їзду.  Вона проживає на 6 поверсі, то коли жива музика, то чути стукіт. Це відбувається у вихідні, а також коли випускні і т.д може бути і серед тижня. Коли грає живий звук, а  не магнітофон, то наче під вікном стоїть вантажна машина з ввімкненим двигуном. “Я трохи залежна від цього людина, і буває осінню і весною збивається якби то дихання від цього” - показала вона. Крім цього, у травні 2006 року чи може 27 квітня, на 2 день Пасхи, до неї підійшов ОСОБА_11, ОСОБА_10, представник санстанції з проханням бути присутнім на замірах, які проводились у квартирі ОСОБА_2. і в квартирі на 2 поверсі. Коли  заміряли в коридорі, залі,  кімнаті, у ОСОБА_2. то там було 38 - 40 дБА. Надворі було темно,  біля годин 9-ти. 9 травня вона особисто спускалася у бар,  в ньому сидів музикант, грала жива музика люди святкували. Вона попросила зробити тихіше. Господаря тоді не було. Це вже було після 10 год, а він зробив музику голосніше. Після цього вона підійшла до ОСОБА_7 щоб врегулювати це питання, а він сказав, що це питання не будинку, а ОСОБА_2 особисті неприязні відносини. У неї у квартирі вібрація, яка створює їй дискомфорт, коли грає жива музика. Вони складали акт, коли грала така музика і зверталися в різні інстанції. Відповіді отримували різні, але в основному це були відписки. Коли розглядалися скарги, то їх представника ніхто не викликав. ОСОБА_2. знає як людину врівноважену, порядну, багато людей з житлового будинку звертаються до неї по допомогу. Буває ввечері у ОСОБА_2не часто. У суботу чи неділю шум у квартирі ОСОБА_2більший ніж у її квартирі. Вона буває у неї до 22 години, а 1 раз після 22- гої, коли їй було необхідно зателефонувати до матері, це було осінню. В той час грала музика. Вона перевіряла звідки іде музика. Вона перше подумала, що це сусіди. Спустилася і виявила джерело шуму. Це було чути в районі ліфту, там проживає дві пенсіонерки, вона подумала, що це у когось день народження, але потім переконалась, що це не так. Вона особисто чує лише шум музики, інших шумів не чує . Була присутня коли проводились заміри, але у акті були інші дані, а саме : у квартирі ОСОБА_2були 37-38 дБА, а на другому поверсі 40-41. Час, зазначений у акті - відповідає часу проведення замірів. В кафе із комісією не заходила. Вважає, що під час замірів грала жива музика, бо було чути стукіт барабанів. Акти складались на наступний день, після того порушення. Акти, надані ОСОБА_2., що музика досягає 9 поверху підписувала. Виходила на 9 поверх не кожний день, а точно була  25.01.2008 року, 17.02.2008 року, і на початку січня, здається 3 січня. Всі повністю акти складалися на наступний день. Кожен веде облік, а тоді на наступний день  як усі, хто мав підписати збирались і звіряли годинники. Могла бути різниця в декілька хвилин. Весь час на 9 поверсі вони не були, а були у своїх квартирах. Вона виясняла джерело музики, а саме - вийшла на балкон, переконалася, що це не від сусідів і не від машин. У жодному випадку складення акту вона не перебувала на 9 поверсі весь час, який зазначений у акті.

            ОСОБА_4, допитаний в якості свідка, показав суду, що працює приватним підприємцем. Приходила комісія і робили заміри шумів. Йому виставили апаратуру і на тих замірах він працює. У кафе працює приблизно 5-6 років.  Комісія йому сказала, що він може працювати і  після 11 години до ранку на 40 дБА, але він працює лише до 23 год. Бачився із ОСОБА_2. два рази. Один раз вона зайшла, підійшла до барної стойки, що казала не пам”ятає, але щось скандалила з приводу музики. А другого разу, виразилась до нього грубо і хотіла вирвати шнури від комп»ютера. Це було приблизно о 9 годині вечора у 2007 році. Якого місяця він не пам»ятає. Акт складався на наступний день, коли було якесь день народження, при цьому приходили 2 працівники міліції. У 2008 році приходили також працівники міліції, складали якийсь акт, ОСОБА_2стояла в цей час на вулиці. Шнури вирвала у 2007 році. 19.10.2007 року він працював і було День народження у якоїсь жінки.  Приблизно о 19 40 год поступила скарга на бар, що грає сильно музика. Прийшли 3 працівники міліції і його, роздягненого, з мікрофоном, забрали у райвідділ.  Протримали біля 1,5 години для дачі пояснень з приводу того, що поступила скарга, що сильно грає музика. Після цього він повернувся у бар, попрацював хвилин 20 і відмовився від подальшої роботи. Він працює сам по собі. Раніше коли адміністратором була ОСОБА_20 вони  домовилися, що якщо буде замовлення на музичний супровід святкування, то він буде виконувати це замовлення. Працює на замовлення у кафе, але як приватний підприємець. Години роботи не обумовлені, але суворо до 11 години вечора. Працівники санепідемстанції повідомили йому, що можна грати до 23 години, а при  40 дБА можна і до ранку. Санепідемстанція перевіряла двічі, один раз із райдержадміністрації була перевірка,  з міліції, але його тоді не було. Його робота заключається в тому, що він співає і грає на звуковідтворювальній апаратурі. Вважає, що запрошували у міліцію незаконно, бо працював на положених дБа і ще не було пізно. Дії працівників міліції не оскаржував. Хто викликав санепідемстанцію не знає. Були чоловік і жінка із санепідемстанції, виставили рівні на апаратурі і вони у нього так і стоять. Приходили десь о 6 годині, коли точно, не пам»ятає. Його викликали з дому спеціально для замірів.

            Свідок ОСОБА_5 показала суду, що 19.10.2007 року відмічала у кафе - барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» своє День народження. Грала музика.  Приблизно о 19 год 40 хвилин зайшов чоловік у міліцейській формі і забрав ОСОБА_4.- музиканта. Коли підійшла спитала чому, міліціонер сказав, що поступила скарга, що людям заважає музика. Приблизно о 10 годині вечора повернувся ОСОБА_4. 

            ОСОБА_6, допитана в якості свідка показала суду, що працює кухарем у барі-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». ОСОБА_2. часто приходить із скандалами, що грає музика. О 6 годин вечора приходила скаржитися, що вона б»є відбивні. Кухня працює до 11 години і тому о 12 годині ночі ніхто відбивні у кафе не виготовляє. В цьому році приходила міліція. В минулому році ОСОБА_2. приходила  2-3 рази на її зміні. А до того вона приходила, коли були інші люди на зміні. При цьому показувала якийсь документ. Ще не було 8 години вечора, а вона казала, що їй мішає музика і що до 12 годин ночі вона б»є відбивні. Такого у них не може бути. Заготовки робляться удень, бо ввечері ідуть люди. Відбивні при цьому виготовляються раз чи 2 рази у тиждень. У барі холодильники звичайні, промислових немає. Коли приходила ОСОБА_2. то вимагала припинити роботу, бо вона піде у міліцію. Вона працює на кухні, але коли почула сварку, то вийшла на бар і чула, що вона погрожувала, що піде у міліцію. Бар працює до 12 години, а кухня до 11 год і після цього замовлення не приймаються. ОСОБА_2. телефонувала неодноразово по телефону, погрожувала, що зараз приїде міліція, що припиніть бити відбивні, а це був вихідний день у 6 годині вечора. Стверджує, що це була ОСОБА_2., так як вона її взнає по голосу. Одного разу було замовлення, приїжджали з Києва, грала музика,  і телефонувала ОСОБА_2 та невідомий чоловік, а люди з Києва їх запросили, бо ще не була пізня година. У барі прибирають приблизно 15-20 хв після 12 години ночі. Впізнавала ОСОБА_2. по голосу, оскільки у неї російський акцент і вона її знає наглядно.  Працює вона з 11 години дня до 11 години вечора. Перевірка була з приводу шумів, точно не пам'ятає коли саме,  приблизно років з 1,5 назад. Були працівники із міліції і санепідемстанції, звідки ще були не пам'ятає .  При ній була одна перевірка, а до цього розповідали,  що були ще перевірки. Працює 4-5 днів на тиждень. Один раз була перевірка на шуми при ній, був присутній музикант. Це було приблизно більше року назад.

Допитаний в якості свідка, ОСОБА_10 , показав суду, що протягом кількох років до нього, як до колишнього заступника голови райдержадміністрації, зверталася ОСОБА_2. з приводу того, що у неї у квартирі постійні шуми до 12 і після 12 год вечора, які не дають їй спокійно проживати і відпочивати. Він направляв її звернення і в міліцію, і в санепідемстанцію, щоб вони розглянули ці питання і дали висновки. Вони надавали ОСОБА_2. відповіді у усній і письмовій формі. Так як конфлікт продовжувався, а заміри шумів, проведені санстанцією,  на думку ОСОБА_2., не зовсім відповідали вимогам закону, він попросив працівників санепідемстанції провести такі заміри у його присутності і в присутності головного архітектора ОСОБА_12. Проводили ці заміри з ОСОБА_9 із санепідемстанції у квартирі ОСОБА_2. в присутності її сусідів відповідним приладом, при закритих вікнах, і шуми були в допустимих  межах. Такі заміри, на його думку, можуть бути лише попередніми, бо так говорить законодавство. Оскільки,  вони повинні бути проведені в різних октавах, і лише після цього може бути заключення. Він пропонував провести такі заміри і Бевз, і санстанції, але санстанція сказала, що вони такі заміри не проводять, а може їх провести обласна санстанція за окрему плату. На сьогоднішній день вони не проведені. Пропонував зробити звукоізоляцію ОСОБА_1, щоб не створювати додаткових проблем. Проблема таким чином не вирішилась. ОСОБА_2 продовжувала писати, телефонувати, в тому числі і йому, в різний час : і в 11 годині, і після 11 години з приводу того, що вона, як хвора людина, не може спокійно відпочивати, в такій обстановці. Їй рекомендували звернутися в суд. Письмові звернення ОСОБА_2. направлялися у міліцію, міській раді, санепідемстанції, тобто тим, хто може безпосередньо впливати на дану ситуацію. Не може стверджувати, що у кафе- барі є порушення звукоізоляції, так як для цього потрібно провести додаткові заміри. Таких вимірювань не було. І вважає, що базуватись чи робити висновки на тих висновках, що зробила районна санепідемстанція не можна. Стверджувати, що у кафе порушуються вимоги закону в частині шумів, стверджувати не може. Частину приміщення  кафе при відкритті  дійсно приймала державна комісія райдержадміністрації і давала дозвіл на введення  кафе в експлуатацію, на підставі тих нормативних документів, які діяли на той час. Чи інша частини кафе, після його розширення, була прийнята відповідними органами сказати не може. Коли приймалося та вводилося в експлуатацію вказане приміщення призначалося як кафе чи кафе-бар. ОСОБА_2телефонувала йому і в 11, і в 23, і в 24 годині, після чого він телефонував у міліцію, щоб вони перевірили. З цього приводу у них є відповідь, що працівниками міліції складено на ОСОБА_1матеріал і направлено в суд з питання притягнення її до адміністративної відповідальності. ОСОБА_2розповідала, що вона кругом звертається, але її звернення не беруться до уваги ні власником, ні міліцією, ні міською радою. Вона не відпочиває, хвора і так далі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, суд вважає, що позов ОСОБА_1до ОСОБА_2не підлягає до задоволення, виходячи із наступного:

- підставою звернення до суду позивач ОСОБА_1. зазначає те, що відповідач ОСОБА_2. створює перешкоди в користуванні кафе - баром «ІНФОРМАЦІЯ_1», зокрема, вчиняє скандали, перешкоджає нормальній роботі закладу, вимагає по телефону припинити використання звуковідтворювальної апаратури, такими діями зриває нормальне функціонування закладу;

- разом з тим, позивач ОСОБА_1. по-перше, не надала суду жодного доказу того, що вказаними діями дійсно було зірвано нормальне функціонування закладу. Зокрема, що телефонні дзвінки з питання припинити використання музики відповідача безпосередньо у кафе чи до позивача додому  не були підставою припинення діяльності кафе, його закриття чи відмови відвідувачів оплатити замовлення у зв»язку із її діями і т.д. Позивач також не надав суду доказів, що такі дії відповідача мають наслідком зниження авторитету кафе, зменшення кількості відвідувачів чи відсутність прибутку та інше. Суд вважає, що позивач не надала суду доказів висловлювання відповідачем на її адресу нецензурними словами, оскільки вказаний факт не був підтверджений жодними  доказами під час судового розгляду.  Суд вважає, що затримання працівниками Монастирищенського РВ УМВС України свідка у справі ОСОБА_4.М., який працює за усною домовленістю у кафе не може бути підставою для задоволення позову, оскільки, крім пояснень самих свідків, що це була скарга ОСОБА_2інших доказів, що ОСОБА_4. затримувався саме з цього приводу суду не надано. Із показів свідка ОСОБА_4.М. судом встановлено, що він працює приватним підприємцем і в зв»язку із цим працює на замовлення. Суду не надано доказів того, що він розірвав дану домовленість із позивачем після вказаних подій. Крім цього, позивач не надала суду доказів, що вказана особа є працівником закладу, та що у зв»язку із цим припинилась робота кафе чи знизився авторитет закладу позивача. Свідок ОСОБА_5.М. показала суду, що вони продовжували святкувати і у відсутність музиканта ОСОБА_4. Аналогічно, позивач ОСОБА_1. не надала жодного доказу погіршення свого стану здоров»я, а також того, що вказане погіршення, якщо воно є, що воно пов»язане із скандалами, нецензурною лайкою чи приниженням ділової репутації належного їй закладу, чи її особисто. Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_4., який показав, що відповідач ОСОБА_2. вчиняла сварки таОСОБА_6., яка показала, що відповідач постійно телефонує, вчиняє сварки, так як вважає, що вони є заінтересованими у постановленні рішення на користь позивача ОСОБА_1., оскільки, свідок ОСОБА_4. працює на підставі усної домовленості у вказаному кафе-барі, а свідок Остапчук працює у кафе кухарем і тому суд їх оцінює критично і вважає, що вони не можуть бути підставою для задоволення позову ОСОБА_1. Також позивачем не надано суду доказів зверненням із заявами до правоохоронних органів з приводу вчинення ОСОБА_2. протиправних ( які підпадають під ознаки хуліганства чи інше) дій в частині забезпечення її умов проживання та відпочинку, а також роботи кафе-бару, зокрема постанов про притягнення її до адміністративної чи іншої відповідальності;

- згідно Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-9/2003 № 8-рп/2003 від 10.04.2003 року  (справа про поширення відомостей) викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов'язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб;

-  тому суд вважає, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2. відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1також не підлягає до задоволення виходячи із наступного:

- причиною звернення до суду із позовом позивач ОСОБА_2. зазначає : «очевидно, з метою психічного тиску не неї відповідач ОСОБА_1. звернулась до Монастирищенського районного суду Черкаської області з позовом про усунення перешкод у користуванні кафе - баром та стягнення із неї моральної шкоди. У зв»язку із цим, з метою захисту своїх законних прав та інтересів вона змушена звернутися до суду із зустрічним позовом»;  

- підставою звернення до суду із позовом ОСОБА_2 вважає те, що відповідач ОСОБА_1., як власник кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», порушує її право на спокійні умови проживання і відпочинку, зокрема, перевищення рівнів шумів, під час роботи кафе, що встановлено відповідними органами виконавчої влади. Разом з тим, із наданих суду доказів, а  саме: лист головного державного санітарного лікаря (а.с.6) судом встановлено, що перевищення рівнів шумів мало місце лише у самому закладі, в той же час у квартирі на третьому поверсі при максимально включеній апаратурі в кафе-барі  «ІНФОРМАЦІЯ_1» максимальні рівні  в житловій квартирі становили 40 дБА при нормативному 55 дБА, що свідчить про відсутність порушення прав позивача ОСОБА_2. від використання звуковідтворювальної апаратури з кафе відповідача ОСОБА_1.

- інший лист Монастирищенської районної державної адміністрації (а.с.7 він же а.с.21) датований 18.04.2005 року, свідчить про те, що на час звернення,  власниками кафе було ТОВ «Імідж».  При цьому відповідач ОСОБА_1. згідно наданого свідоцтва про право власності стала власником кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.8)  з 9.12.2005 року, а тому він не може бути підставою для цивільної відповідальності відповідача. 

- суд вважає, що і лист голови Монастирищенської районної ради від 12.01.2007 року № 48/01-24 (а.с.8 він же 22) не може бути належним доказом порушення відповідачем ОСОБА_1 порушення Закону і прав позивача ОСОБА_2., оскільки, у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 25 травня 1997 року із змінами і доповненнями, районна рада, в тому числі і її посадові особи не наділені повноваженнями перевіряти роботу кафе на відповідність перевищення рівнів шуму у ньому,  а тим більше встановлювати, що відбувається порушення Закону, оскільки, не є тим органом, який має повноваження перевіряти режим роботи, в тому числі встановлювати порушення чи відсутність порушення норм діючого законодавства. Крім цього, у відповідності до п.16 ч.6 ст.55 зазначеного Закону голова районної ради може лише звернутися за рішенням ради до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів. Також позивачем ОСОБА_2. не надано самого акту перевірки як доказ її проведення, оскільки жодний із опитаних свідків та представників про проведення перевірки кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» працівниками Монастирищенської районної ради у своїх показаннях та поясненнях не зазначали;

- крім цього, у відповідності до  Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 4004-ХІІ від 24.02.1994 року із змінами і доповненнями «санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров»я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на установленому рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами», безпечні умови для людини - стан середовища життєдіяльності, при якому відсутня небезпека шкідливого впливу його факторів на людину;

- у відповідності до ст.24 вказаного Закону органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров»я населення шуму зобов»язані забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу і т.д., рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму у прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів до недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами в жилих будинках (захищені об»єкти). Шум на захищених об»єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених нормами для відповідного часу доби. У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об»єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. Передбачені вимоги цієї статті щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжується шумом, не поширюється на випадки: 1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжується шумом, за умов, що виключають проникнення шуму у прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

- згідно «Санитарных норм допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки», затверджених санітарно-епідемілогічним управлінням від 3 серпня 1984 року № 3077-84, які на час розгляду справи є діючими, допустимі значення октавних рівнів звукового тиску, рівнів звуку еквівалентних і максимальних рівнів звуку, які проникають в приміщення жилі і громадські приміщення, і шуми на території будівництва необхідно приймати за таблицею 1 з поправками, які зазначені у таблиці 2, а саме: згідно таблиці № 1 п.4 жилі кімнати квартир, жилі приміщення будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для пристарілих і інвалідів, спальні приміщення в дитячих дошкільних установах і школах інтернатах у період доби з 7 години до 23 години максимальні рівні звуку - 55 дБА, з 23 години до 7 години 45 дБА. Враховуючи поправки згідно табл.2, оскільки, місце розташування квартири ОСОБА_2. - район будівництва, який на момент відкриття бару - кафе був забудований, враховується поправка + 5;

- у відповідності до листа  № 197 від 27.03.2006 року (а.с.6), протокол № 2 проведення досліджень шумових характеристик від 23.04.2006 року (а.с.40), який ніким на час розгляду справи у встановленому законом не оскаржений і є чинним, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2. не надала суду доказів перевищення рівнів шумів у її квартирі, встановлених діючим законодавством;

- крім цього, жодна із сторін клопотання про призначення експертизи рівнів шумів у відповідності до ст.144 ЦПК України не заявила, суд права з власної ініціативи призначити експертизу позбавлений, про що сторонам відомо, оскільки, їх представники є адвокатами;

- рішення про необхідність і періодичність проведення державної санітарно-епідемологічної експертизи кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідної посадової особи у відповідності до ст.ст. 10 та 12  Закону України  «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 4004-ХІІ від 24.02.1994 року із змінами і доповненнями  відсутнє, хоча надходили скарги і проводились відповідними посадовими особами заміри шумів (таке рішення у відповідності до ст.12 вказаного Закону приймається посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби);

- тому, враховуючи, що інших належних доказів перевищення шумів у кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» та порушення у зв»язку із цим прав позивача  суду не надано,  а також, що її захворювання та лікування є наслідком дій ОСОБА_1. чи кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю.

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_8, оскільки вони знаходяться у дружніх стосунках із позивачем, що підтверджується їх зверненням (а.с.41), і вважає, що вони не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки, вони спростовуються наданими суду документами щодо вимірювання рівнів шумів у квартирі ОСОБА_2.

Суд вважає, що складені жителями будинку акти, не можуть бути підставою для задоволення позову ОСОБА_2., оскільки, відомості, зазначені у них, не відповідають дійсності, а саме: із показань свідка ОСОБА_8 слідує, що вказані акти були складені ними на наступний день, при цьому ніхто із вказаних осіб протягом часу зазначеного у актах на 9 поверсі не перебував. Крім цього, одночасно із вказаних осіб ніхто не перебував і у барі «ІНФОРМАЦІЯ_1», щоб можна було стверджувати, що шум у кафе-барі продовжувався безперервно. Також не надано суду доказів і того, що у зазначений час інші джерела шуму були взагалі відсутні.

Суд вважає твердження представника ОСОБА_2. щодо положення Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 4004-ХІІ від 24.02.1994 року із змінами і доповненнями, що після 22 години взагалі забороняються будь-які шуми не дивлячись на їх рівень, помилковими, оскільки виходячи із його тлумачення окремого абзацу закону можна прийти до висновку, що після 22 години взагалі неможна створювати будь-яких шумів, в тому числі розмовляти, чи використовувати телевізор, телефон і т.д. Крім цього, вказане тлумачення ним положень закону спростовується нормативними актами, які зазначають допустимі рівні шумів у різний період доби.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3,5,6,7,8,10,11,14, 88, 158-159, 213-215 ЦПК України, ст.ст.16, 50,51,386, 391,1167 ЦК України, Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-9/2003 № 8-рп/2003 від 10.04.2003 року  (справа про поширення відомостей)Законом України  «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 4004-ХІІ від 24.02.1994 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 25 травня 1997 року із змінами і доповненнями, Санитарнымы нормами допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки», затверджених санітарно-епідемілогічним управлінням від 3 серпня 1984 року № 3077-84, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про зобов»язання не чинити перешкод у користуванні майном, відшкодування моральної  шкоди відмовити повністю.

В задоволенні позову ОСОБА_2до ОСОБА_1про припинення дій, які порушують право, відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя :                                                                 Д.С.Ротаєнко