Справа № 2а-2105/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" березня 2008 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Спірідонова М.О.
за участю секретаря Свіргун О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за рахунок активів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з СПДФО ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом у розмірі 720,00 грн. за рахунок активів.
В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області, про що йому видано Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи. СПДФО ОСОБА_1 взятий на облік платників податків ДПІ у Балаклійському районі 26.05.2005 р. за № 3607, згідно поданої заяви.
Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ визначено, що органи державної податкової служби уповноважені державою здійснювати контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством..
Відповідно до п.11 ст. 10 державні податкові інспекції в районах наділені повноваженнями щодо подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок їх майна.
Нормативне регулювання єдиного податку здійснюється Указом Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, що має статус законодавчого акта, статтею 2 якого встановлено, що ставка єдиного податку у фіксованих сумах для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 та більше 200 грн. на місяць.
Крім того, як зазначив позивач, цією статтею визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності самостійно приймають рішення щодо обрання способу оподаткування доходів за єдиним податком шляхом придбання Свідоцтва про сплату єдиного податку. При цьому, розмір єдиного податку не залежить від результатів підприємницької діяльності, тобто від розміру чистого доходу
Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку визначений наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 р. N 559, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. N 752/4045, у редакції наказу ДПА України від 28 грудня 2001 р. N 521, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 січня 2002 р. N 49/6337.
ОСОБА_1 обрав вид діяльності «послуги з ремонту житлових та не житлових приміщень» та відповідно йому була встановлена ставка єдиного податку 120,00 грн. в місяць.
Як вказав позивач, відповідачем у встановлені строки не була сплачена сума єдиного податку (20.06.2007р., 20.07.2007р., 20.08.2007р., 20.09.2007р., 22.10.2007р., 20.11.2007р - щомісячно по 120,00 грн.) та на теперішній час існує заборгованість перед бюджетом у розмірі 720,00 грн., що є грубим порушенням законодавства України та внаслідок ненадходження коштів до бюджету, завдає шкоду державі.
В судове засідання представник ДПІ з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся повістками з поштовими повідомленнями, які направлялись за офіційним місцем знаходження згідно довідки органу реєстрації, одна з яких повернулася з відміткою про сплив терміну зберігання, іншу отримала дружина відповідача, про що свідчить підпис у поштовому повідомленні.
Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Таким чином, суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області, про що йому видано Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи. СПДФО ОСОБА_1 взятий на облік платників податків ДПІ у Балаклійському районі 26.05.2005 р. за № 3607, згідно поданої заяви від 01.03.2007 року.
Відповідно до заяви від 01.03.2007 року, ОСОБА_1 обрав вид діяльності «послуги з ремонту житлових та не житлових приміщень» та відповідно йому була встановлена ставка єдиного податку 120,00 грн. в місяць.
Відповідачем у встановлені строки не була сплачена сума єдиного податку (20.06.2007р., 20.07.2007р., 20.08.2007р., 20.09.2007р., 22.10.2007р., 20.11.2007р - щомісячно по 120,00 грн.)
Згідно п.п. 6.2.1 и. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Балаклійському районі Харківської області було направлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/755 від 26 червня 2007 р. та другу податкову вимогу № 2/792 від 26 липня 2007 р., що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції.
Відповідно до платежу 16050200 (єдиний податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності) загальна сума заборгованості складає 720,00 грн.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-XII до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також, перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також, стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і зниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та Іншими законами України.
У відповідності до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» від 4 грудня 1990 року N 509-XII зі змінами та доповненнями, Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до ст. 2 Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 "Про спрощену звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указ Президента України від 28 червня 1999 р. № 746 ставка єдиного податку у фіксованих сумах для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 та більше 200 грн. на місяць.
Відповідно до положень п.1.7. ст. 1 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Згідно п.1.6. ст. 1 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
Згідно до п.п. 3.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
На час розгляду справи заборгованість відповідачем не було сплачено.
Суд, проаналізувавши положення ст. 71 КАС України прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по сплаті заборгованості, тому зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за рахунок активів - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь державного бюджету заборгованість у сумі 720 (сімсот двадцять) грн. 00 коп. за рахунок активів.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови виготовлено 04.04.2008 року
Суддя (підпис) М.О. Спірідонов
Постанова не набрала законної сили
З оригіналом згідно
Головуючий ______________
Секретар _____________