Справа № 2а-2217/08
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2008 р. м.Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі - Карамушко І.І.
за участю представників сторін :
позивача : ОСОБА_2(дов. від 16.01.2008р. без №)
відповідача: Поярко І.В. (дов. від 14.08.2007 року № 7516/10/10-015),
Давидової В.М. (дов. від 30.01.2008р. № 784/10/10-015)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова про визнання нечинним податкових повідомлень рішень ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 0001591720/0 від 07.06.07р., № 0001591720/1 від 22.08.07р., № 0001591720/2 від 25.10.07р., № 0001591720/3 від 27.12.07р., якими визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17669,87 грн., визнання нечинним рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 0001581720/0 від 07.06.07р., згідно з яким застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на суму 31800,00 грн., визнання нечинним рішень ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001621720/0 від 07.06.07р., № 0001621720/1 від 22.08.07р., № 0001621720/2 від 25.10.07р., № 0001621720/3 від 27.12.07р., згідно з якими застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за порушення Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” на суму 1280,00 грн., -
ВСТАНОВИВ :
Позивач - ФОП ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення - рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0001591720/0 від 07.06.07р., № 0001591720/1 від 22.08.07р., № 0001591720/2 від 25.10.07р., № 0001591720/3 від 27.12.07р., якими визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17669,87 грн., визнати нечинним рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0001581720/0 від 07.06.07р., згідно з яким застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на суму 31800,00 грн. та визнати нечинними рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0001621720/0 від 07.06.07р., 0001621720/1 від 22.08.07р., 0001621720/2 від 25.10.07р., № 0001621720/3 від 27.12.07р., згідно з якими, за порушення Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 1280,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які прийняті ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова не відповідають вимогам чинного законодавства. В зв'язку з чим, позивач скористався своїм правом та оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, ДПА у Харківській області та ДПА України. За результатами розгляду скарг позивача податкові повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були залишені без змін, а скарги без задоволення.
В обґрунтування своїх вимог щодо оскарження податкових-повідомлень рішень ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 0001591720/0 від 07.06.07р., № 0001591720/1 від 22.08.07р., № 0001591720/2 від 25.10.07р., № 0001591720/3 від 27.12.07р., якими визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17669,87 грн. позивач посилається на неправомірність тверджень відповідача про порушення п. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98р., в частині перевищення підприємцем суми виручки, що дозволяло платнику податку знаходитись на спрощеній системі оподаткування в 2005 році, п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування регістраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в частині здійснення реалізації товару за готівку без застосування РРО та п. 1 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” в частині здійснення підприємницької діяльності без отримання торгового патенту. При цьому позивач зазначає, що 14.12.2004 року він надав до ДПІ заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. ДПІ за результатами розгляду цієї заяви було прийнято рішення про надання підприємцю свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_1, термін дії якого з 01.01.05р. по 31.12.05р. Таким чином вважає, що відповідно до прийнятого рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про надання підприємцю свідоцтва про сплату єдиного податку правомірно здійснював свою діяльність у 2005 році на спрощеній системі оподаткування. З приводу свого звернення про право застосування до нього спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності пояснює, що відповідно до п. 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98р. звернувся з письмовою заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрацiї. Заява була подана не пiзнiше нiж за 15 днiв до початку наступного звiтного (податкового) перiоду (кварталу) за умови сплати всiх установлених податкiв та обов'язкових платежiв за попереднiй звiтний (податковий) період. Як передбачено п. 4 цього Указу орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про сплату єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Цією нормою встановлено обов'язок ДПІ здійснити перевірку можливості видання такого свідоцтва підприємцю та визначити для платника систему оподаткування, відповідно до якої він повинен здійснювати свою діяльність. Виходячи з цієї норми та фактичних обставин справи позивач вважає, що ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова розглянула заяву підприємця та самостійно прийняла рішення видати свідоцтво про сплату єдиного податку, що підтверджується самим актом перевірки. Дане свідоцтво не було скасовано, відмінено або відкликано протягом часу його дії. Також в позові наполягає на тому, що перевіряючим при складанні висновків акту не враховано той факт, що в четвертому кварталі 2004 року, підприємцем була повернена передплата по нездійсненним операціям за попередній період до 30.09.04р. на загальну суму 140040,00 грн., про що було зроблено запис в Книзі ф.10, оскільки законодавством не встановлено ніяких інших способів коригування попередніх періодів, для підприємців на спрощеній системі оподаткування. в підтвердження чого, перевіряючому були надано лист підприємця від 01.10.04р. та чеки на повернення грошей за 4 кв. 2004 року. Отже фактично, обсяг виручки отриманої підприємцем за 2004 рік склав 492 тис. грн. В інакшому випадку при видачі підприємцю свідоцтва про сплату єдиного податку, ДПІ було порушено вимоги п. 4 Указу, в частині видання свідоцтва. Окрім того, як вказує позивач, він здійснював свою діяльність при наявності відповідного свідоцтва, виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та відповідно сплачував єдиний податок. Наявність свідоцтва про сплату єдиного податку, як вбачається з п. 6 Указу Президента України (суб'єкт малого пiдприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), як податку на доходи фiзичних осiб (для фiзичних осiб - суб'єктiв малого пiдприємництва), позбавляла підприємця права здійснювати оподаткування своїх доходів у 2005 році на загальній системі оподаткування. Таким чином позивач робить висновок про неправомірність донарахування йому податку з доходів фізичних осіб у сумі 17307,91 грн. за 2005 рік, коли підприємець знаходився на спрощеній системі оподаткування, яку визначила для нього ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Дії ДПІ щодо видання свідоцтва про сплату єдиного податку на 2005 рік, а потім проведення перевірки та твердження про неправомірність видання такого свідоцтва і покладання відповідальності на платника податку позивач вважає грубим порушенням вимог чинного законодавства з боку відповідача, а також порушенням ст. 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Окрім наведеного, позивач не погоджується з вищевказаним донарахуванням податку у сумі 17307,91 грн. за 2005 рік так як на його думку перевіряючими не в повній мірі відображені при проведенні перевірки первинні документи, що підтверджують витрати, які підприємець поніс в процесі здійснення своєї господарської діяльності за результатами 2005 року. А саме, перевіряючими не враховано витрати, пов'язані з виготовленням металевих конструкцій на загальну суму 117000,00 грн., які підтверджені накладною № 112501 від 25.11.04р. та квитанціями прибуткових касових ордерів у кількості 14 штук та податковою накладною № 112501 від 25.11.04р. на суму ПДВ 23400,00 грн., які є невід'ємною частиною електронних ваг та були в подальшому реалізовані.
З приводу оскарження рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 0001581720/0 від 07.06.07р. про застосування фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 31800,00 грн. та рішень ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 0001621720/0 від 07.06.07р., № 0001621720/1 від 22.08.07р., № 0001621720/2 від 25.10.07р., № 0001621720/3 від 27.12.07р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1280,00 грн. позивач вказує на те, що положеннями п. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98р. суб'єктам підприємницької дiяльностi - фiзичним особам - платникам єдиного податку надано право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків з споживачами та такі суб'єкти не є платниками таких видiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв): плати за патенти згiдно iз Законом України "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi". Виходячи з положень вказаної норми Указу з урахуванням того, що в 2005 році позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування, яку визначила для нього ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, вбачає неправомірність застосування до нього фінансової (штрафної) санкції за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в своїх запереченнях на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечують та зазначають, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0001591720/0 від 07.06.07р., № 0001591720/1 від 22.08.07р., № 0001591720/2 від 25.10.07р., № 0001591720/3 від 27.12.07р., якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17669,87 грн., рішення про застосування фінансової санкції № 0001581720/0 від 07.06.07р., згідно з яким до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 31800,00 грн. та рішення про застосування фінансової санкції № 0001621720/0 від 07.06.07р., № 0001621720/1 від 22.08.07р., 0001621720/2 від 25.10.07р., № 0001621720/3 від 27.12.07р.. згідно з якими до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1280,00 грн. були прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства України на підставі висновків акту комплексної документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1 № 577/17-205/НОМЕР_4/225 від 24.05.2007 року.
Підставою для прийняття таких рішень, як визначає відповідач, є встановлені перевіркою порушення позивачем п. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98р., в частині перевищення підприємцем суми виручки, що дозволяє платнику податку знаходитись на спрощеній системі оподаткування в 2005 році, та заниження валових доходів у 2004 році. У зв'язку з чим, доходи позивача підлягають оподаткуванню на загальній системі оподаткування, що призвело до порушення вимог п. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування”, а відповідно і до порушення ст. 13 Декрету КМУ „Про прибутковий податок з громадян”, п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в частині здійснення реалізації товару за готівку без застосування РРО та п. 1 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” в частині здійснення підприємницької діяльності без отримання торгового патенту. Підсумовуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд суд встановив, що 24.05.2007 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Харкова була проведена комплексна документальна перевірка з питання дотримання вимог податкового законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.07.2004р. по 31.12.2006 р., за наслідками якої складено акт за № 577/17-205/НОМЕР_4/225 від 24.05.2007 року.
Документальною перевіркою встановлено порушення позивачем п.1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування” № 727/98 від 03.07.1998 р., а саме: доходи, отримані ПП ОСОБА_1 протягом 2005р. перевищують 500,00 тис.грн. і тому підлягають оподаткуванню на загальній системі оподаткування, п.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування”, ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” - встановлено заниження оподаткованого доходу за 2004р. на 2784,35 грн. в результаті заниження розміру валового доходу, за 2005р. заниження оподаткованого доходу складає 133137, 77 грн., яка визначена у зв'язку з порушенням підприємцем вимог вищенаведеного Указу, донараховано податку у розмірі 17669,87 грн., п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме : ФО-П ОСОБА_1у січні та червні 2005р. здійснювала реалізацію товару за готівку без застосування РРО на загальну суму 6360,00 грн., п.1 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” - реалізація товару в січні та червні 2005 року товару без придбання торгівельного патенту” .
На підставі висновків перевірки щодо порушення позивачем п.4 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” № 13-92 від 26.12.1992р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001591720/0 від 07.06.07р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17669,87 грн. Також, за порушення вимог п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та п.1 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова були прийняті рішення за №№ 0001581720/0, 0001621720/0 від 07.06.07р., згідно з якими до позивача відповідно застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 31800,00 грн. та на суму 1280,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача на вищевказані податкове повідомлення - рішення та рішення про застосування фінансової (штрафної) санкції залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції залишені без змін. В зв'язку з чим, на адресу позивача були надіслані відповідні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафної фінансової санкції з позначкою 1, 2 та 3 відповідно після дробі, а саме : № 0001591720/1 від 22.08.07р., № 0001591720/2 від 25.10.07р., № 0001591720/3 від 27.12.07р., якими визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17669,87 грн. та № 0001621720/1 від 22.08.07р., № 0001621720/2 від 25.10.07р., № 0001621720/3 від 27.12.07р. згідно з якими застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за порушення Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” на суму 1280,00 грн.
Судом при дослідженні наданих до справи письмових документів встановлено наступне.
Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця позивач - ОСОБА_1 зареєстрована 07.09.1998 року НОМЕР_2 та з 17.06.1997 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова.
Щодо порушення позивачем п.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991 року із змінами та доповненнями, ст.13 ДКМУ „Про прибутковий податок з громадян” № 13-92 від 26.12.1992р. - встановлення заниження оподаткованого доходу за 2004р. на 2784,35 грн., в результаті заниження розміру валового доходу, заниження за 2005р. оподаткованого доходу в сумі 133137, 77 грн. та висновку ДПІ про те, що доходи, отримані ПП ОСОБА_1протягом 2005р. перевищують 500,00 тис.грн. і тому підлягають оподаткуванню на загальній системі оподаткування, внаслідок чого зроблено висновок про донарахування податку у розмірі 17669,87 грн., суд зазначає на таке.
Як вбачається з акту перевірки валовий дохід за даними позивача у 4 кварталі 2004 року склав 29762,00 грн. (без ПДВ). Відповідач в акті перевірки стор. 5-6 зазначає, що валовий дохід за 4 квартал 2004 року складає 40595,00 грн. (без ПДВ) різниця складає 10833,0 грн. за рахунок того, що позивачем віднесено не усі суми доходу, які надійшли за період з 01.10.04р. по 31.12.04р. на розрахунковий рахунок підприємця.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на заниження валових доходів оскільки з акту перевірки не вбачається, які саме отримані доходи та від яких контрагентів, не були включені до складу валового доходу у 4 кварталі 2004 року, що є порушенням п. 1.5 „Порядку оформлення результатів документальних, перевірок з питань дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами”, затвердженого Наказом ДПА України від 11.06.04р. № 326. Наведеним Порядком передбачено, що „акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства”.
Відповідно до п. 2. Розділу 2 Порядку „відображеним в акті фактам порушення податкового законодавства необхідно : ... у разі виявлення розбіжностей чітко викласти факти порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно - правових актів, що порушені платником податків...” Однак в акті перевірки в порушення даних вимог не вказано фактів порушення жодної конкретної норми податкового законодавства, яка є підставою для віднесення сум доходів до складу валових, та не зазначено, які саме суми не були включені позивачем до складу валових, то відповідно слід вважати, що актом перевірки не встановлено конкретних порушень податкового законодавства стосовно питання формування підприємцем своїх валових доходів в 2004 році.
Таким чином, акт перевірки в цій частині складено з суттєвим порушенням законодавства, що не дає можливості чітко встановити факт порушення. А тому висновки такого акта є неповними та безпідставними і відповідно неправомірними.
Посилання відповідача на п. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування”, якою передбачено обов'язок вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово - господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни встановлені законом, суд не може прийняти до уваги, оскільки дана норма закону не встановлює правил визначення валових доходів. Окрім того, таке посилання відповідача спростовується матеріалами справи, які свідчать про те, що позивач вів бухгалтерський облік, складав звітність і забезпечив її зберігання.
Окрім того суд вважає за необхідним зауважити, що наданий відповідачем опис складений з грубим порушенням п. 1.3 „Порядку оформлення результатів документальних, перевірок з питань дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами”, затвердженого Наказом ДПА України від 11.06.04р. № 326. А саме, опис, що наданий до матеріалів справи не складений самим платником податку, а складений перевіряючим, однак в акті перевірки не вказано, що платник податку відмовився складати опис; на описі відсутня відмітка посадової особи, про прийняття для проведення документальної перевірки документів; не зазначено дату їх прийняття. Відсутній запис про повернення документів після проведення перевірки.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідач і в судовому засіданні також не надав доказів, які б підтверджували, що валові доходи позивача у 2004 році складають 40595,00 грн. Окрім того, як вбачається, зі змісту актів звіряння взаєморозрахунків станом на 01.10.04р. між позивачем та ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ТОВ „Крок” на користь позивача мається заборгованість на загальну суму 18000,00 грн. Тобто, вищевказані документи свідчать про те, що факт надання послуги (продажу товару) було здійснено не в 4 кварталі 2004 році, а раніше. За таких обставин, з урахуванням того, що відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку на 2004 рік НОМЕР_3 позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування, суд вважає, що такий отриманий позивачем дохід підлягає оподаткуванню за правилами встановленими Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98р.
Згідно до п. 6 Указу Президента України, передбачено, що суб'єкт малого пiдприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), як податок на доходи фiзичних осiб (для фiзичних осiб - суб'єктiв малого пiдприємництва).
Таким чином, суд приходить до висновку, що не може вважатись правомірним донарахування податку з доходів фізичної особи у сумі 361,97 грн. за результатами 4 кварталу 2004 року.
Щодо донарахування податку з доходів фізичних осіб у 2005 році суд встановив, що як свідчить попередній акт перевірки № 17-119/671 від 29.10.04р. валовий дохід позивача за період з 01.01.04р. по 30.09.04р. склав 603906,74 грн., у зв'язку з чим позивач перейшов на загальну систему оподаткування.
Згідно з декларацією про доходи за 2004 рік позивачем було отримано виручку у сумі 29762,0 грн. Матеріалами справи підтверджено (лист № 7 від 01.10.04р.,товарні чеки про повернення коштів та запис у Книзі ф.10), що позивач у 2004 році на вимогу ФОП ОСОБА_4 повернув частину отриманої у 2004 році виручки у сумі 140040,00 грн., у зв'язку з невиконанням договору поставки № Л/063001 від 30.06.04р.
Таким чином, обсяг виручки отриманої підприємцем за 2004 рік склав 493 тис. грн.
14.12.04р. позивач надав відповідачу заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, в якій визначив, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з початку календарного року становив 500000,00 грн.
Відповідно до п. 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98р. передбачено, що платник податку звертається з письмовою заяву до органу державної податкової служби за мiсцем державної реєстрацiї. Заява була подана не пiзнiше нiж за 15 днiв до початку наступного звiтного (податкового) перiоду (кварталу) за умови сплати всiх установлених податкiв та обов'язкових платежiв за попереднiй звiтний (податковий) перiод. Згідно з п. 4 цього Указу орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про сплату єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Тобто, на відповідача покладається обов'язок здійснити перевірку можливості видання такого свідоцтва підприємцю та визначити для платника систему оподаткування, відповідно до якої він повинен здійснювати свою діяльність.
За результатами розгляду цієї заяви відповідачем було прийнято рішення про надання підприємцю свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_1, термін дії якого з 01.01.05р. по 31.12.05р.
Таким чином, суд вважає, що своїм рішенням відповідач визначив, що позивач здійснював свою діяльність у 2005 році на спрощеній системі оподаткування.
Виходячи з положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про те, що посилання відповідача на порушення позивачем п. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98р. є хибним та ґрунтується на довільному застосуванні норм права, оскільки відповідач розглянув заяву підприємця та самостійно прийняв рішення видати свідоцтво про сплату єдиного податку, що підтверджується самим актом перевірки. Дане свідоцтво не було скасовано, відмінено або відкликано протягом його дії. Посилання перевіряючої в акті перевірки від 24.05.07р. на той факт, що підприємець не міг знаходитись на спрощеній системі оподаткування є безпідставним, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи. По-перше, як свідчать матеріали справи позивачем в четвертому кварталі 2004 року було повернуто передплату по нездійсненним операціям за попередній період до 30.09.04р. на загальну суму 140040,00 грн., про що було зроблено запис в Книзі ф.10, в зв'язку з чим обсяг виручки отриманої підприємцем за 2004 рік склав 493 тис. грн., що не перевищує граничного розміру встановленого п. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998року. По-друге, позивач здійснював свою діяльність при наявності відповідного свідоцтва, виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та сплачував єдиний податок, що підтверджується платіжними дорученнями, що додані до матеріалів справи.
Відповідно до п. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. № 727/78, передбачено, що суб'єкт малого пiдприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), як податок на доходи фiзичних осiб (для фiзичних осiб - суб'єктiв малого пiдприємництва).
Отже виходячи з положень цієї норми Указу суд вважає безпідставним донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 17307,91 грн. за 2005 рік, оскільки позивач правомірно знаходився на спрощеній системі оподаткування, яку визначила за його заявою ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова згідно свого рішення про надання підприємцю свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_1, термін дії якого з 01.01.05р. по 31.12.05р.
В зв'язку з чим, суд робить висновок, що застосування штрафних фінансових санкції відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є неправомірним оскільки відсутнє правомірне донарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.
Суд зауважує, що відповідно до висновків акту перевіряючим в діяльності позивача зазначено порушення ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” № 13-92 від 26.12.1992р., тоді як в оскаржуваному рішенні підставою для визначення суми податкового зобов'язання вказано п.4 ст.14 наведеного Декрету.
Таким чином прийняті податкові повідомлення - рішення № 0001591720/0 від 07.06.07р., № 0001591720/1 від 22.08.07р., № 0001591720/2 від 25.10.07р., № 0001591720/3 від 27.12.07р яким визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17669,87 грн. прийняті без дотримання вимог чинного законодавства України і є такими, що підлягають визнанню судом недійсними.
Щодо висновку акту перевірки про встановлене в діяльності позивача порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування регістраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на підставі якого ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова були прийнято рішення за № 0001581720/0 від 07.06.07р. про застосовання фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 31800,00 грн., судом встановлено наступне.
В січні та червні 2005 року позивач здійснював реалізацію товару за готівку без застосування РРО на загальну суму 6360,0 грн., що на думку відповідача стало підставою для встановлення порушення п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування регістраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Однак суд не може погодитись з даним висновком відповідача, оскільки відповідно до п. 6 цього Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування” від 03.07.98р. передбачено, що суб'єкти підприємницької дiяльностi - фiзичнi особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електроннi контрольно-касові апарати для проведення розрахунків зі споживачами.
Згідно з свідоцтвом про сплату єдиного податку на 2005 рік позивач був платником єдиного податку, висновки суду щодо підтвердження правомірності знаходження позивача на спрощеній системі оподаткування наведені вище.
Згідно з п. 6 ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при продажу товарiв (наданнi послуг) суб'єктами пiдприємницької дiяльностi - фiзичними особами, оподаткування доходiв яких здiйснюється вiдповiдно до законодавства з питань оподаткування суб'єктiв малого пiдприємництва (в тому числi шляхом отримання свiдоцтва про сплату єдиного податку), якщо такi суб'єкти не здiйснюють продаж пiдакцизних товарiв (крiм пива на розлив), за умови ведення такими особами книг облiку доходiв i витрат у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну полiтику.
Тобто, позивач, оподаткування доходiв якого здiйснюється вiдповiдно до законодавства з питань оподаткування суб'єктiв малого пiдприємництва шляхом отримання свiдоцтва про сплату єдиного податку, мав право при виникненні спірних правовідносин не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при продажу товарiв (наданнi послуг).
Як вбачається зі змісту висновків акту перевірки в діяльності позивача було встановлене порушення вимог п.1 ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, у відповідності до якого ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова було прийнято рішення за були прийняті рішення за № 0001621720/0 від 07.06.07р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу на суму 1280,00 грн.
Як свідчить акт перевірки (стор. 11) позивачем було реалізовано 27.01.05р. ТОВ „Надія” ваги DВ-150Н кількістю 1 шт. за ціною 1800 грн., факт отримання розрахунку за проданий товар готівкою підтверджується товарним чеком від 27.01.05р. на суму 18000 грн. Також, встановлено реалізацію позивачем ФОП ОСОБА_3 ОВ-1Н у кількості 1 шт. АР-1М у кількості 2 шт., АР-1МLТ у кількості 2 шт. на загальну суму 4560,0 грн., факт розрахунку готівкою підтверджено чеком № Л/162301 від 23.06.05р. на суму 4560,0 грн., що на думку відповідача є порушенням вимог п. 1 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” в частині здійснення підприємницької діяльності без отримання торгового патенту.
Однак суд не може погодитись з даним висновком оскільки відповідно до п. 6 цього Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування” від 03.07.98р. передбачено, що суб'єкт малого пiдприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв): плати за патенти згiдно iз Законом України "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi".
Згідно з свідоцтвом про сплату єдиного податку на 2005 рік позивач був платником єдиного податку, правомірність знаходження позивача на спрощеній системі оподаткування підтверджена відповідними письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи та поясненнями позивача, наданими в ході судового розгляду справи.
Статею ст.159 КАС України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 250 Господарського кодексу України всі адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. До адміністративно - господарських санкцій відносяться і фінансові санкції, передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р. та Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98/96 від 23.03.1996 року.
В порушення приписів ст.250 Господарського Кодексу України, нарахування штрафних санкцій згідно оскаржуваних рішень за № 0001581720/0 від 07.06.07р., № 0001621720/0 від 07.06.07р., № 0001621720/1 від 22.08.07р., 0001621720/2 від 25.10.07р., № 0001621720/3 від 27.12.07р. здійснено Відповідачем за період реалізації позивачем товару за готівку без застосування РРО та здійснення торгівельної діяльності без наявності торгового патенту з 27.05.05р. по 23.06.05р., тобто за період, що перевищує один рік.
Таким чином, суд вважає, що законні підстави у відповідача при прийнятті вказаних оскаржуваних рішень були відсутні.
За таких обставин, у суду наявні всі підстави вважати прийняті відповідачем рішення № 0001581720/0 від 07.06.07р. про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції у розмірі 31800,00 грн. та № 0001621720/0 від 07.06.07р. № 0001621720/1 від 22.08.07р., № 0001621720/2 від 25.10.07р., № 0001621720/3 від 27.12.07р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1280,00 грн. необґрунтованими та такими, що суперечить вимогам чинного законодавства. В зв'язку з чим, вказані рішення підлягають визнанню судом недійсними.
Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст.8 Конституції України, статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова про визнання нечинним податкових повідомлень рішень ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 0001591720/0 від 07.06.07р., № 0001591720/1 від 22.08.07р., № 0001591720/2 від 25.10.07р., № 0001591720/3 від 27.12.07р., якими визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17669,87 грн., визнання нечинним рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 0001581720/0 від 07.06.07р., згідно з яким застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на суму 31800,00 грн., визнання нечинним рішень ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001621720/0 від 07.06.07р., № 0001621720/1 від 22.08.07р., № 0001621720/2 від 25.10.07р., № 0001621720/3 від 27.12.07р., згідно з якими застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за порушення Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” на суму 1280,00 грн. - задовольнити в повному обсязі.
Визнати нечинними податкові повідомлення рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 0001591720/0 від 07.06.07р., № 0001591720/1 від 22.08.07р., № 0001591720/2 від 25.10.07р., № 0001591720/3 від 27.12.07р., якими визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17669,87 грн.
Визнати нечинним рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 0001581720/0 від 07.06.07р., згідно з яким застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на суму 31800,00 грн.
Визнати нечинними рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001621720/0 від 07.06.07р., № 0001621720/1 від 22.08.07р., № 0001621720/2 від 25.10.07р., № 0001621720/3 від 27.12.07р., згідно з якими застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за порушення Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” на суму 1280,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1, ІК НОМЕР_4, державне мито у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 07.04.2008 року.
Суддя (підпис) Т.С. Перцова