Справа № 2а-3016/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2008 року Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді-Самойлової В.В.
при секретарі- Демченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» до відділу державної виконавчої служби Близнюківського районного управління юстиції про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить визнати неправомірними дії відповідача стосовно винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.01.2008р. щодо примусового виконання виконавчого напису реєстр № 1-2386, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_1 30.07.2002р. про звернення стягнення на майно ПСП «Україна» в погашення боргу АК АПБ «Україна», скасувати вказану постанову та зобов”язати відповідача поновити вказане виконавче провадження, що в повному обсязі підтримав в судовому засіданні представник позивача, посилаючись на те, що вказана постанова не відповідає вимогам ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить підстав для закінчення виконавчого провадження, якими державний виконавець обгрунтував її винесення. Також зазначив, що відповідач своїми діями порушив право позивача на отримання боргу за рахунок заставного майна, на яке звернено стягнення.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Близнюківського районного управління юстиції з 02.09.2002р. перебував виконавчий напис № 120-14\1839 вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_1 30.07.2002р. за реєстровим № 1-2386 про звернення стягнення на майно ПСП «Україна» заставлене в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2 від 07.02.2001р. на користь АК АПБ «Україна», згідно якого відповідно до п. 1.1 вказаного договору АК АПБ «Україна» зобов'язався надати боржникові кредит у сумі 200000 грн. строком до 30.11.2001р. на проведення весняно польових робіт. Пунктом 1.3 цього кредитного договору передбачено, що датою надання кредиту вважається дата виникнення заборгованості на позиковому рахунку позичальника. АК АПБ «Україна не виконав вимоги пунктів 1.1, 1.3 кредитного договору, надавши кредит тільки в сумі 58273,34 грн., в зв”язку з чим відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2006р. вищевказаний кредитний договір розірвано, сторони повернуто в попереднє становище, тобто у становище, яке існувало до складання ними кредитного договору, а постановою Харківського апеляційного Господарського суду від 22.01.2007р. вказане рішення залишено без змін, що стало підставою для закриття вказаного виконавчого провадження.
Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд приходить до висновку про задоволення позову зі слідуючих підстав.
Встановлено, що 07.02.2001р. між АК АПБ «Україна» та ПСП «Україна» укладено кредитний договір № 2, згідно якого відповідно до п. 1.1 вказаного договору АК АПБ «Україна» зобов'язався надати боржникові кредит у сумі 200000 грн. строком до 30.11.2001р. на проведення весняно польових робіт та 13.02.2001р. між вказаними сторонами укладено договір застави № 1, на підставі якого приватним нотаріусом ОСОБА_1 30.07.2002р. вчинено виконавчий напис за реєстр. № 1-2386 про звернення стягнення на майно ПСП «Україна» в погашення боргу АК АПБ «Україна».
У відділ ДВС Близнюківського районного управління юстиції 02.09.2002р. направлено на примусове виконання виконавчий напис № 120-14\1839 вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_1 30.07.2002р. за реєстровим № 1-2386 про звернення стягнення на майно ПСП «Україна» заставлене в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2 від 07.02.2001р. на користь АК АПБ «Україна».
Згідно рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2006р. вищевказаний кредитний договір розірвано та сторони повернуто в попереднє становище.
Постановою Харківського апеляційного Господарського суду від 22.01.2007р. вказане рішення залишено без змін.
08.01.2008р. державним виконавцем ДВС Близнюківського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису реєстр № 1-2386, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_1 30.07.2002р. про звернення стягнення на майно ПСП «Україна» в погашення боргу АК АПБ «Україна», в зв”язку з розірванням кредитного договіру № 2 від 07.02.2001р., укладеного між ПСП «Україна» та АК АПБ «Україна», на підставі вищевказаного рішення Господарського суду Харківської області .
Згідно до ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадках:
1) визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;
2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження;
3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі;
6) закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення;
7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом;
8) фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом;
9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача;
10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;
11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконане, відповідно до пункту 8 частини першої цієї статті, під час виконання рішення Європейського суду з прав людини.
В даному випадку відсутні підстави, передбачені чинним законодавством, що регулює вказані правовідносини, оскільки виконавчий напис за реєстр. № 1-2386, вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_1 30.07.2002р. про звернення стягнення на майно ПСП «Україна» в погашення боргу АК АПБ «Україна» та нотаріально посвідчений договір застави, укладений між вказаними сторонами, на підставі якого вчинений спірний виконавчий напис на сьогодні не скасовані та залишаються чинними.
Згідно вимог ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень при виконанні своїх функцій відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження” мали місце не відповідність дій в частині закінчення виконавчого провадження при відсутності підстав для цього, а тому дії відповідача не можуть вважатися правомірними, а оскаржувана постанова чинною та підлягає скасуванню, що є підставою для продовження вказаного виконавчого провадження, в зв”язку з чим в його поновленні не має потреби, оскільки воно не призупинялось провадженням.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
При таких обставинах, вказані дії відповідача не можуть вважатися законними та обгрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача в суперечь вимогам ст. 22 Конституції України, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 159, 181 КАСУ, Законом України “Про виконавче провадження” , суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Близнюківського районного управління юстиції стосовно винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.01.2008р. щодо примусового виконання виконавчого напису реєстр № 1-2386, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_1 30.07.2002р. про звернення стягнення на майно ПСП «Україна» в погашення боргу АК АПБ «Україна» та скасувати вказану постанову.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя-